Рішення

від 30.04.2015 по справі 496/2833/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3730/15

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс Авто" про звернення стягнення на предмет іпотеки , за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 лютого 2015 року, -

встановила:

У червні 2014 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 01.04.2008 року між ТОВ "Базіс Авто" та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-08 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до якого позичальнику було надано на умовах поворотності, строковості, платності кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з встановленим лімітом заборгованості у розмірі 7 480 560,00 грн., з кінцевим строком повернення кредиту до 27.09.2013 р.

На забезпечення виконання ТОВ "Базіс Авто" зобов'язання за кредитним договором , 10.04.2008 р. між відповідачем - ОСОБА_3 та Банком було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 було передано в іпотеку земельну ділянку площею 4,000 га., що знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1.

Через неналежне виконання ТОВ "Базіс Авто" умов договору кредиту станом на 19.03.2014 року утворилась заборгованість у розмірі 8 959131,63 грн.

Позивач остаточно просив:

звернути стягнення на нерухоме майно на користь АТ "Банк Фінанси та Кредит" на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 4,000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область Біляївський район с. Нерубайське, АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 09.09.2005 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною ,яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності на момент прийняття у власність , в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Базіс Авто" перед АТ "Банк "Фінанс та Кредит" в розмірі 8 959 131,63 грн.

Стягнути з відповідача на користь банку суму штрафних санкцій згідно умов іпотечного договору п.2.3.14, що становить 25% від вартості предмету іпотеки, зазначеної в п.1.9 договору іпотеки та становить 2 004 300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

В судовому засідання представник позивача уточнений позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги банку не визнав.

Представник третьої особи ТОВ "Базіс Авто" позов Банку визнав частково.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09 лютого 2015 року у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову Банку з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того,що позивач передчасно звернувся до суду з позовом ,оскільки сторони в п.4.1. договору іпотеки від 10.04.2008 р. передбачили право Банку вирішення спору у позасудовому порядку .

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку ,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних справ та інтересів судом є визнання права.

Відповідно о ст. 33 ЗУ "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З матеріалів справи вбачається , що 01.04.2008 року між ТОВ "Базіс Авто" та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-08 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до якого позичальнику було надано на умовах поворотності, строковості, платності кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з встановленим лімітом заборгованості у розмірі 7 480 560,00 грн., з кінцевим строком повернення кредиту до 27.09.2013 р.( т.1 а.с.9-18).

На забезпечення виконання ТОВ "Базіс Авто" зобов'язання за кредитним договором 10.04.2008 р. між відповідачем - ОСОБА_3 та Банком було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 було передано в іпотеку земельну ділянку площею 4,000 га., що знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 (т.1 а.с.51-55,122).

13.11.2010 року та 28.10.2011 р. між сторонами були укладені додаткові угоди до договору іпотеки (т.1 а.с.56-57, 58).

Право звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки , сторони передбачили в п.4.1. договору іпотеки (т.1 а.с.51-55).

Через неналежне виконання ТОВ "Базіс Авто" умов договору кредиту станом на 19.03.2014 року утворилась заборгованість у розмірі 8 959131,63 грн.,що складається з простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 6 830 560,00 грн.; строкової заборгованості по відсоткам у розмірі 109 335,74 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 1 515 671,17 грн.; пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у розмірі 503 564,72 грн.,що підтверджується з розрахунком заборгованості ,який узгоджується з умовами договору кредиту та не спростований відповідачем (т.1 а.с.72-75).

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.3.1 договору іпотеки сторони передбачили ,що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд Іпотекодержателя : або за рішенням суду , або за виконавчим написом нотаріуса,або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову з підстав того,що Банком не було реалізовано право вирішення спору в позасудовому порядку , оскільки ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено право позасудового врегулювання питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки , а не обов'язок . Позивач має право на власний розсуд вирішувати та обирати спосіб та порядок захисту своїх порушених або не визнаних прав.

Банк ,відповідно до ст. ст. 3,11, ЦПК України , ст. 16 ЦК України та ст.33 Закону України "Про іпотеку" обґрунтовано звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ТОВ "Базіс Авто" свої зобов'язання по погашенню кредиту не виконало .

Відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю ,визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.1.9 договору іпотеки ,сторони на час укладення договору іпотеки домовилися,що вартість іпотечного майна становить 8 017 200 грн., що в еквіваленті 1 0587 600 дол. США (т.1 а.с.52).

Відповідно до висновку експерта Товарної біржі "ПРОФІ-Т" від 01.09.2014 року , вартість земельної ділянки ,площею 4,00 га. , що є предметом іпотеки від 10.04.2008 р., становить 14 922 800 грн. ( т.1 а.с.105-135).

Відповідно до висновку експерта Товарної біржі "ПРОФІ-Т" від 21.03.2015 року , вартість земельної ділянки ,площею 4,00 га. , що є предметом іпотеки від 10.04.2008 р., становить 15 542 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції погодився з висновком експерта від 21.03.2015 року та не заперечував про вартість земельної ділянки.

Колегія суддів ,з врахуванням вимог ст.37 Закону України "Про іпотеку" вважає, що позовні вимоги Банку щодо звернення стягнення на земельну ділянку підлягають частковому задоволенню та звернення стягнення на земельну ділянку підлягає шляхом визнання за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" права власності на земельну ділянку загальною площею 4,000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область Біляївський район с. Нерубайське, АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , за вартістю у розмірі 15542 000 грн.

Колегія суддів не приймає на увагу висновки по аналізу та оцінці забезпечення кредиту , відповідно до якого сектором оцінці та аналізу забезпечення активів відділу управління ризиками ПАТ "Банк" "Фінанси та Кредит" від 24.11.2014 року визначена ринкова вартість земельної ділянки площею 4,00 га. у розмірі 5170875 грн., оскільки такий висновок проведений шляхом аналізу оголошень агентств нерухомості працівниками Банку та є припущенням.

Позовні вимоги Банку щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 004 300,00 грн., є необґрунтованими та такими ,що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.2.3.14 договору про іпотеку , сторони передбачили право Банку на отримання штрафу у розмірі 25 % від вартості іпотечного майна ,встановленого п.1.9. договору іпотеки у разі порушення ОСОБА_3 будь-якого зобов'язання передбаченого п.п. 2.3.1-2.3.13 договору іпотеки.

Банком в позовній заяві не наведені які саме порушення допустив ОСОБА_3 за якими ,відповідно до п. 2.3.14 ОСОБА_3 має сплатити штраф у розмірі 2 239 783 грн.

Матеріали справи не містять , а позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази того, що ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.2.3.1.-2.3.13 договору іпотеки.

В судовому засіданні колегії суддів представник позивача не навів жодного доказу наявності підстав для стягнення з відповідача , відповідно до п. 2.3.14 штрафу у розмірі 2 239 783 грн.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь ПАТ "Банк" "Фінанси та Кредит" підлягають стягненню з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3654 грн. , сплачений Банком при зверненні до суду з позовом та у розмірі 1827 грн. , сплачений Банком при принесенні ним апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 лютого 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-08 від 01.04.2008 року в сумі 8 959 131,63 грн. ,що складається з простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 6 830 560,00 грн.; строкової заборгованості по відсоткам у розмірі 109 335,74 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 1 515 671,17 грн.; пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у розмірі 503 564,72 грн., звернути стягнення на земельну ділянку загальною площею 4,000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область Біляївський район с. Нерубайське, АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 09.09.2005 року, шляхом визнання за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" права власності на земельну ділянку загальною площею 4,000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область Біляївський район с. Нерубайське, АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , за вартістю у розмірі 15 542 000 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ПАТ " Банк" "Фінанси та Кредит" з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 5481 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.М. Гончаренко

В.Д. Коротков