Рішення

від 21.07.2009 по справі 22/137-31/28-09-2236     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/137-31/28-09-2236     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2009 р.Справа  № 22/137-31/28-09-2236

Позивач: ТОВ „МЦ Баухемі”

Відповідач: ТОВ „Н.С.К.- Будкомплект”

Про стягнення 21 312 грн.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Зорін О.В.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 21 312 грн.

Представник позивача позов підтримав.

Матеріалами справи встановлено:

          На підставі накладної № 1-0000505 від 22.11.2007 року позивач через фактичну (бездоговірну) господарську операцію передав відповідачеві товар ціною 21 312 грн.

          У справі є рахунок № 1-0000628 від 22.11.2007 року який позивач надавав відповідачу на товар ціною 21 312 грн.

          Висновок господарського суду про здійснення сторонами фактичної (бездоговірної) господарської операції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 ГК України - відносини підприємства з іншими    підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 208 ЦК України - у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 181 ГК України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто  шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо…

Відповідно до ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 641 ЦК України - пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція   укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 - п. 2.1. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це  факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна,  капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В даному випадку сторони не укладали договір поставки або купівлі –продажу шляхом підписання тексту договору.

Письмового договору поставки або купівлі – продажу у спрощений спосіб, тобто  шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, сторони також не укладали, що виходить з наступного.

Як передбачено ст. 181 ГК України та 207 ЦК України, оферта має міститися у загальних формах звернень, та юридичними ознаками оферти є наявність в ній пропозиції укласти договір, істотних умов договору, вираження наміру особи яка зробила оферту вважати себе зобов'язаною у разі прийняття оферти.

Досліджений судом рахунок який позивач надавав відповідачу не є пропозицією укласти договір (офертою), оскільки не містить юридичних ознак оферти (відсутня пропозиція укласти договір, відсутнє вираження наміру позивача вважати себе зобов'язаним по договору). Отже, відповідний рахунок можливо вважати лише формою повідомлення позивачем відповідача про наявність у позивача товару та його ціну.

Досліджена судом накладна не є пропозицією укласти договір (офертою), оскільки не є загальною формою звернення, має законодавчо встановлене цільове призначення щодо лише фіксування та підтвердження фактичних господарських операцій, не містять юридичних ознак оферти (відсутня пропозиція укласти договір, відсутнє вираження наміру позивача вважати себе зобов'язаним по договору).

          Усного договору купівлі –продажу або поставки між сторонами також не було, що виходить з наступного.

Відповідно до ст. 206 ЦК України - усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів,  для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Отже, з ст. 206 ЦК України убачається, що усним є лише договір який повністю виконується сторонами у момент його вчинення.

В даному випадку повної оплати за товар не було, що свідчить про відсутність усного договору між сторонами.

          Все викладене свідчить про те, що відповідач без достатньої правової підстави встановленої законом або договором, а саме без договору через фактичну господарську операцію отримував у позивача товар.

          З цього можливо зробити висновок про те, що між сторонами щодо указаних обставин виникли не договірні цивільні правовідносини які регулюються наступним чином.

          Відповідно до ст. 1212 ЦК України - особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події. Ст. 1213 - набувач  зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі  неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно  відшкодовується  його  вартість...

          Слід указати, що обов?язок повернути безпідставно одержане майно або сплатити його ціну виникає в момент безпідставного отримання майна та не потребує будь –яких вимог чи нагадувань з боку кредитора.

У суду відсутні докази наявності у відповідача товару отриманого від позивача за вказаною накладною.       

          На день звернення позивача з поточним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за товар по дослідженій накладній складає 21 312 грн., що зумовлює задоволення позову.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача в звґязку з задоволенням позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про   розподіл господарських витрат між сторонами.

          Позивач повинен був сплатити державне мито у справі за 1% ставкою в сумі  213 грн. 12 коп.

Однак позивач помилково сплатив держмито в сумі 214 грн., що підтверджено платіжним дорученням.

Таким чином позивач надмірно сплатив до державного бюджету державне мито в сумі 88 коп., які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 8 ДКМУ “Про державне мито”, яка передбачає, що сплачене  державне мито підлягає  поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж  передбачено  чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Н.С.К.- Будкомплект” код 35429777 (м. Одеса, вул. Дальницька, 44) на користь ТОВ „МЦ Баухемі” код 33482370 (м. Березань, вул. Маяковського, 38) - 21 312 грн., 213 грн. 12 коп. по держмиту, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

Повернути з державного бюджету України на користь ТОВ „МЦ Баухемі” код 33482370 (м. Березань, вул. Маяковського, 38) –надмірно сплачене державне мито в сумі 88 коп.

Рішення набуває законної сили з 01.08.2009 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.