ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.04.15р. Справа № 904/2749/15 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Колир Плюс", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у сумі 22 306,40 грн.
Суддя Крижний О.М.
Представники:
від позивача: Задорожний С.О., довіреність №131-К-Н-О від 16.01.2015 року, представник;
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Колир Плюс" заборгованість із простроченого кредиту у розмірі 11 177,95 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 8 002,62 грн., пеню у розмірі 3 125 грн., загалом на суму 22 306,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 13.06.2013 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвали суду були надіслані на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49028, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Жовтнева, буд. 22). 17.04.2015 року та 28.04.2015 року до господарського суду повернулася направлена на адресу відповідача кореспонденція разом з поштовою довідкою, відповідно до якої поштові відправлення не вручені відповідачу "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 95-96, 98-99).
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відзиву на позов Приватне підприємство "Колир Плюс" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Розгляд справи був відкладений з 15.04.2015 року на 29.04.2015 року.
У судовому засіданні 29.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
13.06.2013 року Приватне підприємство "Колир Плюс" звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку № 26008060368196 (а.с. 10).
За вказаною заявою клієнтом накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банку "Приват 24".
Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.
Відповідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Отже, згідно викладеного, та зважаючи на здійснене волевиявлення сторін, які на власний розсуд обрали форму та спосіб укладання договору, між позивачем та відповідачем шляхом приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, був укладений Договір банківського обслуговування.
Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах кредитного ліміту (надалі - ліміт). Техніко-економічного обґрунтування кредиту -фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлення засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку засобів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта щодо поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем було встановлено відповідачу кредитній ліміт у розмірі 12 000,00 грн.
Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформації, або в будь-які іншій формі - далі „Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених „Умов та правил надання банківських послуг", банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених „Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно п. 3.2.1.2.3.4. цього розділу „Умов та правил надання банківських послуг". Відповідно до статей 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом якого-небудь із зобов'язань по кредиту, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення якого-небудь з зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати строку повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших). При непогашення заборгованості у строк, вказаний в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.
У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно наданої Банком виписки з 13.06.2013 року по 13.03.2015 року, у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 11 177,95 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна процентна ставка). Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати анулювання дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.
Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількістю днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).
За наведеного, відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку банку становлять 8 002,62 грн.
Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого „Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу претензію № Вих. № 30613DNR0S0V2 від 03.02.2015 року з вимогою негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі, що підтверджується описом вкладення до цінного листа і фіскальним чеком "Укрпошта" від 26.02.2015 року № 8823 (а.с. 33).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань із сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).
Позивач надав до суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за спірним договором банківського обслуговування, відповідно до якого розмір пені становить 3 125,83 грн.
Враховуючи викладені Умови та Правила надання банківських послуг, а також розрахунок позивача, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3 125,83 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме з відповідача підлягає стягненню 22 306,40 грн. (11 177,95 грн. - заборгованість за кредитом, 8 002,62 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 3 125,83 грн. - пеня).
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Колир Плюс" (49028, м. Дніпропетровськ, вул. Жовтнева, буд. 22, ідентифікаційний код 37452271) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість із простроченого кредиту у розмірі 11 177,95 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 8 002,62 грн., пеню у розмірі 3 125,83 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 05.05.2015 року.
Суддя О.М. Крижний
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2015 |
Оприлюднено | 12.05.2015 |
Номер документу | 43990838 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні