Рішення

від 30.04.2015 по справі 925/484/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 925/484/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 112», Черкаська область, м. Сміла, вул. Московська, 14

про стягнення 4 119,40 грн. заборгованості та санкцій за теплопостачання,

за участю представників сторін:

від позивача: Старченко Л.Р. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 112» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії від 06.06.2013р. №17 в розмірі 4 119,40 грн., в тому числі 2 757,99 грн. основного боргу, 338,63 грн. пені, 921,46 грн. інфляційних, 101,32 грн. - 3% річних, та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суду не повідомив. Ухвала суду від 20.03.2015р. про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою працівника пошти - «за закінченням терміну зберігання». Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору.

Відповідач мав достатньо часу для надання заперечень проти позову чи проведення розрахунку з позивачем.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

06.06.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (Теплопостачальником - Позивач по справі), в особі генерального директора Куценка Миколи Володлимировича, що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека №112» (Споживачем - Відповідач по справі), в особі директора Гарега Надії Григорівни, що діє на підставі Статуту, було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії №17 (далі - Договір, а.с. 12-15), за умовами якого Теплопостачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2014р., а в частині взаєморозрахунків договір діє до їх повного проведення між сторонами.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води та за умови встановлення приладу комерційного обліку на такі потреби опалення - в період опалювального сезону з 15.10.2013р. по 15.04.2014р.

21.08.2014р. між Теплопостачальником та Споживачем було укладено додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої п. 6.5 договору викладено в наступній редакції: «Вартість 1 Гкал теплової енергії, що постачається Споживачу, становить:

- при паливі природний газ: 939,24 грн., ПДВ - 187,85 грн., усього з ПДВ 1127,09 грн.;

- при паливі дерев'яна щепа: 592,35 грн., ПДВ - 118,47 грн., усього з ПДВ 710,82 грн.»

та внесено зміни до п. 12 договору щодо банківських реквізитів Теплопостачальника. Решта умов договору залишено без змін.

Відповідно до п. 6.1. Договору Споживач розраховується за теплову енергію виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи для розрахунків між Теплопостачальником та Споживачем установлюються із розрахунку вартості 1 Гкал (4,187 ГДж) теплової енергії. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. Договору з метою забезпечення технологічного процесу виробництва теплової енергії сировиною, в т.ч. придбання природного газу та електроенергії, Споживач здійснює передоплату в розмірі 80% від запланованих об'ємів теплової енергії на місць згідно наступного графіку:

- до 1 жовтня передоплата планових навантажень на жовтень 2013 року;

- до 15 числа поточного місяця 80% передоплати планових навантажень майбутнього місяця та повна оплата за фактичний об'єм спожитої теплової енергії в попередньому місяці.

На виконання умов Договору, на протязі грудня 2013 року, січня-березня 2014 року Теплопостачальник постачав теплову енергію Споживачу без зауважень.

Споживачу були виставлені рахунки-фактури на оплату (а.с. 20-23):

- від 31.12.2013р. №СФ-321213 на суму 1809,56 грн. (з ПДВ);

- від 31.01.2014р. №СФ-290114 на суму 810,34 грн. (з ПДВ);

- від 28.02.2014р. №СФ-310214 на суму 1222,61 грн. (з ПДВ);

- від 31.03.2014р. №СФ-270314 на суму 725,04 грн. (з ПДВ). Рахунки не спростовані та не визнавались такими, що не підлягають оплаті.

Споживач сплатив Теплопостачальнику 1809,56 грн.

Станом на 19.03.2015р. заборгованість Споживача становить 2757,99 грн., що є предметом спору.

Розрахунки за спожиту теплову енергію Споживачем не оплачено належним чином і в повному об'ємі.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати послуг на поставку теплової енергії, що суперечить п.п. 6.1, 6.3 Договору та стало підставою звернення Теплопостачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач у справі є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку надання та споживання послуг з теплопостачання.

За своєю правовою природою договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії від 06.06.2013р. №17 є договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, та відповідає вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії від 06.06.2013р. №17 не заперечений сторонами, не визнаний недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, фактом отримання та споживання теплової енергії відповідачем та відсутністю заперечень з цього приводу, Додатками до Договору, рахунками-фактура на оплату, що отримані споживачем, розрахунком суми заборгованості, що не спростований відповідачем в належний спосіб. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк розрахунків за спожиту теплову енергію, який визначений в п. 6.3 Договору: з метою забезпечення технологічного процесу виробництва теплової енергії сировиною, в т.ч. придбання природного газу та електроенергії, Споживач здійснює передоплату в розмірі 80% від запланованих об'ємів теплової енергії на місць згідно наступного графіку:

- до 1 жовтня передоплата планових навантажень на жовтень 2013 року;

- до 15 числа поточного місяця 80% передоплати планових навантажень майбутнього місяця та повна оплата за фактичний об'єм спожитої теплової енергії в попередньому місяці.

Отже, строк проведення остаточного розрахунку за отриману Відповідачем теплову енергію станом на час розгляду справи вже є таким, що настав.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно невиконання Позивачем умов спірного договору, претензій стосовно якості, кількості та вартості поставленого тепла.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже спожиту теплову енергію належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

На момент звернення до суду із позовною заявою Споживач заборгованості у повному обсязі не погасив. За розрахунками позивача, заборгованість Споживача за спожиту теплову енергію за період - грудень 2013 року, січень-березень 2014 року становить 2757,99 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд враховує також презумпцію правомірності правочину, що врегульовано ст. 204 ЦК України.

Суд враховує, що відсутність грошових коштів у відповідача не є підставою ухилення від виконання грошового зобов'язання.

З врахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за отримане тепло у розмірі 2757,99 грн. за період - грудень 2013 року, січень-березень 2014 року.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3.3 Договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 7.3.3 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу за період з 18.03.2014р. по 18.09.2014р. пеню в розмірі 338,63 грн.

Вимога Позивача про стягнення пені в розмірі 338,63 грн. підлягає до задоволення. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням строку прострочення оплати, облікової ставки НБУ за період прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наявного грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 101,32 грн. 3% річних за період прострочення з 16.01.2014р. по 18.03.2015р., та 921,46 грн. інфляційних за період з січня 2014 року по березень 2015 року, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 101,32 грн. - 3% річних, та 921,46 грн. інфляційних на користь позивача.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Оплата боргу відповідачем в момент прийняття рішення судом має враховуватись при виконанні судового рішення відділом ДВС, оскільки суду в засідання не подані документи про сплату боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №112», Черкаська область, м. Сміла, вул. Московська, 14, ідентифікаційний код 31701803, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, ідентифікаційний код 33931257, р/р №26007064548002 в ПАТ «Банк Національний кредит», м. Київ, МФО 320702

2 757,99 грн. основного боргу, 338,63 грн. пені, 921,46 грн. інфляційних, 101,32 грн. - 3% та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 05.05.2015р.

Суддя Г.М. Скиба