Рішення

від 31.07.2009 по справі 10/81-09-2357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/81-09-2357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2009 р.Справа  № 10/81-09-2357

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кіровоградграніт»   

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Байпас»    

про стягнення 177687,55 грн.     

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Степаненко В.О. за довіреністю від 05.05.2009р. №22/02

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ЗАТ «Кіровоградграніт» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Байпас»177687,55 грн., з яких, 147224,85 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем контракту №127-08 від 22.10.2008р.; 20070,74 грн. – пеня, що нарахована відповідачу з 16.12.2008р. по 27.04.2009р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару, 8746,26 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу за січень-березень 2009 року та 1645,70 грн. –3 % річних, що нараховані відповідачу з 16.12.2008р. по 27.04.2009р. на підставі  ст.625 ЦК України.

Під час розгляду справи позивач надав до суду розрахунок пені за вх.№16661 від 06.07.2009р., згідно з яким, сума нарахованої відповідачу  пені становить 13246,69 грн. Також на вимогу суду позивач  надав додаткові документи, які необхідні для вирішення даного спору (супровідний лист від 06.07.2009р. за вх.№16661) та заяву про уточнення позовних вимог, яка залучена судом до справи 31.07.2009р., та згідно з якою, позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу і просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 147230,85 грн.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а саме судових ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які направлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та  є юридичною адресою відповідача, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ Головного управління статистики в Одеській області від 02.07.2009р. за вх.№16334, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.  

Ухвалою від 13.07.2009р. за підписом заступника голови суду строк розгляду справи продовжений до 12.08.2009р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

22.10.2008р. між ЗАТ «Кіровоградграніт»(продавець, позивач) і ТОВ «Байпас»(покупець, відповідач) укладений контракт №127-08, згідно з яким, позивач зобов'язується виготовляти і систематично поставляти на умовах СРТ (залізнична станція Одеса Застава 1 З.Д.) гранітну кам'янощебеневу продукцію (в подальшому товар), по цінам і фракціям  відповідно до Специфікації.

Згідно з розділом 4 контракту, в якому встановлені умови щодо строків та умов поставки, відвантаження заявленої партії товару здійснюється позивачем на протязі 15 банківських днів з моменту одержання на р/рахунок позивача  попередньої оплати відповідно до п.5.1. даного контракту (п.4.1.); поставки здійснюються залізничним транспортом –вагонами парка залізниці, партіями на підставі факсимільної заявки відповідача, із зазначенням вантажоодержувача і його залізничних реквізитів (п.4.2.); товар поставляється позивачем згідно з «ІНКОТЕРМС 2000» на умовах СРТ (залізнична станція Одеса застава1) (п.4.3.).

У п.5.1. контракту встановлено, що оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати відповідачем на р/рахунок позивача вказаний у рахунку-фактурі за заявлену партію товару, а відповідно до умов п.9.4. контракту, за прострочення оплати товару, відвантаженого згори попередньої оплати більш ніж 15 днів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми поставленого, але несплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно з умовами п.12.1. контракту, контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонам і діє по 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань.

Додатком №1 до цього контракту є Специфікація, в якій встановлено найменування  товару, одиниця його виміру та ціна, а саме щебінь гранітний фракції 5-20 за ціною 98,28 грн./тона, щебінь гранітний фракції 20-40 за ціною 86,28 грн./тона, відсів гранітний фракції 0-5 за ціною 45,90 грн. /тона.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного контракту позивач з 25.10.2008р. по 16.12.2008р. включно поставив відповідачу щебінь на загальну суму 355218,28 грн. При цьому поставка цього щебеню відповідачу здійснювалася наступним чином: 23.10.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №141 від 23.10.2008р. на оплату щебеню вартістю 55036,80 грн., а 25.10.2008р. відвантажив ТОВ «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №41985799. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2702 від 25.10.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 55233,36 грн. При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 01.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №254 на оплату щебеню вартістю 62076 грн., а 02.11.2008р. відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №41985887. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2760 від 02.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 61430,78 грн.  При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 02.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №256 на оплату щебеню вартістю 41277,60 грн., а 04.11.2008р. відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №41985923. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2761 від 04.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 40402,91 грн.  При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 12.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №354 на оплату щебеню вартістю 9639 грн., а 14.11.2008р. відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №42079063. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2840 від 14.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 9501,30 грн.   При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 18.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №141 на оплату щебеню вартістю 13759,20 грн., а 20.11.2008р. відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №42079117. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2841 від 20.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 13562,64 грн.   При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 22.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №452 на оплату щебеню вартістю 40294,80 грн., а 24.11.2008р.  відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №42079175. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2881 від 24.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 40265,32 грн.  При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 23.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №460 на оплату щебеню вартістю 40294,80 грн., а 25.11.2008р.  відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №42079196. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2883 від 25.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 40284,97 грн.   При цьому вказана накладна не підписана відповідачем. 24.11.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №520 на оплату щебеню вартістю 36237,60 грн., а 26.11.2008р. відвантажив ТОВ  «Домстрой-Граніт»вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №42079228 та №4279224. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2892 від 26.11.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 23468,16 грн. та видаткову накладну №2893 від 26.11.2008р. на суму 11880,76 грн.    При цьому вказані видаткові накладні  не підписана відповідачем. 14.12.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок №756 на оплату щебеню вартістю 60396 грн.,  а 16.12.2008р.  відвантажив ТОВ  «Верфь» вищевказаний щебінь, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №42079489. Тією ж датою позивачем складено видаткову  накладну №2970 від 16.12.2008р., згідно з якою, позивач поставив відповідачу щебінь на загальну суму 59188,08 грн.  При цьому вказана накладна не підписана відповідачем.

Більш того,  господарським судом встановлено, що щебінь ТОВ «Домстрой-Граніт» відвантажений позивачем на підставі заявки відповідача про відвантаження щебеню  ТОВ «Домстрой-Граніт» та  договору про надання послуг, виконанню робіт з перевалки вантажів №9, який 01.11.1008р. укладений між відповідачем (замовник) і ТОВ «Домстрой-Граніт» (виконавець), та згідно з яким, відповідач (замовник) доручає, а ТОВ «Домстрой-Граніт»(виконавець) на свій страх і ризик приймає на себе зобов'язання по організації виканню робіт з перевалки будівельних матеріалів (щебінь, пісок, будівельний відсів) в обсягах щомісячно обумовлених сторонами, і їх відвантаженню за дорученням відповідача. Згідно з умовами п.2.1. договору відповідач зобов'язаний по узгодженню з ТОВ «Домстрой-Граніт»забезпечити поставку вантажу на залізничну станцію з обов'язковою вказівкою реквізитів: Одеса-Застава1, код станції 405101, одержувач ТОВ «Домстрой-Граніт», код 4087. При цьому залізничні накладні на маршрут або групу вагонів №41985887, №41985923,№42079063, №42079117, №42079175, №42079196, №42079228, №42079224 свідчать, що щебінь, який відвантажений позивачем ТОВ «Домстрой-Граніт» за відповідними квитанціями при приймання вантажу, одержаний ТОВ  «Домстрой-Граніт»

Щебінь  ТОВ «Верфь»відвантажений позивачем на підставі заявки відповідача про відвантаження щебеню ТОВ «Верфь»та договору поставки №48/08, який 02.12.2008р. укладений між відповідачем (постачальник) і ТОВ «Верфь»(покупець), та згідно з яким, відповідач зобов'язався поставити на склад ТОВ «Верфь»і передати у власність гранітну продукцію, а ТОВ «Верфь»зобов'язалося прийняти і оплатити цю продукцію. Відповідно до умов п.2.1.1. договору поставляти продукцію ТОВ «Верфь»відповідач зобов'язався на умовах СРТ відповідно до Правил «Інкотермс»в редакції 2000р. за наступними реквізитами Станція Одеса-Ліски код станції 419903 одержувач ТОВ «Верфь»код одержувача 1931.

При цьому згідно з листом ТОВ «Верфь»від 24.06.2009р. за вих.№341, який наданий на запит позивача, 19.12.2008р. ТОВ «Верфь»одержано гранітну продукцію в кількості 686000 кг, яка відправлена позивачем за залізничною квитанцією №42079489, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №42079489.

Окрім того, господарським судом встановлено, що відповідач за поставлений позивачем щебінь не розрахувався, але у період з 29.10.2008р. по 10.12.2008р. включно поставив позивачу товар на загальну суму 207987,43 грн., що підтверджується відповідними накладними, а саме накладною №10 від 29.10.2008р., згідно з якою, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 53572,80 грн., накладною №12 від 12.11.2008р., згідно з якою, відповідач поставив відповідачу товар на суму 17310 грн., накладною №14 від 14.11.2008р., згідно з якою, відповідач поставив відповідачу товар на сум 24490,39 грн., видатковою накладною №17 від 24.11.2008р., згідно з якою відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 11228,64 грн., накладною №19/1 від 27.11.2008р., згідно з якою, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 26649,60 грн., накладною №20 від 08.12.2008р., згідно з якою, відповідач поставив відповідачу товар на загальну суму 3594 грн. та накладною від 10.12.2008р. №21, згідно з якою, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 4710 грн.

В свою чергу позивачем вартість поставленого відповідачем товару  на загальну суму 207987,43 грн.  зараховано в рахунок оплати боргу відповідача за поставлений позивачем щебінь на суму 355218,28 грн., про що свідчить відповідна заява  позивача.  

Оскільки залишок боргу за поставлений позивачем товар відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 147230,85 грн., пеню, індекс інфляції та 3% річних, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати товару.   

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог  ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено контракт,  згідно з яким, позивач зобов'язався виготовляти і систематично поставляти на умовах СРТ (залізнична станція Одеса застава 1) гранітну кам'янощебеневу    продукцію за ціною і фракціям  відповідно до Специфікації, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату цієї продукції шляхом 100% передплати на р/рахунок позивача вказаний у рахунку-фактурі.

Також контрактом встановлені і умови поставки цієї продукції, зокрема передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом партіями на підставі факсимільної заявки відповідача із зазначенням вантажовідправника та його  залізничних реквізитів; що товар поставляється позивачем відповідно до Інкотермс 2000 на умовах СРТ (залізнична станція Одеса Застава 1).    

Згідно з вимогами ст.А.4. Інкотермс (офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати) в редакції від 01.01.2000р., термін СРТ –«фрахт/перевезення оплачено до» означає, що продавець за власний рахунок зобов'язаний укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб.

Як свідчать матеріали справи між позивачем і відповідачем узгоджений пункт поставки товару, а саме,  станція Одеса -  Застава 1 та станція Одеса-Ліски Одеської залізниці, а також узгоджений одержувач товару ТОВ «Домстрой-Граніт», з яким у відповідача укладений договір  про надання послуг, виконанню робіт з перевалки вантажів №9 від 01.11.1008р. та ТОВ «Верфь»відповідно, з яким у відповідач укладений договір поставки  №48/08 від 02.12.2008р.

Водночас матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного з відповідачем контракту позивач з 25.10.2008р. по 16.12.2008р. включно поставив відповідачу товар на загальну суму 355218,28 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та залізничними накладними на маршрут або групу вагонів. При цьому жодних заперечень щодо одержання цього товару відповідач до суду не надав, як і не надав доказів, які спростовують обставини одержання цього товару.

Також матеріалами справи встановлено, що за поставлений позивачем товар відповідач не розрахувався ані у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами контракту, ані в подальшому.  Проте, за період з 29.10.2008р. по 10.12.2008р. відповідач поставив позивачу товар на суму 207987,43 грн., що підтверджується відповідними накладними та жодним чином не заперечується відповідачем.   В свою чергу позивач вартість поставленого відповідачем товару  на загальну суму 207987,43 грн.  зарахував в рахунок оплати боргу відповідача за поставлений позивачем товар на суму 355218,28 грн., про що свідчить відповідна заява  позивача.  

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.  Аналогічні вимоги щодо припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог передбачені і у ч.3 ст.203 ГК України.

Таким чином обставинами справи встановлено, що борг відповідача за поставлений позивачем товар становить 147230,85 грн.  /355218,28 грн.  (вартість поставленого позивачем товару) –207987,43 грн.(сума, по якій позивачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог)/. При цьому відповідач не надав суду жодних заперечень щодо таких обставин, а тим більш доказів, які спростовують обставини про наявність боргу відповідача.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного  боргу в сумі 147230,85 грн., а отже,  і їх задоволення.

При цьому з огляду на домовленість сторін у контракті про поставку товару відповідно до Інкотермс 2000 на умовах СРТ, а також наявні у справі квитанції про приймання вантажу до перевезення та залізничні накладні на маршрут або групу вагонів, які в силу вимог ст.А.8. Інкотермс (офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати) в редакції від 01.01.2000р. є належними доказами поставки товару відповідачу, господарський суд не звертає уваги на те, що видаткові накладні на поставку товару відповідачем не підписані.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем, останнім здійснено нарахування  пені на підставі умов п.9.4. укладеного між сторонами контракту та за таке порушення відповідачем свого зобов'язання як несплата поставленого позивачем товару у встановлений  договором строк.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 ЦК України  передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема пені, а відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.  Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Між тим, як свідчать умови укладеного між сторонами контракту, відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару, що поставляється позивачем шляхом 100% передплати на р/рахунок позивача вказаний у рахунку-фактурі. Водночас умови п.9.4. укладеного між сторонами контракту встановлюють відповідальність відповідача у виді пені за прострочення оплати товару, відвантаженого згори передплати  більш ніж 15 днів.

Таким чином позивач здійснив нарахування пені відповідачу за таке порушення зобов'язання по якому між сторонами не вчинено відповідного правочину щодо забезпечення його виконання, а тому позовні  вимоги в частині стягнення з відповідача пені є безпідставними. Водночас необґрунтованими належним чином є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних, оскільки інфляційні нараховані відповідачу за січень-березень 2009 року, а 3% річних –з 16.12.2008р. по 27.04.2009р.. в той час як обставини справи свідчать про інший період прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання.  

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині  стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Закритого акціонерного товариства «Кіровоградграніт»  задовольнити частково.  

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байпас»(65117, м. Одеса, вул. Затонського, 21/15, код ЄДРПОУ 20951186, р/р 26008310171801 в філії АБ «Південний», МФО 328964) на користь  Закритого акціонерного товариства «Кіровоградграніт»(27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, 50, код ЄДРПОУ 13744297, р/р 26006180815097 в КФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583) основний борг в сумі 147230 (сто сорок сім тисяч двісті тридцять) грн. 85 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1457 (одна тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн. 03 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 25 коп.  

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

         Рішення підписане  03 серпня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.