Рішення

від 05.08.2009 по справі 6/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/358

05.08.09

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»

Про                               стягнення 18097899,60 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Базилевський С.Б. (за дов.)

Від відповідача                     не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот»до товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»про стягнення 18097899,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку за договором поставки аміачної селітри № 1593 від 20.12.2007 р.. Зокрема, як зазначає позивач, на виконання умов вказаного договору, укладеного між сторонами, позивач здійснював поставку аміачної селітри відповідачу через перевізника Львівську залізницю та шляхом самовивозу на автотранспорті. Протягом травня-червня 2008 року позивач поставив продукцію на загальну суму 14 544 307,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи транспортними інструкціями, залізничними квитанціями та видатковими накладними.

Також позивач просить стягнути штрафні санкції, а саме 1750098,53 грн. –пені, 1439886,39 грн. –інфляційних нарахувань та 363607,68 грн. –три процента річних, всього –18097899,60 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2009 р. було порушено провадження у справі            № 6/358.

Вимоги ухвали суду від 06.07.2009 р. сторонами не виконані.

Суд відклав розгляд справи до 30.07.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 05.08.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з'явився повторно, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.12.2007 р. між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Рівнеазот»(Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АгроКем»(Покупець) укладений договір поставки аміачної селітри № 1593, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю аміачну селітру в м'яких контейнерах типу -bag», 50 кг мішках або насипом, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за його вартість.

Відповідно до п. 4.3 Договору передача аміачної селітри (далі – Товару) повинна була здійснюватися на станції Обарів Львівської залізниці шляхом здачі перевізнику –Львівській залізниці для доставки до станції призначення згідно реквізитів, наданих покупцю. Покупець повинен надати транспортну інструкцію, де вказується: кількість майна, станція призначення, код станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача.

У відповідності до п. 1.3. Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою № 9 від 19.03.2008 р. до Договору, ціна товару з урахуванням ПДВ склала 1842 грн./т насипом; 1893 грн./т в м'яких контейнерах типу g-bag»; 1893 грн/т в 50 кг. мішках.

Згідно з п. 5.1 Договору оплата вартості Товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів від дати передачі Товару.

Оплата вартості транспортних витрат повинна була здійснюватись окремо від вартості товару відповідно до п. 2.2. Договору.

На виконання умов Договору ТОВ «АгроКем»надало ВАТ «Рівнеазот» протягом травня –червня 2008 р. транспортні інструкції для проведення відвантаження товару через Львівську залізницю.

Відповідно до транспортних інструкцій ТОВ «АгроКем»на підставі квитанцій про приймання вантажу перевізником позивач відвантажив товар відповідачу у період з 24.05.2008 р. по 06.06.2008 р. (транспортні інструкції та квитанції про приймання вантажу перевізником надані в матеріали справи).

Вартість товару, поставленого через Львівську залізницю, склала 14411062,20 грн.

Відповідно до квитанцій про приймання вантажу витрати на відшкодування залізничного тарифу склали 261866, 4 грн.

Відповідно до умов Договору ТОВ «АгроКем»надало ВАТ «Рівнеазот»03.06.2008 р. транспортну інструкцію для проведення відвантаження товару шляхом самовивозу.

Транспортна інструкція містила посилання на марку, номер автомобіля та причепа, а також прізвища водія.

Відповідно до транспортної інструкції від 03.06.2008 р. ТОВ «АгроКем»на підставі видаткових накладних позивач провів відвантаження товару у кількості 90 т (транспортні інструкції та видаткові накладні надані в матеріали справи).

Вартість товару, поставленого шляхом самовивозу автотранспортом на підставі видаткових накладних склала 170370 грн.

Суд бере до уваги пояснення позивача щодо часткового погашення заборгованості за Договором у розмірі 299013,20 грн.

Таким чином, загальна сума основного боргу становить: 14544307,00 грн. (14411062,20 грн. вартість відвантаженого товару через Львівську залізницю + 261866,40 грн. відшкодування залізничного тарифу + 170370 грн. вартість відвантаженого товару шляхом самовивозу –299013,20 грн. частково погашена заборгованість відповідачем).

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок несплати вартості аміачної селітри та відшкодування залізничного тарифу, становить 14544307 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 14544307 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення строків оплати вартості Товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, який судом перевірено та приймається як вірний, розмір пені становить 1750098,53 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів  річних в сумі 363607,68 грн. та збитків від інфляції в сумі 1439886,39 грн. (15984193,39 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції) підлягають задоволенню в повному обсязі згідно з розрахунком позивача, який приймається судом як вірний.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»(03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код 32777465, рахунок 2600001237 в АБ «Кліринговий Дім»м. Київ, МФО 300647, рахунок № 26009001314732 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, код 32777465) на користь відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»(33017, м. Рівне-17, рахунок 260010694 в АБ «Кліринговий Дім»м. Київ, МФО 300647, код 05607824) 15984193,39 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1750098,53 грн. пені, 363607,68 грн. трьох відсотків річних, 25500 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 07.08.2009 р.