Постанова

від 23.04.2015 по справі 826/6353/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 квітня 2015 року 10 год. 45 хв. № 826/6353/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року відмовлено повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер" (далі - позивач, ТОВ "Кінгфішер") до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання незаконними та скасування приписів відповідача від 12 листопада 2012 року і від 16 квітня 2013 року та постанов відповідача від 19 квітня 2013 року № 117/13 і № 118/13 (далі - оскаржувані приписи та постанови).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 10 липня 2014 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її нового розгляду та вирішення 11 липня 2014 року визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 14 липня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 24 липня 2014 року представником позивача надано суду письмове клопотання про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів та постанов.

Ухвалою суду від 26 серпня 2014 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено до одержання її результатів.

Ухвалою суду від 24 лютого 2015 року провадження у справі поновлено та її призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів у зв'язку із заміною первинного відповідача його процесуальним правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - відповідач).

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 11 березня 2015 року судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 18 березня 2015 року від представника позивача надійшли додаткові письмові докази, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій скасовано у зв'язку з тим, що судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано не усі обставини, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Врахувавши позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 24 червня 2014 року, у ході нового розгляду справи судом, у тому числі додатково, з'ясовано наступне.

Так, позивач є власником нежитлових приміщень, загальною площею 950,9 кв.м., розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Московська, 8, корпус 22, літера "Г" (далі - нежитлові приміщення, об'єкт будівництва).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за результатами проведеної у період із 18 по 24 жовтня 2012 року позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, 12 листопада 2012 року Інспекцією складено акт, у якому зазначено, що у період із 27 червня 2006 року по 14 листопада 2007 року позивачем здійснено самовільні роботи із реконструкції об'єкта будівництва, внаслідок чого його площа збільшилась до 1010,0 кв.м., а експлуатація об'єкта будівництва відбувається без прийняття його в експлуатацію.

У зв'язку з викладеним, оскаржуваним приписом від 12 листопада 2012 року заборонено експлуатацію реконструйованого об'єкта будівництва та зобов'язано позивача усунути виявлені у ході перевірки правопорушення.

16 квітня 2013 року Інспекцією складено акт, у якому зазначено, що позивач продовжує експлуатувати реконструйований об'єкт будівництва, тобто припис від 12 листопада 2012 року позивачем не виконано, що стало підставою для прийняття 16 квітня 2013 року іншого оскаржуваного припису, яким позивача зобов'язано виконати вимоги оскаржуваного припису від 12 листопада 2012 року та здійснити перебудову та знесення самовільно збудованих прибудов.

Крім того, 19 квітня 2013 року Інспекцією прийнято:

- оскаржувану постанову № 117/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 5 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 424390,00 грн.;

- оскаржувану постанову № 118/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 11470,00 грн.

Як з'ясовано судом у ході нового розгляду справи, прийняття оскаржуваних приписів та постанов обґрунтовано тим, що внаслідок самовільної реконструкції об'єкта будівництва позивачем збудовано об'єкт, який відноситься до ІV категорії складності. З огляду на категорію складності об'єкта будівництва відповідачем визначено розміри штрафів.

Згідно з п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 24 червня 2014 року зазначено, що правильне визначення категорії складності об'єкта нерухомості має істотне значення для правильного розгляду справи, а тому з'ясування цих обставин потребує спеціальних знань у галузі науки, техніки, тобто доцільним є проведення експертизи.

Враховуючи позицію суду касаційної інстанції, у ході нового розгляду справи судом призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої державним підприємством "Судовий будівельно-експертний центр" складено висновок від 17 лютого 2015 року № 02-14/10, копія якого міститься у матеріалах справи.

Зокрема, відповідно до вказаного висновку, об'єкт будівництва на дату будівництва (згідно акту перевірки від 12 листопада 2012 року), належить до ІІІ категорії складності. На дату проведення експертизи об'єкт будівництва також належить до ІІІ категорії складності.

Тобто, як вбачається з вище викладеного, об'єкт будівництва на момент проведення перевірки, як і на момент проведення судової будівельно-технічної експертизи, належить до ІІІ категорії складності.

Поряд з цим, як з'ясовано судом та підтверджується позицією суду касаційної інстанції, оскаржувані приписи та постанови прийнято у зв'язку із самовільною реконструкцією позивачем об'єкта будівництва, результатом чого є об'єкт будівництва ІV категорії складності. Саме з огляду на категорію складності об'єкта будівництва відповідачем визначено розміри штрафів.

Згідно з абзацом 5 п. 6 ч. 2, абзацом 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду міста Києва від 14 липня 2014 року у справі № 910/9309/13 про повну відмову у задоволенні позову Інспекції до ТОВ "Кінгфішер" про приведення нежитлової будівлі до попереднього стану.

Зокрема, як вбачається зі змісту вказаного судового рішення, доводи Інспекції про те, що ТОВ "Кінгфішер" самовільно виконало будівельні роботи із реконструкції об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Московська, 8, корпус 22, літера "Г", без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2014 року рішення Господарського суду міста Києва від 14 липня 2014 року у справі № 910/9309/13 залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 85, ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржувані приписи та постанови є такими, що підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений 12 листопада 2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер".

3. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений 16 квітня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер".

4. Визнати протиправною та скасувати постанову № 117/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту 19 квітня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер".

5. Визнати протиправною та скасувати постанову № 118/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту 19 квітня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда