Постанова

від 05.05.2015 по справі 826/3256/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 травня 2015 року 16:30 № 826/3256/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СД Профзв'язок» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000362208, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СД Профзв'язок» з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000362208, відповідно до якого позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 26 227 грн. за основним платежем та на 6569 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що доводи ДПІ в обґрунтування спірного рішення по суті зводяться до того, що контрагент начебто не виконував спірні операції та, на думку ДПІ, у зв'язку з цим відсутній об'єкт оподаткування та позивач не мав підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Однак, позивач не погоджується з висновками ДПІ та зазначає, що контрагентом виконувались роботи та надавались послуги з будівництва технічних засобів телекомунікації (об'єктів фіксованого зв'язку), улаштування окремого пристрою захисту від блискавки, маркування кабелю, інші послуги та роботи, пов'язані з діяльністю позивача. Вказані роботи виконані, а послуги надані, що оформлено належними первинними документами, податковими накладними, а також проведено оплату.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що правомірно сформував спірні суми податкового кредиту, а відтак вважає спірне рішенням протиправним та необґрунтованим, просить його скасувати.

Представник третьої особи у судове засідання 15.04.2015 р. не з'явився. Поштове відправлення з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі повернуто без вручення з незалежних від суду причин («за закінченням встановленого строку зберігання») у зв'язку з чим та на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали вважається належним чином врученою, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. У той же час, третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надала. З огляду на наведене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи не відкладався та судом ухвалено розглядати справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних матеріалів справи.

У свою чергу, представник ДПІ також в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних судом доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості висновків акту перевірки, не надав . Між тим, копія ухвали про відкриття провадження у справі, а також копія позову та доданих до нього матеріалів були отримані представником ДПІ 23.03.2015 р. Враховуючи наведене та не підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача та на підставі наявних матеріалів справи.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СД Профзв'язок» (код з ЄДР 38061866) з питань дотримання податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Пазл-Строй» (код 38545801) за період 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2014 р. № 1812/26-59-22-08/38061866 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки було досліджено, крім іншого, 14 договорів, укладених між позивачем та контрагентом (т.1., а.с. 24), а також податкові накладні та акти виконаних робіт (т.1., а.с. 24-25).

Зокрема, в Акті перевірки проаналізовано договори, укладені у період травня, червня, липня (т.1., а.с. 25 - 39), відповідно до яких контрагент зобов'язувався виконувати наступні роботи на окремих об'єктах: будівництво WiMax на стороні клієнта; улаштування окремого блискавкозахисту для об'єкту зв'язку; маркування кабелю; монтаж шини заземлення, герметизація кабельних з'єднань гемою для герметизації; встановлення плат в обладнання доступу на об'єктах замовника, монтаж обладнання доступу, встановлення відповідного радіорелейного обладнання; монтаж та інсталяція клієнтського обладнання, послуги з оформлення санітарних паспортів, трубо стійки на даху/будівлі (створення антенно-місця, монтаж активного мережевого обладнання в стійку, шафу, на стіну, з підключенням до електроживлення та заземлення; монтаж та підключення джерел безперебійного живлення, комплекс робіт по будівництву РРЛ на стороні клієнта, оформлення договору на розміщення базової станції мобільного зв'язку з власником майданчику, виконання обстеження об'єкту та передача вишукувальних матеріалів замовнику для можливості виготовлення робочого проекту, реєстрація декларації в органах ДАБІ про початок виконання будівельних робіт, реєстрація в ДАБІ декларації про готовність об'єкту до експлуатації, забезпечення виготовлення та погодження санітарного паспорту в органах ДСЕС, а також тому подібні послуги та роботи. Роботи обумовлювались виконанням в різних містах України.

Вартість робіт коливалася у межах 5930 грн., 8450 грн., 7800 грн., 11350 грн., 2350 грн., 2650 грн., 5650 грн., 8840 грн., 43200 грн., 54000 грн. з ПДВ.

Податкові накладні та акти виконаних робіт оформлені в період липня 2014 року. Надалі проведена оплата.

Роботи виконувались на користь замовників позивача - ТОВ «Атраком», ТОА «ЕСУ», ПБП «Промзв'язок», ТОВ «Інженер БУД1», ТОВ «Полігон», ТОВ «Укртауер», тобто по суті контрагент виконував невеликі за обсягом роботи в якості субпідрядника позивача.

В контексті контрагента позивача (субпідрядника) ДПІ в Акті перевірки зазначається, що кількість працюючих у контрагента - 13 осіб , середня заробітна плата 2134,6 грн., контрагент відсутній за місцезнаходженням.

Зокрема, вказується про складання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 27.08.2014 р. № 2279/26-55-22-07/38545807 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пазл-Строй» (т.1., а.с. 39) та зазначається, що за результатами звірки не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2014 р. Надалі зазначено, що перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

З урахуванням наведеного в Акті перевірки зроблено висновок (т.1., а.с. 42), що враховуючи нікчемність взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Пазл-Строй» по ланцюгу постачання товарів/послуг у липні 2014 року, не могло реально здійснювати фінансово-господарську діяльність, яка б призвела до зміни майнового стану платника податків.

Надалі також зазначено, що в порушення п. 1, підрозділ 2, розділ ХХ перехідних положень ПК України позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з отримання послуг від контрагента, що не пов'язані із використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім того, як зазначено в Акті перевірки, встановлено порушення вимог п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6., п.1., підрозділ 2, розділ ХХ перехідних положень ПК України в результаті чого занижено ПДВ на суму 26 227 грн. за липень 2014 р .

На підставі зазначених вище висновків ДПІ прийнято оскаржуване рішення.

У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до п. 1., п. 2. ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1. ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до положень ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2014 р. у справі № 826/14462/14 (відносно акту про неможливість проведення зустрічної звірки на підставі якого складено акт відносно позивача):

- визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію на підставі акта №2279/26-55-22-07/38545801 від 27.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014»

- зобов'язано ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, та які були змінені на підставі акта №2279/26-55-22-07/38545801 від 27.08.2014«Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014»;

- зобов'язано ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта №2279/26-55-22-0738545801 від 27.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014».

Судом зазначено у вищезгаданій постанові, що висновок податкового органу про відсутність реального характеру правочинів, укладених ТОВ «Пазл-Строй» з його контрагентами, прямо суперечить вищезазначеним нормам та зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Наслідком неможливості проведення зустрічної звірки з підстав відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою, є саме висновок про відсутність такого суб'єкта за місцезнаходженням із зазначенням фактичних обставин.

Суд також зазначив у вказаній вище постанові, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та з урахуванням наведеного суд у постанові дійшов висновку, що дії ДПІ по внесенню змін до АІС «Податковий блок» на підставі акта №2279/26-55-22-07/38545801 є протиправними та відкориговані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані позивачем за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, мають бути відновлені, а інформація, внесена на підставі акта №2279/26-55-22-0738545801 - вилучена.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки , що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку суд у вказаній постанові по суті дійшов висновку про протиправність дій, пов'язаних із проведенням зустрічної звірки по контрагенту за наведених вище обставин, у зв'язку з чим вказаний акт про неможливість звірки по контрагенту є доказом, здобутим з порушенням закону та відповідно ч. 3 ст. 70 КАС України не береться судом до уваги в якості доказу на обґрунтування висновків Акту перевірки , складеного відносно позивача, що у свою чергу вказує на те, що висновки Акту перевірки не містять в собі обставин та не несуть в собі оцінки обставинам, які б давали відповідачу підстави для формування висновків Акту перевірки про нездійснення спірних операцій.

Наведе вже само по собі є підставою для висновку про необґрунтованість висновків Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення.

Між тим, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час проведення спірних операцій та формування податкових вигод), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними , висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах , з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.

Між тим, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій , які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Натомість, сукупність вказаних матеріалів, зокрема, договорів, актів, податкових накладних, платіжних документів, ліцензії на ім'я контрагента позивача , а також договорів та первинних документів за відносинами позивача з його замовниками, в рамках яких надавалися послуги субпідрядником (третьою особою) для задоволення потреб відомих операторів мобільного зв'язку, у т.ч. результати фото-фіксації результатів робіт, підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

При цьому, як зазначається в Акті перевірки, контрагент мав 13 працівників та ДПІ, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України та з урахуванням сутності операцій, не доведено недостатності зазначених трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових, накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку і не доведено ДПІ, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»).

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. На відшкодуванні судового збору позивач у позові не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000362208, прийняте ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін