Ухвала

від 30.04.2015 по справі 813/2591/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м. Львів Справа № 876/5677/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по справі № 813/2591/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» (далі - ТзДВ «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів»), у якому просило стягнути з відповідача 10682.52 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року вказаний позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що ТзДВ «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язане відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які відповідно до розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року становлять 10682.52 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що він не повинен відшкодовувати витрати, понесені органом Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1 яка досягла загальновстановленого пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Оскільки особами, які беруть участь у справі, не подано клопотання про розгляд справи за їх участю, суд відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткосового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, згідно якого відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 6.2 вказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеному, зокрема, у постанові від 13 лютого 2012 року по справі № 21-401а11.

Як видно з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області здійснено призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 на підставі довідок ТзДВ «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії.

Суми заборгованості ТзДВ «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» підтверджуються представленими управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області розрахунками за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що з урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний сплатити 10682.52 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка у нього виникла перед управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 досягнула загальновстановленого пенсійного віку, а відтак, він не має відшкодовувати витрати понесені позивачем на виплату і доставку пільгової пенсії його працівнику, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки вік особи, який дає право на призначення пенсії на загальних умовах передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є нормою матеріального права та підлягає застосуванню в тій редакції, яка є чинною на момент виникнення права на призначення пенсії на загальних умовах.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по справі № 813/2591/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

В.Я. Качмар