Ухвала

від 23.04.2015 по справі 815/3056/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3056/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

при секретарі судового засідання - Вишневській А.В.

за участю представника позивача - Гора Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокорк" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокорк" звернулось до суду та, уточнивши позовні вимоги, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10 січня 2013 року № 0000041505, від 05 березня 2013 року № 0000111505.

В обґрунтування позову зазначалося, що податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року № 0000041505 є протиправним, оскільки ВМД № 500060001/2012/011339 була отримана ТОВ «Технокорк» лише 31 жовтня 2012 року, про що зроблено відповідний запис у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, а тому позивач не мав права включати в податковий кредит вересня 2012 року суму за ВМД № 500060001/2012/011339, яка була оформлена 07.09.2012 року, отже позивачем не порушено Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних, а тому висновок відповідача про те, що ТОВ «Технокорк» порушив п.50.1 ст. 50 розділу ІІ Податкового кодексу України, не надав уточнюючий розрахунок в результаті самостійно виявленої помилки та не здійснив нарахування штрафу в розмірі 5% є безпідставним і суперечить вимогам чинного податкового законодавства. За тих же підстав позивач вважав протиправним і податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2013 року № 0000111505, винесене відповідачем на підставі того ж Акту перевірки № 2651-1505 від 19.12.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10 січня 2013 року № 0000041505, від 05 березня 2013 року № 0000111505.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокорк», код за ЄДРПОУ 32153260, зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.09.2002 року за № 04056782Ю0010188.

Відповідач перебуває на обліку в Державній інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС з 16.09.2002 року у якості платника податків за № 4661.

19.12.2012 року завідувачем сектору контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Камінською Л.І. на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк», за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.12.2012 року № 2651/15-05 (а.с.10-15).

Камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ «Технокорк» в декларації з ПДВ за жовтень 2012 року від 20.11.2012 року № 9073275704, додатку № 5 від 20.11.2012 року № 9073274013, реєстрі податкових накладних від 20.11.2012 року № 9073272787 віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2012 року суму ПДВ по ВМД отриманій у вересні 2012 року. Вказану ВМД відображено у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних від 20.11.2012 року № 9073272787 за жовтень 2012 року у Розділі «Отримані накладні» за порядковим номером № 36.

Також зазначено, що перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 40778 грн. (рядок 17), завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 6277 грн.(рядок 19), заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18-рядок21) (рядок 25) на суму 34501 грн. (а.с.10-15).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Київському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року № 0000041505, в якому зазначено, що на підставі акта перевірки № 2651/1505/32153260 від 19.12.2012 року встановлено порушення п.50.1 статті 50 розділу 11, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, розділу V Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Технокорк» за платежем податок на додану вартість на суму 43126,00 грн., в тому числі за основним платежем 34501 грн., за штрафними санкціями - 8625 грн. (а.с.9).

Також, на підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Київському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2013 року № 0000111505, в якому зазначено, що на підставі акту перевірки № 2651/1505/32153260 від 19.12.2012 року встановлено порушення п.50.1 статті 50 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ «Технокорк» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6277 грн. (а.с.67).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Технокорк» суд першої інстанції дійшов вірного висновку, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокорк», код за ЄДРПОУ 32153260, зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.09.2002 року за № 04056782Ю0010188.

Позивач перебуває на обліку в Державній інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС з 16.09.2002 року у якості платника податків за № 4661.

19.12.2012 року завідувачем сектору контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Камінською Л.І. на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк», за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.12.2012 року № 2651/15-05 (а.с.10-15).

В акті перевірки зазначено, що камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ «Технокорк» в декларації з ПДВ за жовтень 2012 року від 20.11.2012 року № 9073275704, додатку № 5 від 20.11.2012 року № 9073274013, реєстрі податкових накладних від 20.11.2012 року № 9073272787 віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2012 року суму ПДВ по ВМД отриманій у вересні 2012 року. Вказану ВМД відображено у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних від 20.11.2012 року № 9073272787 за жовтень 2012 року у Розділі «Отримані накладні» за порядковим номером № 36.

Також зазначено, що перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 40778 грн. (рядок 17), завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 6277 грн.(рядок 19), заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18-рядок21) (рядок 25) на суму 34501 грн. (а.с.10-15).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Київському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року № 0000041505, в якому зазначено, що на підставі акта перевірки № 2651/1505/32153260 від 19.12.2012 року встановлено порушення п.50.1 статті 50 розділу 11, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, розділу V Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Технокорк» за платежем податок на додану вартість на суму 43126,00 грн., в тому числі за основним платежем 34501 грн., за штрафними санкціями - 8625 грн. (а.с.9).

Також, на підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Київському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2013 року № 0000111505, в якому зазначено, що на підставі акта перевірки № 2651/1505/32153260 від 19.12.2012 року встановлено порушення п.50.1 статті 50 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ «Технокорк» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6 277 грн. (а.с.67).

Матеріалами справи встановлено, що постачальник позивача компанія «AMORIM CORC COMPOSITES» від 01 вересня 2012 року звернулась до ТОВ «Технокорк» з проханням надати оригінали імпортних декларацій, які підтверджують відвантаження вантажу на адресу ТОВ «Технокорк» згідно інвойсів № І105056 від 23.07.2012 року, № І105343 від 02.08.2012 року (а.с.116).

В результаті взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк» з компанією «AMORIM CORC COMPOSITES S.A.» щодо поставки будівельних матеріалів 07.09.2012 року було оформлено вантажну митну декларацію № 500060001/2012/011339 (а.с.16-18).

Згідно акту прийому-передачі документів від 07 вересня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Технокорк» передані, а компанією «AMORIM CORC COMPOSITES S.A.» прийняті митна декларація № 500060001/2012/011334 від 07.09.2012 року (оригінал) та митна декларація № 500060001/2012/011339 від 07.09.2012 року (оригінал) (а.с.117).

31 жовтня 2012 року згідно акту прийому-передачі документів від 31.10.2012 року компанією «AMORIM CORC COMPOSITES S.A.» передана, а товариством з обмеженою відповідальністю «Технокорк» прийнята митна декларація № 500060001/2012/011339 від 07.09.2012 року (оригінал) (а.с.118).

У зв'язку з отриманням вказаної митної декларації № 500060001/2012/011339 від 07.09.2012 року 31.10.2012 року, позивачем у відповідності до вимог закону внесено її до реєстру виданих та отриманих податкових накладних саме 31.10.2012 року (а.с.29-35).

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з пп. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пп. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз змісту викладених норм права дає підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність правомірності та правильності нарахування спірного розміру від'ємного значення та суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період, а також про те, що правова позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає змісту вищенаведених вимог законодавства, зокрема тому, що для позивача не сплинув 365-денний строк, визначений пп. 198.6 ст. 198 ПК України, протягом якого за ним зберігається право включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманої ВМД.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.04.2015 р.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин