Рішення

від 22.07.2009 по справі 10/92-09-3113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/92-09-3113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2009 р.Справа  № 10/92-09-3113

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»  

до відповідача Селянське (фермерське) господарство «Каражеков Іван Петрович»

про стягнення 9859,57 грн.     

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Шишкін Є.В. за довіреністю від 18.05.2009р. №8/24

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Хімагромаркетинг» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СФГ «Каражеков Іван Петрович»9859,57 грн., з яких, 4889 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки №Ап-09-0061 від 13.03.2008р.; 1819,91 грн. – пеня, що нарахована відповідачу станом на 10.05.2009р. за порушення строків оплати поставленого товару; 1137,45 грн. –15% річних, що нараховані відповідачу станом на 10.05.2009р. за порушення строків оплати поставленого товару; 2013,21 грн. –індекс інфляції, що нарахований з вересня 2008 року по квітень 2009 року за порушення строків оплати поставленого товару.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 21.07.2009р. за вх.№18249, згідно з якою, позивач просить суд  стягнути з відповідача 1819,91 грн. –пені, 1137,45 грн. –15% річних, та 2013,21 грн. –індекс інфляції, з посиланням при цьому на те, що 08.07.2009р. відповідач перерахував позивачу суму основного боргу.

          Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового  відправлення,  господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.  

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13.03.2009р. між ПП «Хімагромаркетинг Агро»(продавець) і СФГ «Каражеков Іван Петрович»(покупець) укладений договір поставки №Ап-09-0061, згідно з яким, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин (надалі товар): «М-Еффект»у кількості 10 кг за ціною 888,80 грн. за 1 кг загальною вартістю з ПДВ 8888 грн. із строком поставки 20.04.2008р.

Згідно з умовами цього договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: не пізніше 30.04.2008р. сплатити 1777,60 грн. та не пізніше 20.09.2008р. сплатити 7110,40 грн.

Відповідно до умов п.4.3. договору, одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний  передати покупцеві наступні документи: рахунок на оплату товару, податкову накладну згідно норм Закону України «Про податок на додану  вартість», видаткову (відвантажувальну) накладну, товарно-транспортну накладну, якщо поставка товару здійснюється на умовах СРТ, а відповідно до умов п.4.4. договору покупець зобов'язаний передати продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання товару.

У п.5.2. договору встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1.даного договору) відповідно до діючого законодавства й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосувати штрафну санкцію лиш у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.

Згідно з умовами п.5.3. договору, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання  припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання  повинне бути виконане.

У п.5.5. договору передбачено, що сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України і встановлюють її у розмірі п'ятнадцять відсотків. З дня закінчення строків оплати, передбачених п.2.1. договору вважається, що продавцем пред'явлена вимога сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Згідно з умовами п.7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2010р., а в частині розрахунків –до повного виконання покупцем своїх зобов'язань  за цим договором.

Також господарським  судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору, 17.03.2008р. ПП «Хімагромаркетинг Агро»поставило СФГ «Каражеков  Іван Петрович»передбачений договором товар, а саме «М-Еффект»у кількості 10 кг за ціною 888,80 грн. за 1 кг загальною вартістю з ПДВ 8888 грн., що підтверджується видатковою накладною №Ап-09-0049 від 17.03.2008р. та довіреністю СФГ «Каражеков Іван Петрович»на одержання ТМЦ серії ЯНС №386143 від 17.03.2008р., а також товарно-транспортною накладною від 17.03.2008р. №Ап-09-0049.  

08.04.2008р. між сторонами укладеного додаткову угоду №Ап-09-0061ДС1 до договору поставки №Ап-09-0061 від 13.03.2008р., згідно з якою, ПП «Хімагромаркетинг Агро»(продавець) і СФГ «Каражеков Іван Петрович»(покупець) домовилися доповнити договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин: «Байзафон»у кількості 200 кг за ціною 101 грн. за 1 кг загальною вартістю 20200 грн. із строком поставки до 21.4.2008р.

Також умовами додаткової  угоди передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 30.04.2008р. сплатити 4040 грн. та не пізніше 20.09.2008р. сплатити 16160 грн.

На виконання умов цієї додаткової угоди ПП «Хімагромаркетинг Агро»11.04.2008р. поставило СФГ «Каражеков  Іван Петрович»передбачений у додатковій  угоді товар, а саме «байзафон»у кількості 100 кг загальною вартістю 10100 грн., що підтверджується видатковою накладною №Ап-09-0125 від 11.04.2008р. та довіреністю СФГ «Каражеков Іван Петрович»на одержання ТМЦ серії ЯНС №386123 від 11.04.2008р., а також товарно-транспортною накладною від 11.04.2008р. №Ап-09-0125.

В свою чергу одержаний від ПП «Хімагромаркетинг Агро»товар  оплачений СФГ «Каражеков Іван Петрович»частково в сумі 14099 грн., а саме 29.12.2008р. оплатило 10000 грн. та 25.02.2009р. оплатило 4099 грн., що підтверджується витягами  з банківського рахунку Севастопольської філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Оскільки залишок боргу за поставлений товар в сумі 4889 грн. СФГ «Каражеков Іван Петрович»,  ТОВ «Хімагромаркетинг»  звернулося до суду з даним позовом.

При цьому, відповідно до Статуту ТОВ «Хімагромаркетинг», який затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Хімагромаркетинг»від 31.10.2008р. №1 та зареєстрований державним реєстратором 10.11.2008р. ТОВ «Хімагромаркетинг»є господарським товариством, яке створено шляхом перетворення ПП  «Хімагромаркетинг Агро», зареєстрованого 12.12.1999р. Дніпровською районною у м. Києві Державною адміністрацією, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30262667 та є правонаступником його прав та обов'язків.

Окрім того, господарським судом встановлено, що  під час розгляду справи відповідач перерахував позивачу залишок боргу за поставлений товар, а тому позивач  уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача пеню, 15% річних та індекс інфляції, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позивачем позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України,  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, разом із додатковою угодою до цього договору,  згідно з якими, позивач зобов'язався  передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цей товар за встановленим графіком з кінцевим розрахунком не пізніше 20.09.2009р.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як встановлено матеріалами справи позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином та передав відповідачу у власність товар на загальну суму 18988 грн., що підтверджується відповідними документами та жодним чином не заперечується відповідачем. Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі 14099 грн. та з порушенням строку кінцевого розрахунку, який встановлений у договорі поставки та додатковій угоді до договору.  Залишок боргу за поставлений товар відповідач перерахував позивачу під час розгляду даної справи у суді.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що  одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.5.2.  укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.  

При цьому умовами п.5.3. укладеного між сторонами договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання  припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання  повинне бути виконане.

Здійснений позивачем розрахунок пені, згідно з яким, розмір пені становить 1819,91 грн. відповідає умовам п.п.5.2.,5.3.  укладеного між сторонами договору.  

Окрім того, відповідно до  ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, в укладеному між сторонами договорі сторони дійшли згоди щодо заміни розміру процентної ставки, передбаченою ч. 2 ст.625 ЦК України і встановили її в розмірі 15% відсотків.

Розрахунок 15% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, сума нарахованих відповідачу 15% річних становить 1137,45 грн., перевірений господарським  судом та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Водночас розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року, та згідно з яким сума інфляційних нарахувань становить 2013,21 грн. також є обґрунтованим і правомірним.

При цьому відповідач у справі не надав до суду жодних заперечень щодо нарахованої відповідачем пені, 15% річних та інфляційних, а також не зазначив жодної поважної причини щодо порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підтверджуються документальними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задовольняються господарським судом.   

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.   

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»  задовольнити.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Каражеков Іван Петрович»(68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Леніна,10, код ЄДРПОУ 30390591, р/р 26004669584190 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Одеса, МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»  (02160, м. Київ, вул. Возз'єднання,15, код ЄДРПОУ 30262667, р/р 260010307001 в «Банк Фінанси та Кредит»ТОВ»Севастопольська філія, МФО 384812)  пеню в сумі 1819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн. 91 коп., 15% річних в сумі 1137 (одна тисяча сто тридцять сім) грн. 45 коп., інфляційні в сумі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 321 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане   24 липня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.