Рішення

від 27.07.2009 по справі 8/53-1057

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/53-1057

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2009 р.Справа № 8/53-1057

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", вул. Васильківська, 45, корп. 4, м. Київ (вул. Автопаркова, 7, м. Київ).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області.

про: cтягнення заборгованості на загальну суму 45 558 грн. 04 коп.

За участю представників:

Позивача: Хворостян О. В. –представника, довіреність від 19.06.2009 р.

Відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", вул. Васильківська, 45, корп. 4, м. Київ (вул. Автопаркова, 7, м. Київ) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області заборгованості на загальну суму 46 489 грн. 64 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки № 26 –06 від 04.01.2006 р., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 34 891, 60 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору було нараховано пеню в розмірі 6 421, 55 грн., 3% річних в сумі 802, 68 грн. та 4 373, 81 грн. –збитків від інфляції. Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 46 489 грн. 64 коп.

В підтвердження викладеного додає: договір поставки № 26 –06 від 04.01.2006 р., видаткові накладні, розрахунки заборгованості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 22.06.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався на 27.07.2009 р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, а також неподання сторонами усіх витребуваних документів.

В судове засідання 27.07.2009 р. представник позивача прибув та, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою б/н від 27.07.2009 р. про зменшення суми позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 45 558 грн. 04 коп., в т.ч. 34 891, 60 грн. –основний борг, 5 489, 95 грн. –пеня, 802, 68 грн. –3% річних та 4 373, 81 грн. – збитки від інфляції.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог позивачем не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" про зменшення суми позову.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 45 558 грн. 04 коп., в т.ч. 34 891, 60 грн. –основний борг, 5 489, 95 грн. –пеня, 802, 68 грн. –3% річних та 4 373, 81 грн. –збитки від інфляції.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення № 2412919 та № 2406811 про вручення відповідачу 09.06.2009 р. та 30.06.2009 р. поштових відправлень (ухвал суду від 03.06.2009 р. –про порушення провадження по справі та від 22.06.2009 р. –про відкладення розгляду справи), які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог) підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

04 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", надалі –Постачальник, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доброслав – Тернопіль", надалі – Покупець, з іншої сторони, був укладений Договір поставки № 26 –06, за умовами якого, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець –купити та оплатити товар (комплексні суміші, функціональні, смако –ароматичні домашні та інші харчові інгредієнти) на умовах визначених у договорі, на загальну вартість орієнтовно  300 000 грн. (п.п. 1.1 п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна товару встановлюється сторонами в накладних на кожну чергу поставки, які є невід`ємною частиною Договору, і встановлюється в національній валюті України.

Умовами укладеного договору сторони встановили терміни і умови постачання. Так, зокрема відповідно до п. п. 4.1 –4.3 Договору датою здійснення поставки товару та моментом переходу до Покупця права власності на товар вважається дата передачі товару Покупцеві або його перевізнику (дата накладної) на складі Постачальника. Товар постачається на протязі трьох банківських днів  з дня отримання замовлення. Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем: за якістю –згідно з умовами якості, вказаними в Договорі; за кількістю –згідно з кількістю, вказаною в накладних.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 26 –06 від 04 січня 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" поставило, а Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль" купило,

-          згідно накладної № ТТ-0000109 від 19.02.2008 р. товар на загальну суму 3 934, 38 грн. в т. ч. 655, 73 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000121 від 22.02.2008 р. товар на загальну суму 1 624, 80 грн. в т.ч. 270, 80 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000133 від 26.02.2008 р. товар на загальну суму 8 720, 64 грн. в т.ч. 1453, 44 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000153 від 04.03.2008 р. товар на загальну суму 13 234, 69 грн. в т.ч. 2205, 78 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000227 від 24.03.2008 р. товар на загальну суму 7 460, 58 грн. в т. ч. 1243, 43 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000251 від 03.04.2008 р. товар на загальну суму 58 752, 30 грн. в т.ч. 9792, 05 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000303 від 16.04.2008 р. товар на загальну  суму 7 800, 48 грн. в т.ч. 1300, 08 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000341 від 06.05.2008 р. товар на загальну суму 8 009, 86 грн. в т. ч. 1334, 98 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000389 від 22.05.2008 р. товар на загальну суму 6 634, 80 грн., в т. ч. 1105, 80 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000438 від 05.06.2008 р. товар на загальну суму 6 833, 52 грн. в т.ч. 1138, 92 грн. ПДВ;

-          згідно накладної № ТТ-0000451 від 10.06.2008 р. товар на загальну суму 6 379, 44 грн., в т.ч. 1063, 24 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000481 від 18.06.2008 р. товар на загальну суму 5 282, 64 грн., в т.ч. 880, 44 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000486 від 19.06.2008 р. товар на загальну суму 1 360, 08 грн., в т.ч. 226, 68 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000534 від 07.07.2008 р. товар на загальну суму 18 994, 92 грн., в т.ч. 3165, 82 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000592 від 14.07.2008 р. товар на загальну суму 6 979, 92 грн., в т.ч. 1163, 32 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000593 від 14.07.2008 р. товар на загальну суму 1 048, 56 грн., в т.ч. 174, 76 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000594 від 14.07.2008 р. товар на загальну суму 4 194, 24 грн., в т.ч. 699, 04 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000633 від 24.07.2008 р. товар на загальну суму 17 684, 34 грн., в т.ч. 2947, 39 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000639 від 25.07.2008 р. товар на загальну суму 2 643, 78 грн., в т.ч. 440, 63 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000704 від 21.08.2008 р. товар на загальну суму 20 476, 08 грн., в т.ч. 3412, 68 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000776 від 16.09.2008 р. товар на загальну суму 16 604, 52 грн., в т.ч. 2767, 42 грн. ПДВ.;

-          згідно накладної № ТТ-0000848 від 13.10.2008 р. товар на загальну суму 1 186, 32 грн., в т.ч. 197, 72 грн. ПДВ.

Таким чином, за період з лютого місяця 2008 року по жовтень місяць 2008 року, згідно вищенаведених накладних, ТзОВ "Доброслав –Тернопіль" отримано продукцію на загальну суму 225 840, 89 грн.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 Договору, розрахунки здійснюються шляхом переказу грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника не пізніше ніж через 20 банківських днів з дати здійснення поставки.

Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 190 949,29 грн. (копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи).

Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів сплати заборгованості в сумі 34 891, 60 грн., чим порушено умови договору та норми чинного законодавства.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль" заборгованості за отриманий товар в сумі 34 891 грн. 60 коп., згідно договору поставки № 26 –06 від 04.01.2006 р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку, позивачем, із зазначенням періоду  нарахування та з врахуванням дат і сум  кожної поставки зокрема,  відповідачу нараховані збитки від інфляції за час прострочення платежу в сумі 4 373, 81 грн., а також 3% річних в сумі 802, 68 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційний нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання  (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. Договору поставки № 26 –06 від 04.01.2006 р. сторони визначили, що за порушення термінів оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню (штрафну неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5 489, 95 грн., нарахованої  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за отриманий товар, із врахуванням дат та сум кожної поставки, та такими, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав – Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", вул. Васильківська, 45, корп. 4, м. Київ (вул. Автопаркова, 7, м. Київ) ідентифікаційний код № 32526034:

-          34 891 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто одну) грн. 60 коп. боргу;

-          5 489 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 95 коп. пені;

-          802 (вісімсот дві) грн. 68 коп. трьох відсотків річних;

-          4 373 (чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 81 коп. збитків від інфляції;

-          455 (чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 58 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", вул. Васильківська, 45, корп. 4, м. Київ (вул. Автопаркова, 7, м. Київ) ідентифікаційний код № 32526034 довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 9 (дев`ять) грн. 32 коп.

Платіжне доручення Філії 0530 ОПЕРУ ГУОБУ по м. Києву та обл. від 28 травня 2009 року про сплату державного мита в сумі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 90 коп. залишається в матеріалах справи.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М. Гирила