Рішення

від 16.07.2009 по справі 19/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/106

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

15  липня 2009 року                                                                      Справа № 19/106

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-V",  вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050.

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "АМК" в особі ліквідаційної комісії, вул. 8 Березня 19, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Азбет” вул. Г.  Юри б. 14 кв. 117, м. Київ, 01000.

Про:                стягнення заборгованості у розмірі 113313,55 грн.

          Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Березенко-Курбанова Т.Г., довіреність № б/н від 05.06.2009 року,

від відповідача: Костіна Н.М., довіреність № 7 від 07.12.2008 року, Кривицький С.П., довіреність № 2 від 01.07.2009 року,

від третьої особи: не з'явився,

в судовому засіданні присутній Кравченко М.М.

Рішення прийнято після перерви оголошеної в судовому засіданні 14.07.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-V"  (далі - ТОВ „Стандарт-V”) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК" в особі ліквідаційної комісії (далі - ТОВ „АМК”) про стягнення 113313,55 грн. заборгованості за поставлені будівельні матеріали.

Позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі Приватне підприємство „Азбет” (далі –ПП «Азбет») в якості третьої особи на стороні позивача. Своє клопотання представник позивача обґрунтовував тим, що між позивачем та ПП „Азбет” укладено договір відступлення права вимоги № 27-11-08 від 27.11.2008 року.  Відтак, рішення про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 113313,55 грн. може вплинути на права та обов'язки  ПП „Азбет”.

Ухвалою господарського суду від 30 червня 2009 року вказане клопотання позивача задоволене, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача –ПП „Азбет”.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Третя особа пояснення по суті спору не надала, повноважного представника в судове засідання не направила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судовому засідання надав відзив на позов в якому позовні вимоги визнає частково, в розмірі 62875,68 грн. Проти отримання будівельних матеріалів за накладними № СТ –0000054 від 18 серпня 2008 року на суму 14446,64 грн. та № СТ –0000034 від 26 травня 2008 року на суму 35970,00 грн. відповідач заперечує.

15.07.2009 року представник відповідача в судовому засіданні заявила  усне клопотання про надання можливості надати пояснення присутньому в судовому засіданні  Кравченко М.М., який займає позицію завідуючим складом будівельних матеріалів ТОВ „АМК” відповідно до наказу № 1  від 28 січня 2008 року.

Суд задовольнив клопотання відповідача та опитав М.М. Кравченко. Із пояснень завідуючого складом будівельних матеріалів ТОВ „АМК” М.М. Кравченко вбачається, що підпис на видатковій накладній № 0000054 від 18.08.2008 року належить іншій особі, що стосується підпису на накладній № 0000034 від 02.05.2008 року достовірних відомостей опитаний не надав, підписання ним вказаної накладної не заперечив.

Представник відповідача заявив клопотання про необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи, з метою встановлення належності підпису  на видаткових накладних № 0000054 від 18.08.2008 року та № 0000034 від 26.05.2008 року відповідальній особі М.М. Кравченко.

Представник позивача в судовому засідання заперечив проти проведення  почеркознавчої експертизи. Своє заперечення позивач обґрунтував тим, що відповідач навмисно затягує розгляду справи, оскільки підписи на накладних № 0000054 від 18.08.2008 року та № 0000034 від 26.05.2008 року ідентичні підписам на інших накладних визнаних боржником.

Крім того, позивач зазначає, що про затягування відповідачем розгляду справи та про недобросовісність останнього у користуванні своїми правами та обов'язками також свідчить факт ухилення від сплати суми боргу визнаного відповідачем як правомірного і обґрунтованого.

Дослідивши подане клопотання відповідача, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази, які надають можливість встановити обставини пов'язані із поставкою товару по накладних № 0000054 від 18.08.2008 року та № 0000034 від 26.05.2008 року, а також відсутнє твердження завідуючого складом будівельних матеріалів ТОВ „АМК” М.М. Кравченко щодо підроблення його підпису на накладній № 0000034 від 26.05.2008 року, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у призначенні почеркознавчої експертизи.

Представник позивача, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав заяву про уточнення позовних вимог. У своїй заяві позивач зазначає, що при розрахунку суми боргу в позовній заяві допущено арифметичну помилку (опискою), а відтак загальна сума боргу, що підлягає стягненню складає 113292,32 грн.

Подана заява прийнята судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази які мають юридичне значення  для  розгляду справи,  господарський суд встановив наступне:

З квітня по серпень 2008 року згідно видаткових накладних № СТ-0000014 від 26.04.2008 року, № СТ-0000021 від 06.05.2008 року, № СТ-0000034 від 26.05.2008 року, № СТ-0000038 від 30.05.2008 року, № СТ-0000036 від 31.05.2008 року, № СТ-0000043 від 31.05.2008 року, № СТ-0000042 від 06.06.2008 року, № СТ-00000039 від 11.06.2008 року, № СТ-0000044 від 11.06.2008 року, позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 344878,90 грн.

Посилання позивача на накладну №0000054 від 18.08.2008 року, як на підставу стягнення 14446,64 грн. боргу, не приймається судом як правомірне, оскільки в матеріалах справи відсутні докази передачі товару по вказаній накладній особі, уповноваженій відповідачем прийняти такий товар.

Судом також не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо отримання товару по накладній № СТ-0000034 від 26.05.2008 року на суму 35970,00 грн. виходячи з наступного:

Судом встановлено, що згідно наказу ТОВ «АМК»від 28.01.2008 року, Кравченко М.М. прийнято на роботу завідуючим складом будівельних матеріалів з колективною матеріальною відповідальністю та з правом приймання цінностей і здійснюванням контролю за їх зберіганням.

Судом також встановлено, що 12.05.2008 року та 15.05.2008 року на ім'я Кравченко М.М. видано довіреності на отримання матеріальних цінностей (цегли) від ТОВ "Стандарт-V".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність належних повноважень у Кравченко М.М. на отримання матеріальних цінностей від ТОВ "Стандарт-V" по накладній № СТ-0000034 від 26.05.2008 року на суму 35970,00 грн.

Посилання відповідача на ту обставину, що на накладній № СТ-0000034 від 26.05.2008 року стоїть штамп підприємства, який знаходився у не уповноваженої на те особи, не приймається судом до уваги, оскільки факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженої на те особи і не вимагає скріплення його печаткою або штампом підприємства.

Згідно вимог п.1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є  домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про виникнення між сторонами договірних відносин щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

Судом встановлено, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково, і його заборгованість перед позивачем  складає 113292,32 грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України,  якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.11.2008 року надіслав відповідачу вимогу  на сплату боргу, однак відповіді не отримав.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 113292,32 грн. боргу підлягає частковому задоволенню на суму 98845,60 грн.

В матеріалах справи міститься договір відступлення права вимоги №27-11-08 від 27.11.2008 року укладений між ТОВ «Стандарт-V», ПП «Азбет»та ТОВ «АМК».

Дослідивши зазначений договір відступлення права вимоги суд встановив:

Відповідно до умов договору, первісний кредитор та новий кредитор дійшли згоди про те, що заборгованість ТОВ «АМК»по оплаті поставленого йому ТОВ «Стандарт-V»товару, буде сплачена боржником на розрахунковий рахунок ПП «Азбет».  

Сторони погодили, що невід'ємною частиною договору є акт звірки взаєморозрахунків між  ТОВ «Стандарт-V»та ПП «Азбет»№26/11 від 26.11.2008 року.

Разом з тим, судом встановлено, що акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Стандарт-V» та ТОВ «АМК»№26/11 від 26.11.2008 року боржником не підписаний.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотною умовою договору про відступлення права вимоги є вказівка на її предмет, тобто характер тих дій, які є суттю договору.

Для визначення суб'єктивного зобов'язального права, яке належить передати, необхідно вказати кредитора і боржника у зобов'язанні, підстави виникнення вимоги, предмет і зміст вимоги.

З огляду на те, що у договорі №27-11-08 від 27.11.2008 року  відсутня його істотна умова, а саме підписаний між первісним кредитором та боржником акт звірки взаєморозрахунків, що визначає підстави та предмет вимоги, що відступається, суд дійшов висновку про те, що такий договір відступлення права вимоги є неукладеним.

З огляду на зазначене, ТОВ «Стандарт-V»є належним позивачем у даному спорі.   

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 988,40 державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст. ст., ст. ст. 525, 526, 530  Цивільного кодексу України, ст.ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

          ВИРІШИВ :

1.     Позов  задовольнити частково.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК" в особі ліквідаційної комісії  Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК",  вул. 8 Березня 19, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, (р/р 260077795001 в ЧРУ „Приватбанк”, код ЄДРПОУ 14226736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-V",  вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050, (р/р 26009571111621 в КРД „Райфайзен банк Аваль”, код ЄДРПОУ 24939940) 98845,60 грн. боргу, 988,40 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Л.Р.Кочергіна

Повний текст рішення підписано: 16.07.2009 року

Суддя                                                                                 Л.Р.Кочергіна   

16.07.09