Постанова

від 10.07.2006 по справі 7/204(2/163)-2005

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/204(2/163)-2005

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

10.07.06                                                                                           Справа  № 7/204 (2/163)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого судді                                   Орищин Г.В.

суддів                                                          Дубник О.П.

                                                                    Якімець Г.Г.

                                                        при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Ужгороді

(далі –ДПІ) від 15.06.2006 р. № 14903/9/10

на постанову господарського суду Закарпатської області від 05.06.2006 року

у справі № 7/204 (2/163)

за позовом ДПІ у м.Ужгороді

до відповідача 1: приватного підприємства «Ніка-Плюс», м.Ужгород (далі –ПП)

до відповідача 2: приватного підприємства «Обзол», с.В.Визниця

Мукачівського р-ну (далі –ПП)

про визнання  угоди недійсною

представники сторін не з»явились

Апеляційна скарга розглядається без участі представників сторін, які були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (а.с.72-74), однак не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 05.06.2006 р. у справі № 7/204 (2/163) (суддя Йосипчук О.С.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ДПІ у м.Ужгороді про визнання недійсною усної угоди купівлі-продажу лісоматеріалів, укладеної між відповідачами –ПП «Ніка-Плюс», м.Ужгород та ПП «Обзол», с.В.Визниця, Мукачівського р-ну. Постанова мотивована судом тим, що оскільки позивачем не надано суду допустимих та належних доказів невідповідності реквізитів на документах реквізитам контрагента за угодою, факт фальсифікації, про який стверджує позивач, є недоведеним, а також, що фальсифікація документів вказує не на протиправність угоди про яку вони свідчать, а на відсутність такої угоди фактично; такі документи не можуть бути підставою для обліку та звітності суб»єкта підприємництва.  

Позивач у справі –ДПІ у м.Ужгороді, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, вона не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не взято до уваги, що всі документи, які знаходяться на ПП «Обзол»є сфальсифікованими, підробленими  і свідчать про те, що  відповідач-2 умисно завищив валові витрати на загальну суму 253605,55 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 128940 грн. Скаржник зазначає, що посадові особи ПП «Обзол»усвідомлювали, що укладення та виконання договору купівлі-продажу, списання коштів за такою угодою, збільшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ суперечить нормам ст.67 Конституції України та ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»і є протиправним, оскільки призводить до зменшення об»єкту оподаткування податком на прибуток та безпідставного зменшення сплати ПДВ; передбачалось і те, що такі дії призведуть до ненадходження коштів до бюджету та будуть мати суперечні інтересам держави наслідки. Тому, на думку скаржника, наведені обставини доводять наявність умислу на укладення угоди купівлі-продажу з метою приховання об»єкта оподаткування з податку на прибуток і ПДВ.

Відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу не надав.

          Відповідач-2 з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.86-88), вважає її такою, що суперечить встановленим судом обставинам та чинному законодавству.  

          При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:

          В ході проведеної ДПА у Закарпатській області зустрічної перевірки по питанню взаємовідносин ПП «Ніка-Плюс», м.Ужгород та ПП «Обзол», с.Верхня Визниця, Мукачівського р-ну, 18.04.2003 р. складено довідку № 26/д/3530-09 та встановлено, що між суб»єктами господарювання було укладено угоду в усній формі на поставку продукції.

          На думку податкового органу, ця угода укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

          Оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія дійшла до висновку про підставність вимог скаржника, оскільки:

У відповідності із частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб»єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб»єктами оподаткування податків випливає з обов»язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріпленому в ст. 67 Коституції України, Законах України про   оподаткування та відповідних повноваженнях державних органів: Верховної Ради України - приймати закони, виключно якими встановлюється система оподаткування (статті 85, 92 Конституції України), Президента України - підписувати закони, прийняті Верховною Радою України (стаття 106 Конституції України) та обов'язку Кабінету Міністрів України забезпечувати проведення податкової політики (статті 116 Конституції України).

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою.

У відповідності із ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов»язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов»язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов»язанням, а у разі виконання зобов»язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови №3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі, визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.

          Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснень директора ПП «Ніка-Плюс»п.Полющика В.І., дане підприємство протягом 2001-2002 років ніяких фінансово-господарських відносин з ПП «Обзол»не мало; розхідні накладні від ПП «Ніка-Плюс», які знаходились на підприємстві «Обзол»він вперше бачить. Ці пояснення підтверджуються тим, що на оригіналі печатки ПП «Ніка-Плюс»(якою зроблені відбитки на поясненні від 14.03.2003 р.) зазначено ідентифікаційний код підприємства № 20454482, а на документах, які знаходяться на ПП «Обзол»зазначено код № 20454432. Дійсний код приватного підприємства «Ніка-Плюс»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради народних депутатів від 14.10.1994 р. № 20454482.

          До матеріалів справи долучено постанову про порушення кримінальної справи від 24.04.2003 р. по факту зловживання службовим становищем посадовими особами ПП «Обзол»(а.с. 66, Т.1).

          На виконання договору без номера та без дати, укладеного в усній формі між ПП «Ніка-Плюс»та ПП «Обзол»протягом 2002 року було відпущено матеріалів на загальну суму 253606,55 грн., в тому числі ПДВ –42267,76 грн. та виписано відповідні накладні та податкові накладні (знаходяться в матеріалах справи, а.с.28-64). Розрахунки між даними підприємствами проводились у готівковій формі, згідно прихідних касових ордерів на загальну суму 253606,55 грн. Заборгованість по даним ПП «Обзол»перед «Ніка-Плюс»відсутня; прихідні касові ордери знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 7205905, яка порушена прокуратурою Закарпатської області проти посадових осіб ПП «Обзол»за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.209, ч. 2 ст.364 Кримінального кодексу України.

          Таким чином, правильним є висновок податкового органу, що спірна угода укладена з умислом щодо приховування об»єкта оподаткування з податку на прибуток і ПДВ.

          За таких обставин, постанову господарського суду слід скасувати, позов задоволити повністю, застосувати при цьому наслідки визнання господарського зобов”язання недійсним, у відповідності із ст. 208 ГК України.

          Тому, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України,-

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу ДПІ у м.Ужгороді задоволити.

          Постанову господарського суду Закарпатської області від 05.06.2006 р. у справі № 7/204 (2/163) скасувати.

          Позов ДПІ у м.Ужгороді задоволити. Визнати недійсним усний договір б/н і дати на поставку продукції, укладений між ПП «Ніка-Плюс»та ПП «Обзол».

          Стягнути з приватного підприємства «Обзол»(Мукачівський район, с.Верхня Визниця, вул.Миру, 28, код ЄДРПОУ 31692789, р/р 260053000066 в Мукачівському відділенні № 7287 Держощадбанку, МФО 372028) в доход державного бюджету України 253606,55 грн. та 42, 50 грн. держмита.

          Зобов»язати господарський суд Закарпатської області видати виконавчий лист у відповідності до даної постанови.

          Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

головуючий суддя                                                      Г.В. Орищин

              судді                                                                             О.П. Дубник

                                                                                                    Г.Г. Якімець