Рішення

від 15.07.2009 по справі 51/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/378

15.07.09

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоексплуатація»

до Приватного малого підприємства «Скарт»

про стягнення 1 894, 98 грн.

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Мазурок О.І., Литвина Л.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у розмірі 1 799, 69 грн. та 95, 29 грн. –пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг з теплопостачання за договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових, інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 439 від 01.07.2002 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.07.09 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання в прядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у якому змінив період, за який підлягає стягненню заборгованість та просив стягнути з відповідача заборгованість за період з січня 2008 року по червень 2009 року. Крім того, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 3 288, 93 грн. та пеню за прострочення платежів у розмірі 219, 14 грн. Зазначене клопотання було прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, ухвали суду від 25.06.09 р. не виконав, відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, зважаючи на відсутність будь-яких його клопотань, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.07.09 р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2002 р. між Комунальним підприємством «Київжитлоексплуатація»та Приватним малим підприємством «Скарт»укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових, інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 439, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги на теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових, інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні за адресою: вул. Хрещатик, 44-А,Б.В, а відповідач –своєчасно та в повному обсязі сплачувати за спожиту енергію у гарячій воді та експлуатаційних витратах.

Згідно з п. 2.1. договору при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 6.1. договору сторони встановили, що даний договір набуває чинності з 01.07.2002 р. та діє до 31.12.2002 р.

Відповідно до п. 6.4., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік , якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором стосовно оплати за теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з січня 2008 року до червня 2009 року у розмірі 3 288, 93 грн., а також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати за теплову енергію у розмірі 219, 14 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових, інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 439 від 01.07.2002 р. щодо оплати послуг з надання теплової енергії, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених позивачем вимог не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості з оплати послуг з надання теплової енергії з січня 2008 року до червня 2009 року у розмірі 3 288, 93 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення внесення відповідачем платежів.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до пп. 2.3.7. п. 2.3. договору за несвоєчасну сплату, передбачених цим договором нарахувань відповідач на користь позивача сплачує пеню в розмірі 0, 5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-х облікових ставок Національного банку України, що діяли на період внесення платежу.  

За таких обставин, оскільки відповідачем порушено грошове зобов'язання щодо сплати послуг за надання теплової енергії, то вимога про стягнення пені у розмірі 219, 14 грн. підлягає задоволенню судом.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідачем не наведено доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні зобов'язання.

За таких обставин, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного малого підприємства «СКАРТ»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 10, кв. 123, код ЄДРПОУ 21516593), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судових рішень, на користь Комунального підприємства «Київжитлоексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість по оплаті послуг з надання теплової енергії з січня 2008 року до червня 2009 року у розмірі 3 288, 93 (три тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 93 коп.) грн., 219, 14 (двісті дев'ятнадцять грн. 14 коп.) грн. –пені, 102, 00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 312, 50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог  ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                          Пригунова А.Б.

Дата підписання: 22.07.2009 р.