Рішення

від 04.08.2009 по справі 55/172-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/172-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2009 р.                                                            Справа № 55/172-09

вх. № 4986/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецький завод мостових конструкцій", м. Донецьк  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехноресурс", м. Харків  

про стягнення 90459,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство "Донецький завод мостових конструкцій", м. Донецьк, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехноресурс", м. Харків, 73953 грн. боргу, 9121,86 грн. пені, 6249,04 грн. інфляційних витрат, 1135,97 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 24/11 від 24.11.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 червня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 липня 2009 р.

16 липня 2009 р. позивач надіслав до суду додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, а також просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 14 липня 2009 р., від 27 липня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Представники сторін у призначене судове засідання 04.08.09 р. не з'явились, про час та місце розгляду справі повідомлені були належним чином .

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

24  листопада 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецький завод мостових конструкцій", м. Донецьк, (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехноресурс", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 24/11, у відповідності до умов якого зобов"язався передати  у власність відповідача продукцію згідно рахунків та накладних, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити її вартість на умовах цього договору. Пунктом 2.2 договору передбачені умови платежу, а саме кінцевий розрахунок здійснюється відповідачем напротязі 10 днів з моменту поставки продукції. Пунктом 5.4 договору передбачена відповідальність відповідача,  а саме за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу за його вимогою пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Пунктом 9.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань

Сторони уклали специфікацію до договору № 24/11 від 24.11.08 р., в якій визначили найменування продукції, кількість, ціну та загальну суму.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар, визначений специфікацією до договору,  на загальну суму 73953 грн., що підтверджується видатковими накладними № № ТН-0000690 від 24.11.08 р., ТН-0000699 від 24.11.08 р., ТН-0000709 від 25.11.08 р., ТН-0000714 від 25.11.08 р., ТН-0000724 від 25.11.08 р., ТН-0000727 від 25.11.08 р., ТН-0000747 від 26.11.08 р., ТН-0000748 від 26.11.08 р., ТН-0000749 від 26.11.08 р, які підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності серії НБІ № 800103, яка видана на отримання цінностей від ВАТ "Донецький завод мостових конструкцій". Вказана довіреність зазначена у вищевказаних накладних.

Як було вищезазначено, сторонами був чітко визначений строк оплати товару- напротязі 10 днів з моменту поставки продукції.

Проте відповідач товар отримав та в обумовлені договором строки за нього не сплатив.

Позивачем наданий до матеріалів справи гарантійний лист відповідача вих. № 2411 від 24.11.08 р., в якому він просив відвантажити Бетон М-200 П3 з добавкой до- 5, у кількості 100 м. куб. згідно договору № 24/11 від 24.11.08 р. та  оплату гарантував напротязі 5- ти днів.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 73953  грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним  розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі –73953  грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 6249,04 грн.  за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок перевірено судом).

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 1135,54 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 0,43 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",  а саме те, що  пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме те, що  нарахування штрафних санкцій за  прострочення  виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов"язання повинно бути виконано, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 8895, 23 грн. В решті заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 226,63 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехноресурс", м. Харків(61099, м. Харків, вул. Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 35475700, р/р № 26005040175 в ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецький завод мостових конструкцій", м. Донецьк(83038, м. Донецьк, вул. Магдебурська, 1Б, код ЄДРПОУ 19377807, р/р № 26000290029000 в ЗАТ  "Донгорбанк" м. Донецк, МФО 334970)  73953 грн. боргу,  8895,23 грн. пені,  6249,04 грн. інфляційних витрат, 1135,54 грн. 3% річних, 902,32 грн. державного мита та 311,71 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В  решті заявленої вимоги про стягнення 0,43 грн. 3% річних та  226,63 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.

Повний текст Рішення підписано 06 липня  2009 року.