Рішення

від 05.08.2009 по справі 50/515

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/515

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/515

05.08.09

За позовом     іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСА-95"

про                  стягнення 2 093,40 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Денисенко Ю.О.(дов. № 264-L від 08.09.2008)

Від відповідача      не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки безалкогольних напоїв з торговою маркою „Кока-Кола” № 1000485/05 від 01.01.2005 у розмірі 2 093,40 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2009 порушено провадження у справі №50/515 та призначено до розгляду на 17.07.2009.

Представник відповідача в судове засідання 17.07.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 17.07.2009 прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав додаткові докази. Розгляд справи був відкладений на 05.08.2009.

В судове засідання 05.08.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2009 повторно не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2005 між іноземним підприємством „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (далі –позивач, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю „ТІСА-95” (далі –відповідач, покупець за договором) було укладено договір поставки безалкогольних напоїв з торговою маркою „Кока-Кола” № 1000485/05 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.2. зазначеного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію з торговою маркою „Кока-Кола” (далі –товар) на умовах, передбачених даним договором.

Конкретний асортимент, кількість, ціна товару, а також строки його передачі покупцю, визначаються в замовленні на поставку товару, що подається покупцем постачальнику (п.1.3.).

Якість товару, тари та упаковки повинна відповідати показникам якості, передбаченим ГОСТ даного виду продукції та ТУ заводу-виробника (п.2.1.).

Відповідно до умов п.3.1. товар поставляється на умовах DDP, згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. З моменту передачі товару постачальником покупцю переходить право власності на товар від постачальника покупцю (п.3.8.).

Згідно п.4.1. ціна однієї одиниці товару та вартість партії, визначається на підставі прейскуранту постачальника (додаток 1 до договору), узгодженого з покупцем. Загальна вартість товару за даним договором складає сумарну вартість поставлених партій товару згідно з замовленнями та накладними на передачу товару (п.4.2.).

Розділ 5 регулює порядок розрахунків між сторонами, зокрема, п.5.1. передбачено, що всі платежі за договором здійснюються виключно у національній валюті України. Оплата за отриману партію товару та тару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару, банківським переказом або готівкою в межах, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 2 093,40 грн. відповідно до товарно-транспортних накладних:

- № KVI42895993 від 19.12.2006 на суму 1 379,16 грн.;

- № KVI42895985 від 19.12.2006 на суму 714,24 грн.

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду, відповідач не розрахувався і його заборгованість за вищевказаним договором становить 2 093,40 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи положення договору поставки безалкогольних напоїв з торговою маркою „Кока-Кола” № 1000485/05 від 01.01.2005, норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем  зобов'язань, що виникли за договором поставки та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Таким чином факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 2 093,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за відповідним договором поставки безалкогольних напоїв з торговою маркою „Кока-Кола” № 1000485/05 від 01.01.2005 в сумі 2 093,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на заперечення обставин, повідомлених позивачем не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТІСА-95” (03022, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ломоносова, буд. 71-А; код ЄДРПОУ 19358738) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь іноземного підприємства „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (07442, Київська область, Броварський район, смт. В. Димерка, 51-км Санки-Петербурзького шосе; код ЄДРПОУ 21651322) основний борг в розмірі 2 093 (дві тисячі дев'яносто три) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 06.08.2009