Рішення

від 03.08.2009 по справі 42/181-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/181-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2009 р.                                                            Справа № 42/181-09

вх. № 5129/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ ВКФ "Балакком", м. Чернівці  

до  ТОВ "ВК Маркет", м. Харків  

про стягнення 130380,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ ВКФ "Балакком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "ВК Маркет", про стягнення заборгованості в сумі 130380,08 грн., в т.ч. основна заборгованість по договору № NF 4600022141 від 12.04.2008р. в сумі 118031,42 грн., пеня в сумі 12348,66 грн.

Відповідач у відзиві на позов, який надійшов через канцелярію суду 21.07.2009р., з основною сумою боргу згоден, щодо стягнення пені зазначає, що умовами договору № NF 4600022141 від 12.04.2009р. не передбачено нарахування пеня за несвоєчасний розрахунок за отриманий товар, тому позивачем безпідставно заявлена вимога щодо стягнення пені.

У судовому засіданні 23.07.2009р. оголошена перерва до 03.08.2009р. о 15:50 год.

У судове засідання 03.08.2009р. представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній документами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем - ТОВ ВКФ "Балакком" (постачальник) та відповідачем - ТОВ "ВК Маркет" (покупець) був укладений договір поставки № 4600022141 від 12.04.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти на адресу відповідача товар за цінами і в асортименті, вказаними в Специфікації, за замовленнями покупця, а відповідач, відповідно зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

На виконання умов договору позивач відповідно до видаткових накладних, копії яких надані до матеріалів справи ( а.с. 24-57) поставив на адресу відповідача  товар на загальну суму 218300,94 грн.

Позивач вказує, що відповідач частково здійснив оплату товару, що підтверджується копіями виписок з банку ( а.с. 76-83).

Відповідно до накладних №1694846,  №1694862, №1694838, №1694810, №1694809, №1694808,№ №1694861, №1694849, №1694855, №1697119, № 1697120, №1698420, №1698421, №1698463, №1698456, №1698459, №1698422, №1698461 відповідачем був повернутий товар позивачу на загальну суму 18435,96 грн. (а.с.58 - 75).

Таким чином, позивач зазначає, що заборгованість відповідача за отриманий товар на теперішній час складає 118031,42 грн.

Відповідач визнає дану суму заборгованості в акті звірки взаєморозрахунків станом на 26.01.2009р., а також не заперечує в відзиві на позов.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 6.2 Договору, а також згідно додатку № 2 до Договору сторонами передбачений розрахунок за отриманий товар протягом 30 днів з моменту отримання товару.

10.02.2009р.позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 118031,42 грн. (Вих.№1/02-09 від 09.02.2009р.), яка отримана відповідачем, згідно якої позивач просить відповідача розглянути претензію протягом 5 (п'яти ) днів з моменту її отримання та негайно сплатити 118031,42 грн. за отриману продукцію, але відповіді не отримав та кошти не сплатив.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 118031,42 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 12348,66 грн., яка розрахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном.

Відповідно до п.6. ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд зазначає, що дана норма є загальною та не встановлює розмір пені, а лише встановлює механізм її розрахунку та вказує на те, що сторони мають право встановлювати розмір пені за своїм розсудом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з умов договору № 4600022141 від 12.04.2008р., він не містить умови щодо нарахування пені в разі прострочення покупцем оплати товару, тому позовні вимоги в частині стягнення пені є необґрунтованими та такими, що не відповідають умова договору та нормам чинного законодавства, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 12348,66 грн.

Таким чином, позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 118031,42 грн. та підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1180,31 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд    

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет " (м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, р/р 26008810537550 ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, код 32676113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Балакком" (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 4-Б, р/р 260020171521 в ЧФ Укрексімбанку м. Чернівці, МФО 356271, код 30501814) основну заборгованість у сумі 118031,42 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1180,31 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 12348,66 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.

Рішення підписано 10.08.2009р.