Рішення

від 05.08.2009 по справі 50/522

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/522

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/522

05.08.09

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОБІ"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтіма"

про                  стягнення 14 027,54 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Тюпа Е.О. (дов. від 23.06.2009)

Яровой Я.В. (дов. від 03.06.2009)

Від відповідача      не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу № Jobi/Altima/01/07 від 31.12.2006 у розмірі 14 027,54 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2009 порушено провадження у справі №50/522 та призначено до розгляду на 22.07.2009.

Представник відповідача в судове засідання 22.07.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 22.07.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі. Розгляд справи був відкладений на 05.08.2009.

В судове засідання 05.08.2009 прибув представник позивача, дав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2009 повторно не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2006 товариство з обмеженою відповідальністю «ЙОБІ»(далі –позивач, продавець за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Альтіма” (далі –відповідач, покупець за договором) уклали договір купівлі-продажу № Jobi/Altima/01/07 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору продавець зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати лакофарбні матеріали (далі –товар), на умовах, визначених договором.

Номенклатура (код, найменування), ціна партії товару, вказуються у рахунку, який виставляє продавець на кожну партію товару. Рахунок виставляється виходячи з замовлення покупця (п.1.2.).

Відповідно до умов п.2.1. продавець поставляє товар на умовах EXW (склад продавця) м. Бориспіль, відповідно до Інкотермс-2000. За погодженням сторін окремі партії товару можуть поставлятися продавцем на умові склад покупця за рахунок продавця.

Згідно з замовленням покупця, продавець надсилає покупцю рахунок-фактуру (п.2.2.). Загальний строк поставки товару –до 5 робочих днів від дати прийняття замовлення до виконання. Підтвердженням прийняття замовлення до виконання є надання продавцем покупцю рахунку-фактури (факсом) (п.2.3.). Право власності та ризики пов'язані з втратою, пошкодженням товару переходять від продавця до покупця в момент передачі йому товару (п.2.6.).

Відповідно до умов п.3.1. ціна товару вказується в рахунку-фактурі. Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця (п.3.2.). Продаж товару здійснюється на умовах відстрочки платежу, яка надається на 30 днів від дати відвантаження (п.3.4.). Загальна вартість товару, на яку надається відстрочка платежу, не може перевищувати 60 000,00 грн. (п.3.5.).

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 36 179,40 грн. відповідно до видаткових накладних:

- № J-00894 від 09.12.2008 на суму 24 731,64 грн.;

- № J-00898 від 10.12.2008 на суму 11 447,76 грн., який був отриманий останнім, про що свідчить належним чином оформлена довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 215 від 08.12.2008.

Вищевказані накладні та довіреність приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, зокрема, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару в сумі 24 179,40 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 13 від 28.05.2009, в якій вимагав негайного виконання зобов'язання щодо здійснення повної оплати за поставлений товар. Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду, відповідач остаточно не розрахувався і його заборгованість за вищевказаним договором становить 12 000,00 грн.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи положення договору купівлі-продажу № Jobi/Altima/01/07 від 31.12.2006, норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем  зобов'язань, що виникли за договором поставки та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Таким чином факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 12 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за відповідним договором купівлі-продажу № Jobi/Altima/01/07 від 31.12.2006 в сумі 12 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь штраф (пеню) в розмірі 1 163,54 грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до умов п. 5.1 вищевказаного договору, покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору (п.5.1.), тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в розмірі 1 163,54 грн.

Також, за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 864,00 грн.

Дії відповідача  є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Альтіма” (02094, м. Київ, вул. Магніт орська, буд. 1; код ЄДРПОУ33632627) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на  користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЙОБІ”  (03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Кримського, буд. 4-А;  код ЄДРПОУ 25639364) основний борг в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 163 (одна тисяча сто шістдесят три) грн. 54 коп., індекс інфляції в розмірі 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 141 (сто сорок одну) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                                   Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 06.08.2009