Рішення

від 01.10.2012 по справі 0616/4223/12

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 0616/4223/12

провадження у справі № 2/0616/1197/12

01 жовтня 2012 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Романюк Ю.Г., за участю секретаря Василенко Т.М. та осіб, які беруть участь у справі: позивачка: не з'явилась,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Великогорбашівської сільської громади в особі Великогорбашівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року в суд звернулась позивачка -ОСОБА_1 з позовною заявою до Великогорбашівської сільської громади в особі Великогорбашівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно (земельні ділянки).

У позовній заяві просить визнати за нею право власності в Ѕ частині на земельні ділянки площею 1,89 га., кадастровий № 1824080600:04:000:0131, та площею 0,47 га, кадастровий № 1824080600:000:0910, згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЖТ № 170683 та ЖТ № 063588, що розташовані на території Великогорбашівської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області, успадковані після смерті матері - ОСОБА_2, яка померла 26 січня 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що після смерті матері - ОСОБА_2, є спадкоємцем за законом та прийняла спадщину матері. В свою чергу, ОСОБА_2 одержала зазначені земельні ділянки у спадщину після смерті свого чоловіка -ОСОБА_3, а останній отримав їх в порядку спадкування після смерті своєї сестри -ОСОБА_4 Померла ОСОБА_2 державні акти на успадковану землю оформити за життя не встигла. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку у праві власності на зазначені земельні ділянки, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності її матері на ці земельні ділянки. На підставі викладеного, просить суд визнати за нею право власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування.

У судове засідання позивачка не з'явилася, подала письмову заяву, в якій, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача подав письмову заяву, в якій, зазначивши, що заперечень проти задоволення позову не має, просить про розгляд справи без участі представника Великогорбашівської сільської ради.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2010 року померла ОСОБА_2, -мати позивачки у справі (а.с.3). Батько позивачки -ОСОБА_5 помер 24.07.2008 року (а.с.4). Згідно відповіді завідувача Новоград-Волинської державної нотаріальної контори № 1872/02-14/458/10 від 01.10.2012 року інші особи з заявами про прийняття, відмову від прийняття або видачу свідоцтв про право на спадщину до Новоград-Волинської державної нотаріальної контори після смерті 26 січня 2010 року -ОСОБА_2 не звертались ( а.с.29)

Таким чином, після смерті ОСОБА_2, позивачка є її спадкоємцем за законом та прийняла спадщину матері (а.с.14). В свою чергу, ОСОБА_2 одержала зазначені земельні ділянки у спадщину після смерті свого чоловіка -ОСОБА_5, а останній отримав їх в порядку спадкування від своєї сестри - ОСОБА_4 (а.с.4-10), однак державного акта на успадковану землю ОСОБА_2 оформити за життя не встигла.

Постановою державного нотаріуса Новоград-Волинської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 613/02-31 від 26.03.2012 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві власності на земельні ділянки площею 1,89 га. та 0,47 га, які розташовані на території Великогорбашівської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області, після смерті матері ОСОБА_2, померлої 26.01.2010 року, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності померлої на ці земельні ділянки (а.с.14).

Дані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: поданими позивачкою документами (а.с.3-16) та листом завідувача Новоград-Волинської державної нотаріальної контори № 1872/02-14/458/10 від 01.10.2012 року (а.с.29).

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав, відповідно до статті 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону ( ч. 2 ст. 373 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 п. г) ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно статті 1261 ЦК України, в першу чергу право на спадщину за законом мають діти спадкодавця. А згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом

має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлені підстави набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Після чого, відповідно до ст.1299 ЦКУ, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Відповідно до п. 4.15. ч. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про судову практику у справах про спадкуванняВ»№ 7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є спадкоємцем за законом та прийняла спадщину матері, що не спростовується відповідачем по справі, тим самим позивачка набула право на спадкове майно.

Враховуючи вищевикладені обставини та неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у нотаріуса оскільки правовстановлюючі документи на зазначені у позові земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2 - її померлої матері - відсутні, однак судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до позивачки перейшли права на ці земельні ділянки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 81 ЗК України, статтями 328, 392, 1216- 1218, 1223, 1225, 1226, 1264, 1268-1270, 1273-1275, 1297-1299 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частку кожної із земельних ділянок площею 1,89 га. (кадастровий № 1824080600:04:000:0131 та площею 0,47 га. (кадастровий № 1824080600:000:0910), які розташовані на території Великогорбашіської сільської

ради Новоград-Волинського району, Житомирської області, успадкованих після смерті матері ОСОБА_2, померлої 26 січня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Романюк Ю.Г.