Ухвала

від 29.04.2015 по справі 554/3519/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3519/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1398/15Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О.

Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2014 року в справі за поданням старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського РУЮ про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2014 року подання старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського РУЮ ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України - задоволено.

Тимчасово обмежено громадянку України, керівника боржника ТОВ «Сегмант Плюс» - ОСОБА_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до повного виконання нею зов'язань за виконавчим листом № 2-а 1670/1957/12, виданого 19.06.2012 року Полтавським окружним адміністративним судом, про стягнення з ТОВ «Сегмент Плюс» на користь ДПІ в м. Полтаві податкового боргу в розмірі 85 197 грн. 56 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохала ухвалу суду скасувати вказуючи, що на даний час вона не є керівником підприємства, тому підстав для обмеження її у виїзді за кордон немає.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія судів приходить до висновку про її відхилення.

Відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

У відповідності з вимогами Ст. 377- 1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Задовольняючи клопотання державного виконавця місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи про те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Октябрського ВДВС Полтавського РУЮ знаходиться виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Сегмент Плюс» на користь ДПІ у м. Полтаві боргу в розмірі 85 197,65 коп.

Також місцевий суд вірно встановив, що протягом тривалого часу боржник ухиляється від виконання судового рішення, та за місцем реєстрації відсутній.

У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців керівником підприємства значиться ОСОБА_2.

Доводи апелянта про те, що вона з 2010 року не є керівником підприємства колегією суддів до у ваги братися не можуть з наступних підстав.

На підтвердження тієї обставини, що вона не є керівником даного підприємства було надано протокол № 1 загальних зборів ТОВ « Сегмент» плюс від 2 квітня 2010 року, та наказ про звільнення з роботи від 2.04.2010 року підписаний та виданий нею.

Однак зазначені світокопії документів належним чином не посвідчені. У відповідності з вимогами ст. 57, 59, 64 ЦПК України ці докази не можна визнати належними.

Крім того в установленому законом порядку до Єдиного державного реєстру зазначені зміни внесені не були.

У відповідності до вимог ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( Закон від 15.05.2003 № 755-IV) В Єдиному Державному реєстрі зазначається прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; Абзац частини другої статті 17 в редакції Закону N 3422-IV ( 3422-15 ) від 09.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1720-VI ( 1720-17 ) від 17.11.2009

Таким чином на підставі даної інформації ОСОБА_2 не позбавлена можливості без спеціального доручення діяти від імені підприємства та вважається його керівником.

За таких обставин, підстави для скасування ухвали місцевого суду, колегія судів не знаходить.

Разом з тим після внесення змін до державного реєстру, та надання належних доказів про те, що вона не є керівником підприємства, - ОСОБА_2 не позбавлена можливості вирішити питання про скасування обмеження у праві виїзду за кордон.

Керуючись ст.303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб шляхом подачі касаційної скарги до Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :

З оригіналом згідно.