29/38-09-1078
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2009 р. Справа № 29/38-09-1078
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Журавльова О. О. та Шевченко В. В.,
(згідно розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В. С. №121 від 10.08.2009 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В. В. та Шевченко В. В. на колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Шевченко В. В. та Журавльова О. О.),
при секретарі судового засідання - Волощук О. О.,
за участю представників:
позивача –Мазур В. Л.,
відповідача –Кода В. В.,
3-ї особи –не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Балтської райради Одеської області, м. Балта,
на рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р.
у справі №29/38-09-1078
за позовом ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Котовських електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, м. Котовськ,
до Балтської райради Одеської області, м. Балта,
3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Балтська міськрада, м. Балта,
про стягнення 10499,37 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
05.03.2009 р. (вх. №1481) у господарському суді Одеської області ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Котовських електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (далі - позивач) пред'явлено позов до Балтської райради Одеської області (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, розрахованих за актом №016341 від 02.12.2008 р. в сумі 9741,33 грн., пені в сумі 480,40 грн., індексу інфляції в сумі 204,57 грн., 3% річних у сумі 73,07 грн., а всього 10499,37 грн. (а.с. 2-4). Свої вимоги він мотивував так.
Позивач і відповідач знаходяться в договірних відносинах по постачанню електроенергії. На цей час діючим є договір №БА - 53 від 24.07.2007 р., на підставі якого відповідачу в Балтському РЕМ було відкрито особовий рахунок, за яким проводиться облік спожитої та сплаченої електроенергії. Котовські електричні мережі зобов'язані постачати відповідачу електроенергію в обсягах, узгоджених сторонами, та на об'єкти, вказані в додатку 10 „Перелік об'єктів споживача”. Відповідач зобов'язаний оплачувати за використану електроенергію, а також інші нарахування, що пов'язані з постачанням електроенергії. Пунктом 2.3.3 та додатком №5 до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно проводити усі платежі за використану електричну енергію. У грудні 2008 року при здійсненні перевірки законності споживання електричної енергії і дотримання споживачем правил користування електричною енергією, уповноваженими представниками Балтського РЕМ, ВАТ „Одесаобленерго”, старшим інспектором СЕБ Степановим С. М., інспекторами Балтського РЕМ, Столяром А. Ю., Спеціальним В. В. на об'єкті споживача „трудовий архів”, розташованому по вул. Шевченко, 21, м. Балта, був складений акт про порушення ПКЕЕ №016341 від 02.12.2008 р. Актом зафіксовано: „Самовільне без дозволу енергопостачальної організації приєднання об'єкта до мереж Балтського РЕМ. Електролічильник №405737 в РЕМ не зареєстрований. Переріз вводу 2x4 мм., алюміній. На момент перевірки, при включені навантаження, диск електролічильника не обертається”. За договором №Ба - 53, додаток 10, цей об'єкт не значиться. Акт №016341 про порушення ПКЕЕ складений у присутності завгосп Сорокатого В. Т. Акт №016341 представником споживача не підписаний, про що складено відповідний акт. 17.12.2008 р. акт №016341 від 02.12.2008 р. розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Балтського РЕМ. На засіданні комісії представник споживача не був присутній, протокол №202 від 17.12.2008 р. не підписав. Згідно виводу комісії, акт №016341 від 02.12.2008 р. складений правомірно. Розрахунок заподіяних збитків проведений відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, недорахованої, внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, введеної в дію Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р. Розрахунок проведений по перерізу алюмінієвого кабелю, яким було виконано електропроводку, за період у 6 місяців, тобто з 03.06. по 02.12.2008 р. При розрахунку збитків, постачальник - позивач керувався: п.п.7. п.2.1. Методики - самовільне підключення електроустановок струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації; п.2.6 - у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п.7. п.21 Методики, та за умови відсутності договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи, якими здійснене самовільне підключення, розраховується по формулі 2.7. (час роботи струмоприймачів, згідно п.2.6. Методики - 12 годин; кількість днів - календарний місяць; Р с.п. = І х U ном. Фаз. х Соsq, Р = 32 х 0,22 х 1 = 7,04 кВт/ч, W доб. = 7,04 х 12 = 84,48 кВт/ч). На підставі складеного акту, протоколу засідання комісії №202, розрахунку заподіяних збитків, відповідачеві був виставлений рахунок №474 від 23.12.2008 р. на суму 9741,33 грн., який отримав голова Ради. Відповідно до п.4.2.1. договору №БА –53, за внесення платежів з порушенням строків, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період, за кожен день прострочки платежу. Розрахунок пені на суму збитків, відповідно з п.4.2.1. договору і ст. 232 ГК України складає: облікова ставка НБУ складає - 12%, 9741,33 х 24% х 75 : 365 = 480,40 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України, обґрунтований розрахунок 3% річних складає:
МісяцьСума заборгованостіТермін розрахунку%Сума
2008 рік
Грудень9741,331 міс.0,2524,36
2009 рік
Січень9741,332 міс.0,5048,71
всього: 73,07 грн., а обґрунтований розрахунок індексу інфляції:
МісяцьСума заборгованості Індекс інфляціїСума з індексом інфляціїЗбитки від інфляції
2008 рік
Грудень9741,33102,19945,9204,57
всього: 204,57 грн. Всього до стягнення 9741,33 + 480,40 + 73,07 + 204,57 = 10499,37 грн.
25.03.2009 р. (вх. №7180) відповідач надав суду відзив на позов (а.с. 34-35), в якому просив відмовити у його задоволенні, оскільки, дійсно, 02.12.2008 р. представниками Балтського РЕМ було складено вищевказаний акт, але Балтська районна рада не може бути відповідачем по даній справі, в зв'язку з тим, що не є власником будівлі „трудового архіву”, розташованого в м. Балта по вул. Шевченка, 21. Розпочата процедура передачі даного об'єкту в комунальну власність Балтської районної ради з комунальної власності Балтської міської ради. Так, ч.6 ст. 7 ЗУ „Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності” передбачено, що право власності виникає з дати підписання акта приймання-передачі. Такого акту не складено, а тому даний об'єкт фактично знаходиться в комунальній власності Балтської міської ради.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р. (а.с. 44) залучено до участі у розгляді цієї справи, в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Балтську міську раду.
02.04.2009 р. (вх. №7886) 3-я особа надала суду відгук (а.с. 49-50), в якому просила судовий розгляд справи провести без її представника, на підставі наданих документів, відповідно до чинного законодавства України, та зазначила, що відповідач звернувся з листом №223 від 26.03.2008 р. до 3-ї особи з проханням: „Для утворення Балтського районного трудового архіву прошу Вас на черговій сесії міської ради розглянути питання про передачу приміщення, за адресою: м. Балта, вул. Шевченка, 21/2, в комунальну власність територіальних громад Балтського району в особі Балтської районної ради.” Відповідно до п.30 ч.1 ст. 26, п.5 ст. 60 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, було прийнято рішення сесії Балтської міської ради №726-У від 02.04.2008 р., про передачу приміщення Трудового архіву, розташованого по вул. Шевченко, 21/2 м. Балта, в комунальну власність територіальної громади Балтського району в особі Балтської районної ради для збереження документів з особливого складу та тимчасового терміну зберігання документів суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування. Згідно книги обліку видачі рішень сесії, виконавчого комітету Балтської міської ради №25 від 11.04.2008 р., Балтській районній раді було видано рішення сесії міської ради №726-У від 02.04.2008 р. Відповідач, відповідно до відзиву на позов, посилається на те, що не є власником будівлі „Трудового архіву” і на ч.6 ст. 7 ЗУ „Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності”, але чому Балтська районна рада знаходилася в договірних відносинах по постачанню електроенергії з Балтським РЕМ і чому вони самовільно без дозволу енергопостачальника приєднали об'єкт до сітей Балтського РЕМ.
18.05.2009 р. (вх. №12186) позивач надав суду заперечення на відзив та відгук на позов (а.с. 92-93), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача збитки, розраховані за актом №016341 від 02.12.2008 р. в сумі 9741,33 грн., пеню в сумі 480,40 грн., індекс інфляції в сумі 204,57 грн., 3% річних в сумі 73,07 грн., а всього 10499,37 грн., та зазначив, що факт використання даної будівлі саме відповідачем під час здійснення перевірки підтверджується: актом № 016341, рішенням Балтської районної ради №143-У від 22.04.2008 р. „Про прийом у спільну власність територіальних громад Балтського району будівлі трудового архіву, розташованого в м. Балта, вул. Шевченко 21/2”, рішенням Балтської міської ради №726-V від 02.04.2009 р. „Про передачу приміщення трудового архіву, розташованого по вул. Шевченко, 21/2 м. Балта, в комунальну власність територіальної громади Балтського району в особі Балтської районної ради”, відгуком Балтської міської ради, де йдеться посилання на рішення №726-V від 02.04.2009 р. Таким чином, два органи місцевого самоврядування прийняли рішення стосовно будівлі по вул. Шевченко, 21/2 м. Балта. Посилання відповідача в своєму відзиві на відсутність акту прийому - передачі, на підставі п.6 ст. 7 ЗУ „Про передачі об'єктів державної та комунальної власності”, право власності виникає з дати підписання акту, є безпідставним. На момент перевірки та складання акту про порушення ПКЕЕ, Балтська районна рада, на підставі вищевказаних рішень, користувалася приміщенням трудового архіву по вул. Шевченка, 21/2 м. Балта. Балтська міська рада споживає електричну енергію, на підставі договору №БА - 197 від 24.04.2008 р. Згідно додатка 10 „Перелік об'єктів споживача”, споживач електричної енергії, за адресою: вул. Шевченко, 21/2, відсутній. Також, позивач вказав, що з відзивом відповідача не згодний, а з відгуком 3-ї особи згодний.
01.06.2009 р. (вх. №13629) 3-я особа надала суду аналогічний до попереднього відгук на позов (а.с. 100-101).
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р. (підписаним суддею Аленіним О. Ю. 15.06.2009 р.) з цієї справи позов задоволено, а саме стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість за недораховану електричну енергію в сумі 9741,33 грн., індекс інфляції у сумі 204,57 грн., 3% річних у сумі 73,07 грн., пеню у сумі 480,40 грн., держмито у сумі 105 грн. та 118 грн. за ІТЗ судового процесу (а.с. 105-106). Своє рішення суд мотивував тими ж доводами, що й був мотивований позов, а, крім того, зазначив, що доводи відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що він не є власником приміщення трудового архіву, у зв'язку із початком процедури передачі даного об'єкту йому в комунальну власність, з посиланням на положення ЗУ „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, суд вбачив такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до ст. 1 ЗУ „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність. Дія цього Закону поширюється на об'єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду. Передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено Законом або рішеннями відповідних місцевих рад. Таким чином, на думку суду, положення названого Закону застосовуються до об'єктів, що передаються з державної в комунальну власність, чи з комунальної до державної власності. Спірне приміщення трудового архіву не належить до об'єкту державної власності. Відповідно до рішень Балтської міської ради та Балтської районної ради, спірне приміщення трудового архіву прийнято у спільну власність територіальних громад Балтського району. Про прийняття у власність та користування вказаним приміщенням також свідчить договір підряду від 29.05.2008 р., укладений між відповідачем та ТОВ „Банкомсервіс” щодо виконання комплексу робіт з ліквідації аварійного стану будівлі вказаного архіву, та акт приймання виконаних підрядних робіт. Отже, на момент виявлення порушення працівниками позивача відповідач використовував спірне приміщення. При цьому, судом прийняте до уваги також і те, що під час перевірки та складення акту про порушення ПКЕЕ був присутній повноважений представник саме відповідача, який хоч і не підписав акт, втім будь-яких зауважень не подав. Не подано відповідачем зауважень чи заперечень на акт і під час його розгляду комісією позивача, хоча розгляд засідання комісії на прохання відповідача відкладався. В обґрунтування свого рішення суд прослався на ст.ст. 525,526,625 ЦК України, п.6.40 ПКЕЕ, п.п.2.1,2.6,2.9.9. Методики обчислення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, з тих підстав, що фактично об'єкт йому не було передано та не було складено акта про прийом-передачу об'єкту, а відтак він не може нести відповідальності.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 11.08.2009 р., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.
Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав і судова колегія, враховуючи думку представників сторін, прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Представник скаржника (відповідача) в поясненнях, наданих апеляційному суду, підтримав скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах, а також рішення суду - скасувати, а у позові –відмовити.
Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити рішення без змін.
За згодою учасників процесу, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Єдиною підставою для скасування рішення місцевого суду апелянт у скарзі зазначає те, що фактично об'єкт йому не було передано та не було складено акта про прийом-передачу об'єкту, а відтак він не може нести відповідальності.
Судова колегія зазначає, що місцевим судом вказана обставина, враховуючи, що відповідач її зазначав також і у відзиві на позов, була ретельно досліджена і суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо неможливості прийняття її до уваги, як підстави для відмови у задоволенні позову.
Отже, аналізуючи матеріали справи, рішення місцевого суду та апеляційну скаргу, на думку судової колегії, зазначена обставина щодо того, що фактично об'єкт не було передано та не було складено акта про його прийом-передачу, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 24.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії №БА-53 (а.с. 8-11), відповідно до умов якого позивач зобов'язаний постачати відповідачу електричну енергію в обсягах, узгоджених сторонами, та на об'єкти, вказані в додатку 10 „Перелік об'єктів споживача” (а.с. 14), а відповідач зобов'язаний сплачувати за використану електроенергію, а також сплачувати інші нарахування, які пов'язані з постачанням електроенергії.
02.12.2008 р. уповноваженими представниками позивача була проведена перевірка законності споживання електричної енергії на об'єкті споживача у приміщенні трудового архіву, що розташований за адресою: м. Балта, вул. Шевченко, 21, в ході якої було виявлене порушення - самовільне без дозволу енергопостачальної організації приєднання об'єкта до мереж Балтського РЕМ; електролічильник №405737 в БРЕМ не зареєстрований; на момент перевірки при включеному навантаженні диск електролічильника не обертається. Даний факт зафіксований в акті №016341 (а.с. 15), який був складений та підписаний представниками позивача, представник відповідача від підпису відмовився, про що зроблено відповідний запис.
17.12.2008 р. комісією Балтського РЕМ було розглянуто акт №016341 про порушення ПКЕЕ та прийнято рішення щодо донарахування споживачу недорахованої електричної енергії, згідно з п.2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженою Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р. (у редакції постанови НКРЕЕ України від 08.02.2007 р. №154), про що було складено протокол №202 засідання комісії (а.с. 16).
На підставі акту №016341, відповідно до п.6.40 ПКЕЕ, затверджених постановою НКПРЕЕ України від 31.07.1996 р. №28 (у редакції постанови НКРЕЕ України від 22.11.2006 р. №1497), Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, відповідачу була нарахована сума недорахованої електричної енергії та виписаний рахунок №474 на суму 9741,33 грн., який не був сплачений відповідачем. Оскільки відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання по оплаті заборгованості в сумі 9741,33 грн., позивачем нараховані пеня, втрати від інфляції та 3% річних.
Відповідно до рішення Балтської міської ради №726-V від 02.04.2008 р. „Про передачу приміщень трудового архіву, розташованих по вул. Шевченко, 21/2, м. Балта, в комунальну власність територіальної громади Балтського району в особі Балтської районної ради” (а.с. 52), Балтська міська рада вирішила передати приміщення трудового архіву, розташовані по вул. Шевченко, 21/2, м. Балта, в комунальну власність територіальної громади Балтського району в особі Балтської районної ради.
Відповідно до рішення Балтської районної ради №143-У від 22.04.2008 р. „Про прийом у спільну власність територіальних громад Балтського району будівлі трудового архіву, розташованої в м. Балта, вул. Шевченко, 21/2” (а.с. 38), розглянувши рішення Балтської міської ради №726-V від 02.04.2008 р., Балтська районна рада вирішила прийняти у спільну власність територіальних громад Балтського району будівлю трудового архіву, розташовану в м. Балта, вул. Шевченко, 21/2.
Враховуючи викладене, судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що, згідно рішень Балтської міської ради та Балтської районної ради, приміщення вказаного трудового архіву прийнято у спільну власність територіальних громад Балтського району.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та обґрунтовано встановлено місцевим судом, про прийняття у власність та користування вказаним приміщенням також свідчить договір підряду від 29.05.2008 р., укладений між відповідачем та ТОВ „Балкомсервіс” щодо виконання комплексу робіт з ліквідації аварійного стану будівлі архіву по вул. Шевченко,21, м. Балта, та акт приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 39-42).
Отже, місцевим судом повністю мотивовано встановлено, що на момент виявлення порушення працівниками позивача відповідач використовував приміщення трудового архіву.
При цьому, судом першої інстанції слушно прийняте до уваги також і те, що під час перевірки та складення акту про порушення ПКЕЕ був присутній повноважний представник саме відповідача, який хоч і не підписав акт, втім будь-яких зауважень не подав. Крім того, не подано відповідачем зауважень чи заперечень на акт і під час його розгляду комісією позивача, хоча розгляд засідання комісії на прохання відповідача відкладався (а.с. 22-23).
Більш того, судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що рішення комісії Балтського РЕМ не оскаржувалося відповідачем у передбаченому чинним законодавством порядку, тобто є чинним, що є підставою для вказаного позивачем стягнення
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що об'єкт (трудовий архів) було передано відповідачу, його було ним прийнято та відповідач користувався ним, а твердження скаржника щодо необхідності складання акту про прийом-передачу об'єкту не може бути прийнято до уваги, оскільки трудовий архів був прийнятий відповідачем, на підставі ухваленого ним же рішення, в якому не йшлося про необхідність складання акту про прийом-передачу, тобто саме рішення відповідача і є тим документом, що підтверджує прийняття ним трудового архіву.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий суд, повністю дослідивши обставини справи, наявні в ній докази, доводи учасників процесу, мотивовано не прийняв до уваги заперечення відповідача та дійшов обґрунтованого висновку про повне задоволення позову.
Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р. „Про судове рішення” (з наступними змінами та доповненнями), рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Такі ж вимоги до судового рішення містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976 р. „Про судове рішення”.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення привело до прийняття неправильного рішення.
На думку судової колегії, місцевий суд встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам і підстав для скасування цього рішення, передбачених ст. 104 ГПК України, судова колегія не вбачає.
Наведена в апеляційній скарзі підстава для скасування рішення вже була викладена відповідачем у відзиві на позов, якому судом першої інстанції надана мотивована оцінка, вона не спростовує висновків місцевого суду, не доводить їх помилковість, а тому не може свідчити про необхідність скасування судового рішення.
Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначеного та визнаного апеляційною інстанцією таким, що не може бути прийнятий до уваги, апелянт не навів.
Перевіряючи, згідно приписів ст. 101 ГПК України, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставі, викладеній в апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки, відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р. у справі №29/38-09-1078 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Балтської райради Одеської області на зазначене судове рішення –без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Журавльов О. О.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 11.08.2009 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4401949 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мирошниченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні