Рішення

від 04.08.2009 по справі 55/188-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/188-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2009 р.                                                            Справа № 55/188-09

вх. № 5382/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Меншикової Т.В.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  "Манатол", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Спецтехніка", с. Циркуни  

про стягнення 44154,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Манатол", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Приватного підприємства "Спецтехніка", с. Циркуни, 41745,60 грн. основного боргу, 2141,03 грн. пені, 267,54 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 16 від 03.03.09 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 липня 2009 р.

20 липня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2009 р.  було відкладено розгляд справи на 04 серпня 2009 р.

23 липня 2009 р. позивач надав до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців на відповідача, який долучений судом до матеріалів справи.

04 серпня 2009 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що поставка товару за накладною  № 57 від 03.03.09 р. здійснювалась саме на виконання умов договору № 16 від 03.03.09 р.  та товар за цією накладною був прийнятий представником відповідача без довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, проте факт отримання підтверджується підписом відповідальної особи, засвідченої печаткою підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців  станом на 20 липня 2009 року юридична адреса відповідача - 62441, Харківська область, сел. Циркуни, Відділення "Кутузівка", саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

 Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

03 березня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Манатол", м. Харків (далі позивач) та  Приватним підприємством "Спецтехніка", с. Циркуни (далі відповідач) було укладено договір № 16, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у власність відповідача продукцію технічного призначення, а відповідач, в свою чергу, прийняти  та оплатити її в асортиментіі та в строки, встановлені цим договором. Пунктом 2.1 договору передбачено, що оплата узгодженої сторонами партії товару постачаємого за цим договором здійснюється відповідачем на умовах 100% передплати напротязі 3-х календарних днів з моменту повідомлення позивача про необхідність платежу(рахунок- фактура), якщо інше не передбачено додатковими угодами. Пунктом 8.5 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме при порушенні відповідачем умов оплати товару,  він сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочки від вартості отриманого, проте неоплаченого товару. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії,  а саме фактичним строком початку дії даного договору є дата здачі товару позивачем першої партії і діє до 31 грудня 2009 р., за умови виконання сторонами усіх взятих на себе зобов"язань по цьому договору.

Сторони уклали додаткову угоду №1 від 03.03.09 р. до договору   № 16 від 03.03.09 р., в якій визначили найменування товару, одиницю, кількість, ціну та загальну суму, яка складає 41745,60 грн. Сторонами було визначено строк поставки- до 03 березня 2009 р., а також порядок оплати- 41745,60 грн. в строк до 31.03.09 р. включно.

На виконанян умов вказаного договору та додатку до нього  позивачем було поставлено відповідачеві товар, визначений в специфікації № 1,  на загальну суму 41745,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 57 від 03.03.09 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

На вимогу суду позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що поставка товару за накладною  № 57 від 03.03.09 р. здійснювалась саме на виконання умов договору № 16 від 03.03.09 р.  та товар за цією накладною був прийнятий представником відповідача без довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, проте факт отримання підтверджується підписом відповідальної особи, засвідченої печаткою підприємства.

Як було вищезазначено, сторонами був чітко узгоджені умови оплати- в строк до 31.03.09 р. включно.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахунок за нього не здійснив.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 41745,60  грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –41745,60 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих згідно ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов"язання, у сумі 267,54 грн. підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок превірений судом).

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги  ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що   пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню. частково у сумі 2134,17 грн., в решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6,86 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 КонституціїУкраїни,  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Приватного підприємства "Спецтехніка", с. Циркуни(62441, Харківська область, сел. Циркуни, Відділення "Кутузівка", код 32943392, п/р № 260030132112 в ЗАТ "Ощадбанк Росії", МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Манатол", м. Харків(61202, м. Харків, пр. Л. Свободи, буд. 35, кв. 136, код ЄДРПОУ 35974706, п/р № 26008750911 в ВАТ "МТБ", МФО 328168; п/р № 26000301600029 в ХФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 350631) 41745,60 грн. основного боргу, 2134,17 грн. пені, 267,54 грн. 3% річних, 441,47 грн. державного мита та 312,45 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення 6,86 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.

Повний текст Рішення підписано 06 серпня  2009 року.