Рішення

від 28.04.2015 по справі 621/568/15-ц

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№621/568/15-ц

Пр.2/621/482/15

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2015 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Зубенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Зміївського району Харківської області, треті особи Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, Відділ Держземагенства у Зміївському районі Харківської області про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

12 березня 2015 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Зміївського району Харківської області, в якій просить визнати право власності на земельну ділянку № 503, 503.2 площею 4,1406 га (кадастрові номери 6321780500:02:000:0551, 6321780500:02:00:1162), з них 3,9654 га - ріллі, 0,01752 га - сіножатей, розташовану на території Біріківської сільської ради Зміївського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після померлої 02 травня 2009 року матері ОСОБА_3

В обґрунтування позову зазначив, що 24 вересня 2007 року помер його батько - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, яку було прийнято в рівних частках ним та його матір'ю.

02 травня 2009 року померла мати позивача - ОСОБА_3

Після її смерті він прийняв спадщину на ? квартири АДРЕСА_1, однак оформити право власності на ? частину земельної ділянки не має можливості, оскільки за життя ОСОБА_3 не виготовила Державний акт на право власності на землю, яку успадкувала після смерті чоловіка.

В судове засідання позивач не з'явився, від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами. На задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Зміївського району Харківської області у судове засідання не з'явився, 27.03.2015 року до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, без фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису. Позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Представник третьої особи Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи Відділу Держземагенства у Зміївському районі Харківської області у судове засідання не зєявився. 06.04.2015 року до канцелярії суду надано письмові пояснення щодо заявлених вимог, в яких просили розгляд справи проводити за відсутності представника на підставі наданих письмових пояснень.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши кожен доказ окремо та в їх сукупності, дійшов наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1, серії ЯЖ № 714760, зареєстрованого селищною радою Шах. № 12 Краснодонського району Ворошиловградської області. (а.с. 7)

24 вересня 2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 138981, зареєстрованого 25.09.2007 року ОСОБА_2 сільською радою Зміївського району Харківської області. (а.с. 6)

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у виді квартири АДРЕСА_2 (а.с. 8) та земельної ділянки № 503, 503.2 площею 4,1406 га (кадастрові номери 6321780500:02:000:0551, 6321780500:02:000:1162), з них 3,9654 га - ріллі, 0,1752 га - сіножатей, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Зміївського району Харківської області. (а.с. 9)

З копії свідоцтв про право на спадщину вбачається, що спадкоємцями земельної ділянки № 503, 503.2 площею 4,1406 га (кадастрові № 321780500:02:000:0551, 6321780500:02:000:1162), з них 3,9654 га - ріллі, 0,1752 га - сіножатей, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Зміївського району Харківської області є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в ? частці кожний (а.с. 10, 11)

02 травня 2009 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 221447, зареєстрованого 05.05.2009 року ОСОБА_2 сільською радою Зміївського району Харківської області (а.с. 12)

Після смерті матері, ОСОБА_1 оформив свідоцтво про право на спадщину, яка складається з ? частки квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 03.11.2009 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-2360. (а.с. 13)

Зазначене підтверджується даними з листа завідувача Зміївської державної нотаріальної контори, з якого вбачається, що після померлої 02.05.2009 року ОСОБА_3, 03.11.2009 року за р. р. № № 1-2360, 102362 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_3, та земельну ділянку № № 23, 23.2, 23.3 площею 5,0911 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - на ім'я ОСОБА_1 (а.c.16)

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті - ст. 1218 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки - ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщину ОСОБА_1 прийнято в встановлені законом строки. Інших спадкоємців не має.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, оскільки позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, право власності може бути визнане судом.

У той же час, згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. г) ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

З існуючих правовідносин вбачається, що об'єктом спадкування є ? частка земельної ділянки № 503, 503.2 площею 4,1406 га (кадастрові номери 6321780500:02:000:0551, 6321780500:02:000:1162), з них 3,9654 га - ріллі, 0,1752 га сіножатей,розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що залишилася після смерті ОСОБА_3

За життя ОСОБА_3 не виготовила земельно-правову документацію та відповідно не одержала Державний акт на право власності на земельну ділянку, що стало перешкодою у видачі Свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 Вказана обставина підтверджується даними з листа Відділу Держземагентсва у Зміївському районі Харківської області від 19.02.2014р. за № 01-15/533/ (а.с. 14)

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно до п. б) ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому приймається судом.

Керуючись ст.ст. 25, 328, 1218, 1225 Цивільного кодексу України, ст. ст. 81, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № 503,503.2 площею 4,1406 га (кадастрові номери 6321780500:02:000:0551, 6321780500:02:000:1162), з них 3,9654 га - ріллі, 0,1752 га - сіножатей, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Зміївського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після померлої 02 травня 2009 року матері ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :