Рішення

від 17.08.2009 по справі 7/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.09                                                                                 Справа № 7/135

За позовом Луганського міського  комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ

до Житлового будівельного кооперативу “Лесной”,  м. Луганськ

про стягнення  255224 грн. 29 коп.  

                                                                                                                           Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Гонцул І.О. довіреність № 3-д від 09.01.09;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем  заявлена вимога  про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 248689 грн. 43 коп., 3% річних у сумі 3290 грн. 13 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 3244 грн. 73 коп.

По справі слід уточнити повну назву підприємства відповідача, якою відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є Житловий кооператив "Лєсной".

Відповідач  відзив  на позовну заяву не надав, його представник у засідання суду не прибув. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -  

в с т а н о в и в:

Між позивачем - Луганським міським  комунальним підприємством “Теплокомуненерго” (Постачальник) та відповідачем - Житловим кооперативом “Лєсной” (Споживач) було укладено договір № 490 від 10.10.01 (далі-Договір-1),  за умовами якого Постачальник бере на себе зобов'язання подавати Споживачу теплову енергію якості, що вимагається, та у необхідних розрахункових або договірних обсягах (п.1. Договору-1).

Згідно п.6.3. Договору-1, оплата здійснюється протягом 10 днів з дня вручення Споживачу рахунка.

Також між позивачем - Луганським міським  комунальним підприємством “Теплокомуненерго” (Постачальник) та відповідачем - Житловим кооперативом “Лєсной” (Споживач) було укладено договір № 490 від 01.08.07 (далі-Договір-2),  за умовами п.2.1. якого Постачальник бере на себе зобов'язання з виробітки та поставки теплової енергії споживачам, що мешкають у будинках житлово-будівельних кооперативах, а також у будинках товариств власників багатоквартирних будинків м. Луганська (Додаток № 1), у відповідності з діючими нормами до межі експлуатаційної відповідальності (Додаток № 2).

Відповідно до п.6.2. Договору-2, Споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії житловому фонду, який належить йому на правах власності, у 5-тиденний строк з дня отримання рахунку.

Позивачем у період з січня 2004 року по квітень 2009 року було поставлено відповідачу теплову енергію, про що у було складено Акт на включення опалення від 21.11.03, Акт на відключення опалення від 08.04.04, Акт на включення опалення від 06.11.04, Акт на відключення опалення від 13.04.05,  Акт на включення опалення від 15.11.05, Акт на відключення опалення від 14.04.06, Акт на включення опалення від 13.11.06, Акт на відключення опалення від 11.04.07, Акт на включення опалення від 18.10.06, Акт на відключення опалення від 13.03.08, Акт на включення опалення від 16.12.08, Акт на відключення опалення від 02.04.09.

Позивачем було надіслано (вручено) відповідачу відповідні рахунки, які додані до матеріалів справи. Проте відповідачем рахунки не були оплачені, у зв'язку з чим позивач звернуся до суду.

Відповідачем позов не оспорено, доказів перерахування заборгованості не надано.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт укладення Договору № 490 від 10.10.01 та Договору № 490 від 01.08.07 підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

На виконання укладених Договорів позивач виконав свої зобов'язання, поставив теплову енергію відповідачу у період з січня 2004 року по квітень 2009 року та надіслав (вручив) відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі Актом на включення опалення від 21.11.03, Актом на відключення опалення від 08.04.04, Актом на включення опалення від 06.11.04, Актом на відключення опалення від 13.04.05,  Актом на включення опалення від 15.11.05, Актом на відключення опалення від 14.04.06, Актом на включення опалення від 13.11.06, Актом на відключення опалення від 11.04.07, Актом на включення опалення від 18.10.06, Актом на відключення опалення від 13.03.08, Актом на включення опалення від 16.12.08, Актом на відключення опалення від 02.04.09, а також наданими позивачем до суду рахунками з доказами їх надіслання або вручення відповідачу, та не спростовано відповідачем.

Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані  у повному обсязі та вчасно, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

            Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи та ним не спростований.  

            Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання  заборгованість відповідача не змінилась та складає 248689 грн. 43 коп.     

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, то вимоги позивача у цій частині також обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, так як згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.  

Проте при їх обчисленні позивачем допущено помилку, а саме не враховано, що рахунок за січень 2009 року відправлено відповідачу поштою 17.02.09, а також у подвійному обсязі нараховано інфляційні нарахування на суму заборгованості за рахунками за вересень 2008 року, січень та лютий 2009 року. Крім того, на заборгованість за рахунком за січень 2009 року помилково нараховано інфляційні нарахування за лютий 2009 року, оскільки строк оплати настав наприкінці місяця, а саме 25.02.09.

За розрахунком суду 3% річних за прострочення оплати рахунку за січень 2009 року за період з 26.02.09 (дата з урахуванням поштового пробігу та строків оплати за Договором-2) по 15.06.09 (кінцева дата за розрахунком позивача) складатимуть 97 грн. 76 коп. Таким чином, загальний розмір інфляційних нарахувань складатиме 2610 грн. 84 коп., а 3% річних - 3275 грн. 02 коп. У стягненні решти суми інфляційних нарахувань та 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково  з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 194 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Житлового кооперативу "Лєсной", м. Луганськ, кв. Степовий, 20, код ЄДРПОУ 21824366 на користь Луганського міського  комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23А, код ЄДРПОУ  24047779 –борг у сумі 248689 грн. 43 коп., інфляційні нарахування у сумі 2610 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 3275 грн. 02 коп., державне мито у сумі 2545 грн. 75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 70 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути позивачу з Державного бюджету України 194 грн. 50 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 7138 від 09.06.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  19.08.09.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник