Рішення

від 05.05.2015 по справі 906/516/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" травня 2015 р. Справа № 906/516/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 довіреність б/н (діє до 31.12.2016)

треті особи: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6;

ОСОБА_7

інші треті особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Аква-Люкс" (м. Житомир)

до Колективного підприємства "Коростишівський райагробуд" (с. Іванівка Житомирського району)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 (Житомирська область, м. Коростишів);

2) ОСОБА_3 Анатолієвна (Житомирська область, Коростишівський район, с. Мамрин);

3) ОСОБА_4 (Житомирська область, м. Коростишів);

4) ОСОБА_5 (Житомирська область, м. Коростишів);

5) ОСОБА_8 Анатолієвна (Житомирська область, м. Коростишів);

6) ОСОБА_9 (Житомирська область, м. Коростишів);

7) ОСОБА_10 (Житомирська область, м. Коростишів);

8) ОСОБА_6 (Житомирська область, м. Коростишів);

9) ОСОБА_7 (Житомирська область, Коростишівський район);

10) ОСОБА_11 (Житомирська область, м. Коростишів);

11) ОСОБА_12 (Житомирська область, м. Коростишів);

12) ОСОБА_13 (Житомирська область, м. Коростишів);

13) ОСОБА_14 (Житомирська область, м. Коростишів);

14) ОСОБА_15 (Житомирська область, м. Коростишів);

15) ОСОБА_16 (Житомирська область, м. Коростишів);

16) ОСОБА_17 (Житомирська область, м. Коростишів);

17) ОСОБА_18 (Житомирська область, м. Коростишів)

про визнання права власності на майно

Позивач звернувся з позовом про визнання права власності на майно, яке належить КП "Коростишівський райагробуд" в рахунок погашення несплаченого прибутку (дивідендів) від господарської діяльності відповідача.

29.04.2015 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання за ним право власності на майно (майновий комплекс), що розташоване за адресою, м.Коростишів, вул. Заводська, 10.

Ухвалою суду від 05.05.2015 зустрічна позовна заява повернута КП "Коростишівський райагробуд" без розгляду відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 34).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, позивач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, зазначила, що підприємство не отримувало прибутку, тому позивач і не отримував дивідендів.

Треті особи в судовому засіданні надали пояснення відповідно до яких вказали, що проти позову заперечують, зазначили, що відповідач не отримував прибутку.

05.05.2015 від представника третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки треті особи як засновники мають намір заявити самостійні вимоги на предмет спору шляхом подання зустрічної позовної заяви про визнання недійсними рішень загальних зборів КП "Коростишівський райагробуд" від 01.06.2010, від 25.09.2009 і застосування наслідків їх недійсності, оскільки такі рішення були прийняті з порушенням порядку скликання загальних зборів засновників колективного підприємства і потягнули як наслідок неправомірний перерозподіл часток в статутному фонді підприємства.

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Суд відмовив в задоволенні даного клопотання третіх осіб про відкладення розгляду справи, оскільки зазначені в клопотанні вимоги стосуються іншого предмета спору, ніж того, що є предметом спору по даній справі, а також роз'яснює їх право звернутися з позовом у загальному порядку.

Крім того присутні треті особи в судовому засіданні заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання їм можливості підготувати письмові пояснення по справі.

Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, у зв'язку з тим, що викладені усно позиції третіх осіб є достатніми для з'ясування обставин у справі.

Відповідно п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Беручи до уваги те, що неявка в засідання суду позивача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Судом також враховується те, що від повідомленого належним чином позивача не надходило заяви про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причин неявки в засідання господарського суду представника позивача, його присутність в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, Приватне підприємство "Аква-Люкс" є засновником колективного підприємства "Коростишівський райагробуд".

Відповідно до змін до статуту Колективного підприємства "Коростишівський райагробуд", які затверджені протоколом № 01/10 загальних зборів засновників Колективного підприємства "Коростишівський райагробуд" від 01 червня 2010 року частка у статутному капіталі становить 809 208, 00 грн (60,42%).

Відповідно до п.2.1 даного статуту, цілями діяльності підприємства є одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, торговельної, посередницької, зовнішньо-економічної діяльності та інших видів діяльності, виконання робіт та надання послуг.

Як передбачено п. 5.3 даного статуту, засновники підприємства мають право брати участь у розподілі прибутку підприємства та одержувати його частку.

Однак, з часу, як позивач став засновником та вніс свою частку в статутний фонд, останній не отримував частину прибутку (дивідендів) від господарської діяльності відповідача, що стало підставою для подання позову до суду.

Згідно довідки від 16.03.2015 № 16/03 про перелік майна, що КП "Коростишівський райагробуд" належить наступне майно:

- адміністративна будівля літ "Ж" загальною площею 818,8 кв м вартістю 47125,48 грн;

- жилий будинок літ "З" загальною площею 135,5 кв.м. вартістю 516,20 грн;

- котельня літ "И" загальною площею 8,7 кв.м. вартістю 8155,56 грн;

- склад, кухня літ "П" загальною площею 190,9 кв.м. вартістю 4735,56 грн;

- гаражі літ "Р" загальною площею 246,4 кв.м. вартістю 4187,56 грн;

- майстерня літ "С" загальною площею 819,9 кв.м. вартістю 128922,10 грн;

- пресове відділення літ "Ц" загальною площею 245,8 кв.м. вартістю 3406,21 грн;

- столярний цех літ "Щ" загальною площею 498,4 кв.м. вартістю 238,65 грн;

- меблевий цех літ "Ш" загальною площею 346,7 кв.м. вартістю 9766,05 грн;

- вагове літ "Ю" загальною площею 17,1 кв.м. вартістю 6509,08 грн;

- сушильні сараї літ "Т,Ф" загальною площею 118,0 кв.м. вартістю 22918,00 грн;

- трансформаторна літ "Я" загальною площею 20,0 кв.м. вартістю 1000,00 грн.

Загальна вартість майна складає: 237 480,77 грн.

Позивач вважає, що має право власності на все нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Коростишів, вул. Заводська, 10, оскільки частка внеску позивача до статутного фонду складає 809208,00 грн.

Дослідивши матеріали справи господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом судового розгляду є вимога ПП "Аква Люкс" до відповідача про визнання права власності.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач ігнорує вимогу позивача сплатити (виплатити) ПП "Аква Люкс" прибуток (дивіденди).

Статтею 20 ГК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права являється визнання права власності.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відтак, позов про право власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують належність їй такого права. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові майна належать права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Статтею 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, в тому числі брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Реалізація права участі, в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через право брати участь у загальних зборах учасників товариства.

Згідно частиною 1 статті 117 Цивільного кодексу України, статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів, виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами.

Стаття 5 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно п. 5.3 статуту КП "Коростишівський Райагробуд", засновники підприємства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку підприємства та одержувати його частку.

Так, відповідно п. 5.6 статуту передбачено, в яких випадках засновник може отримати частку майна, а саме: засновник у будь-який час може вийти з підприємства на підставі письмової заяви, повідомивши підприємство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. При виході йому сплачується вартість частки майна підприємства, пропорційно частці цього учасника у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з підприємства і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника, який виходить з підприємства та за згодою засновників, що залишаються, вклад може бути повернутий повністю або частково в натуральній формі.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно приписів ч.ч.1 та 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України).

Також, присутні в судовому засіданні акціонери КП "Коростишівський райагробуд" зазначили, що відповідач не отримував прибутку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки вищезазначене майно належить КП "Коростишівський райагробуд", що не заперечується сторонами, позовні вимоги ПП "Аква Люкс" про визнання права власності на майно відповідача не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.05.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1- у справу,

2 - позивачу (рек. з повід.),

3-13 - третім особам: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18