Рішення

від 05.05.2015 по справі 909/385/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 р. Справа № 909/385/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

науково-виробничого підприємства

"Херсонський машинобудівний завод",

вул. Тираспільська, 1, м. Херсон, 73026

до відповідача: Фермерського господарства "Терра-Покуття",

с. Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78364

про стягнення 296 258,85 грн, з яких:

253 000,00 грн - основний борг,

22 596,00 грн - інфляційні втрати,

1078,85 грн - 3% річних,

19 584,00 грн - пеня,

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з"явився,

від відповідача: представник не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" звернулося до суду з позовом до фермерського господарства "Терра-Покуття" про стягнення 277 310,50 грн, з яких:253 000,00 грн - основний борг, 11 508,00 грн - інфляційні втрати, 704,53 грн - 3% річних, 12 097,97 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов"язання по договору купівлі-продажу № 24/10/13-2583 від 24.10.2013 та додатку № 2 до нього щодо оплати вартості продукції за визначеним графіком.

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Як на докази посилається на договір купівлі-продажу № 24/10/13-2583 від 24.10.2013, специфікацію №1 (додаток №1 до договору), графік оплати продукції (додаток №2 до договору), рахунок-фактуру №1873 від 24.10.2013, акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 25.10.2013, видаткову накладну №1532 від 01.11.2013.

Ухвалою від 08.04.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 21.04.2015.

Представник позивача в судове засідання 21.04.2015 з"явився. В порядку ст.22 ГПК України подав заяву про збільшення позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду.

Відповідно, предметом розгляду є стягнення 253 000,00 грн - основного боргу, 22 596,00 грн - інфляційних втрат, 1 078,85 грн - 3% річних та 19 584,00 грн - пені, всього 296 258,85 грн.

Представник відповідача в судове засідання 21.04.2015 не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані ухвалою суду документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За наслідками судового засідання 21.04.2015, судом, в порядку ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.05.2015. Зобов"язано позивача подати докази сплати судового збору, а відповідача - виконати вимоги суду по ухвалі від 08.04.2015.

Позивач в судове засідання 05.05.2015 не з"явився (явка визнавалась судом на власний розсуд). На виконання вимог по ухвалі суду від 21.04.2015 направив суду докази сплати судового збору, а саме платіжне доручення №386 від 17.04.2015, яке судом оглянуто та долучено до матеріалів справи..

Відповідач в судове засідання 05.05.2015, як і в попереднє, не з"явився. Відзив на позов не подав. Причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Беручи до уваги той факт, що неявка в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суддів зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України та враховуючи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку та приписи ст. 75 ГПК України, щодо права суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, суд встановив наступне.

24.10.2013, між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод" (надалі - продавець) та Фермерським господарством "Терра-Покуття" (надалі покупець) укладено договір купівлі-продажу № 274/10/13-2583.

Пунктом 1.1. Договору сторони обумовили, що продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність покупцю сільськогосподарську техніку та комплектуючі (в подальшому "продукція") в кількості, асортименті та за ціною, зазначених у відповідній специфікації, оформленій у вигляді Додатку до Договору , яка є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти продукцію на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору, ціна та кількість продукції зазначаються у вищевказаній специфікації, а загальна сума Договору визначається сукупністю вартості продукції, зазначеної у специфікації.

Згідно специфікації №1 від 24.10.2013 (Додаток №1 до Договору) сума Договору складає 1 050 000,00 (один мільйон п'ятдесят тисяч) гривень у т. ч. ПДВ - 175 000,00 (сто сімдесят п'ять тисяч) гривень.

Розділом 4 Договору сторони обумовили умови оплати.

Так, пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору передбачено, що після підписання даного Договору, покупець здійснює попередню оплату у розмірі визначеному в "Графіку оплати продукції" (Додаток №2 до цього договору), на підставі виставленого рахунку. Остаточний розрахунок за цим договором покупець здійснює на умовах розстрочення платежу, згідно "Графіка оплати продукції", що є невід'ємним додатком до цього Договору (Додаток №2). Днем оплати є день зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Додатком № 2 до Договору встановлено наступний графік оплати продукції:

№п/п платежу Розмір платежу: Дата здійснення платежу 1Попередня оплата, в розмірі 497 000,00 грн. (чотириста девяносто сім тисяч гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ.до 29 жовтня 2013 року. Надалі Покупець здійснює оплату на умовах розстрочення платежу 2Оплата, в розмірі 300 000,00 (триста тисяч) чотири тисячі) гривень в т.ч. ПДВДо 25 листопада 2014р. 3Оплата, в розмірі 84 000,00 ( вісімдесят чотири тисячі) гривень в.т.ч. ПДВ.До 31 січня 2015 року 4Оплата, в розмірі 84 000,00 ( вісімдесят чотири тисячі) гривень в. т.ч. ПДВ До 28 лютого 2015 року 5Оплата, в розмірі 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень в.т.ч. ПДВДо 31 березня 2015 року Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов"язання по Договору виконав у повному обсязі, передавши відповідачу продукцію - зернозбиральний комбайн SAMPO SR3065. Даний факт підтверджуються актом прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 01.11.2013, підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Відповідач свої зобов"язання по Договору виконав частково.

Так, на виконання умов Додатку №2 до Договору - Графіка оплати продукції, 25.10.2013 здійснив перший платіж, а саме попередню оплату в розмірі 497 000,00 грн. Даний факт підтверджуються випискою по особовому рахунку від 25.10.2013.

Другий платіж згідно графіка, оплату в розмірі 300 000,00 грн, який відповідач зобов'язався сплатити до 25.11.2014, стягнуто рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2015 по справі №9096/1397/14.

Інші платежі за визначеним графіком відповідач не здійснив, чим порушив свої зобов"язання щодо оплати продукції.

Зокрема, не виконав зобов"язання щодо оплати третього платежу в розмірі 84 000,00 грн, строк сплати якого настав 31.01.2015, щодо оплати четвертого платежу в розмірі 84 000,00 грн, строк сплати якого настав 28.02.2015 та щодо оплати п"ятого платежу в розмірі 85 000,00 грн, строк сплати якого настав 31.03.2015, на загальну суму 253 000,00 грн.

Наведене вище зумовило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 253 000,00 грн основного боргу є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що в разі порушення термінів оплати продукції, передбачених п.4.1, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені за кожний день прострочення оплати продукції від несплаченої суми.

В силу зазначених норм та умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 19 584,00 грн - пені.

Здійснивши перерахунок пені в ІПС "Законодавство" суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак вимога позивача щодо її стягнення є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно поданого позивачем розрахунку, ним здійснено нарахування 22 596,00 грн - інфляційних втрат та 1 078,85 грн - 3% річних.

Суд, перевіривши правильність їх нарахування, встановив, що розрахунки є арифметично вірними, а відтак вимога щодо їх стягнення підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

За наведених обставин та правових норм позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.4-5, 32-35, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" до фермерського господарства "Терра-Покуття" про стягнення 296 258,85 грн, з яких 253 000,00 грн - основного боргу, 22 596,00 грн - інфляційних втрат, 1 078,85 грн - 3% річних та 19 584,00 грн - пені - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Терра-Покуття" (с. Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78364, код ЄДРПОУ 36983439 на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод" (вул. Тираспільська, 1, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 35788406) 253 000,00 (двісті п"ятдесят три тисячі) грн - основного боргу, 22 596,00 (двадцять дві тисячі п"ятсот дев"яносто шість) грн - інфляційних втрат, 1 078,85 (одна тисяча сімдесят вісім) грн 85 коп. - 3% річних, 19 584,00 (дев"ятнадцять тисяч п"ятсот вісімдесят чотири) грн - пені та 5925,18 (п"ять тисяч дев"ятсот двадцять п"ять грн) 18 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.15

Суддя В.В. Соботник

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"