Рішення

від 23.04.2015 по справі 910/8298/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/8298/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс 2014»

Про стягнення 242 603,38 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Рущак К.М. - по дов. № б/н від 19.01.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс 2014» про стягнення 242 603,38 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу № 20130218 від 18.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 порушено провадження у справі з присвоєнням № 910/8298/15-г та призначено її до розгляду на 23.04.2015.

Позивач в судовому засіданні 23.04.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 23.04.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 06.04.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. В.Маяковського, 52, офіс 11, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.04.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «І-ТЕК Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс 2014» (відповідач, продавець) та Публічним акціонерним товариством «Агрокомбінат «Калита» (позивач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 20130218 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору продавець зобов'язується провести поставку та наступну передачу у власність покупця обладнання, а покупець зобов'язується сплатити за обладнання у кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Предметом договору є обладнання для утримання поросят на дорощуванні (п. 1.1.1 договору).

Спір виник внаслідок того, що відповідач визначена умовами договору обладнання позивачу не поставив, а тому має повернути грошові кошти в розмірі 242 603,38 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 15.4.1 договору строк його дії встановлено до 31.12.2013.

Відповідно до п. 7.1. договору загальна вартість товару, що передається за договором становить 472 603,37 грн.

Пунктом 8.1. договору визначено, що оплата 100% від загальної вартості договору буде здійснюватись наступним чином:

- 30% від вартості договору, тобто суму 141 781,01 грн., після підписання цього договору протягом 10 днів на підставі виставленого продавцем рахунку;

- 20% від вартості договору, тобто суму 94 520,67 грн. після підтвердження продавцем дати відвантаження;

- 50% від вартості договору, тобто суму 236 301,68 грн. після проведення митної очистки обладнання у Митному терміналі Одеської області протягом однієї доби після отримання митної декларації, наданої продавцем на підставі виставленого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було перераховано відповідачу кошти в загальному розмірі 242 603,38 грн. наступними платіжними дорученнями № 18504 від 05.04.2013 на суму 50 000,00 грн., № 18513 від 08.04.2013 на суму 30 000,00 грн., № 18541 від 09.04.2013 на суму 28 000,00 грн., № 18547 від 10.04.2013 на суму 3- 490,98 грн., 19227 від 03.06.2013 на суму 94 520,68 грн., № 19663 від 10.07.2013 на суму 5 591,72 грн., № 19693 від 12.07.2013 на суму 4 000,00 грн.

Відповідно до п. 7.4. договору поставка обладнання в повному обсязі проводиться продавцем протягом 2 (двох) тижнів після виконання умов п. 15.4. договору. Датою доставки вважається дата передачі обладнання уповноваженому представнику покупця.

Пункт 15.4. договору передбачає отримання передоплати продавцем згідно з першим абзацом п. 8.1 договору, тобто 30%.

З урахуванням здійсненої позивачем передоплати (останній платіж 03.06.2013) відповідач мав поставити обладнання до 18.06.2013.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором обладнання у визначений строк позивачу не поставив.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 18.01.2010, справа № 42/423).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи позивач з відповідною вимогою (про відмову від договору та повернення сплачених коштів) до відповідача не звертався.

Разом з цим, відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в загальному розмірі 242 603,38 грн. на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 80, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс 2014» (02232, м. Київ, вул. В.Маяковського, 52, офіс 11, код ЄДРПОУ 32234584) на користь Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, код ЄДРПОУ 00857290) 242 603 (двісті сорок дві тисячі шістсот три) грн. 38 коп. боргу, 4 852 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 30.04.2015.

СуддяВ.В. Сівакова