Рішення

від 27.04.2015 по справі 914/4186/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 р. Справа№ 914/4186/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, від імені якого діє Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс», смт.Жвирка Сокальського району Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромас», м.Червоноград Львівської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Швед Роман Тимофійович, м.Сокаль Львівської області

про стягнення 1086060,42грн.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Сухович Ю.О.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Семенюк С.Я. - представник за довіреністю

від відповідача: Степчук Л.Д. - представник за довіреністю

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

Суть спору: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, від імені якого діє Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс», смт.Жвирка Сокальського району Львівської області про стягнення 1279803,01грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.11.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2014р. Ухвалою суду від 10.12.2014р. розгляд справи відкладено на 21.01.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 21.01.2015р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача та відкладено її розгляд на 04.02.2015р. В судовому засіданні 04.02.2015р. оголошено перерву до 09.04.2015р. для надання можливості сторонам подати додаткові документи. Ухвалою суду від 09.02.2015р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Мазовіта А.Б. та Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 10.022.015р. розгляд справи призначено на 02.03.2015р.

За клопотанням позивача (вх.№8245/15 від 26.02.2015р.) фіксування судового процесу дійснюється за допомогою технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Ухвалою суду від 02.03.2015р. прийнято заяву позивача (вх.№878/15 від 25.02.2015р.) про збільшення позовних вимог, якою останній просить стягнути з відповідача заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 01.08.2007р. №010/08-3/3076 в розмірі 614497,47грн., з яких заборгованість по відсотках 288202,24грн., пеня 326295,23грн., та заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 29.09.2011р. №010/42-0-1/116 в розмірі 1408527,51грн., з яких заборгованість по відсотках 565866,15грн., пеня 842661,36грн.; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромас» та гр.Швед Романа Тимофійовича; враховуючи вищенаведене розгляд справи відкладено на 30.03.2015р.

Ухвалою суду від 30.03.2015р. прийнято заяву позивача (вх.№1258/15 від 25.03.2015р.) про зменшення позовних вимог, якою останній просить стягнути з відповідача заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 01.08.2007р. №010/08-3/3076 в розмірі 355999,37грн., з яких заборгованість по відсотках 288202,24грн., пеня за тілом кредиту 41701,55грн., пеня за відсотками 26095,58грн., та заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 29.09.2011р. №010/42-0-1/116 в розмірі 730061,05грн., з яких заборгованість по відсотках 565866,15грн., 112722,74грн. пеня за тілом кредиту та 51742,16грн. пеня за відсотками; за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 27.04.2015р.

Представникам сторін роз'яснено права згідно зі ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 27.04.2015р. з'явився, позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№1258/15 від 25.03.2015р.), підтримав з підстав, вказаних у них та у письмових поясненнях (вх.№4324/15 від 04.02.2015р.). Ствердив, зокрема, що відповідач «Аро-пласт-плюс» виступив поручителем за зобов'язаннями третіх осіб - ТзОВ «Ромас» та гр.Шведа Р.Т., що виникли за кредитними договорами, укладеними останніми з позивачем. Всупереч постановленому господарським судом рішенню, відповідачем, як солідарним боржником, заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання зазначеними третіми особами своїх зобов'язань із вказаних договорів, не погашено. Внаслідок неповернення суми кредиту в порядку, встановленому рішенням суду, виникла заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 01.08.2007р. №010/08-3/3076 в розмірі 355999,37грн., з яких заборгованість по відсотках 288202,24грн., пеня за тілом кредиту 41701,55грн., пеня за відсотками 26095,58грн., та заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 29.09.2011р. №010/42-0-1/116 в розмірі 730061,05грн., з яких заборгованість по відсотках 565866,15грн., 112722,74грн. пеня за тілом кредиту та 51742,16грн. пеня за відсотками, що зумовило звернення до суду із позовною заявою. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 27.04.2015р. з'явився, проти задоволення позову частково заперечив з підстав, вказаних у поданих ним відзивах (вх.№3949/15 від 03.02.2015р., вх.№17323/15 від 27.04.2015р.). Ствердив, зокрема, що позивачем допущено помилки у проведених нарахуваннях відсотків та пені. Позовні вимоги просив задоволити частково в сумі 823511,39грн.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явки повноважних представників в судове засідання 27.04.2015р. повторно не забезпечено, письмових пояснень по суті спору та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання їх повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»; кредитор за договором, позивач у справі), ТзОВ «Ромас» (позичальник за договором, третя особа-1 по справі) та фізичною особою Швед Романом Тимофійовичем (позичальник за договором, третя особа-2 по справі) укладено генеральний кредитний договір №102 від 01.08.2007р., за яким кредитор зобов'язався надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках генерального договору між позичальниками та кредитором, і які після їх підписання стають його невід'ємними частинами (п.1.1).

Так, на його виконання, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Ромас», укладено кредитний договір №010/08-3/3076 від 01.08.2007р., а між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Швед Романом Тимофійовичем -кредитний договір №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р.

Забезпеченням генерального договору, згідно п.2.6, є, серед іншого, порука Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс», код ЄДРПОУ 33572694 (п.п.10).

Між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Аро-пласт-плюс» (поручитель за договором, відповідач по справі) укладено договір поруки №102/5 від 01.08.2007р., за яким останній на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ТзОВ «Ромас» та фізичної особи - Швед Р.Т., які виникають з умов генерального кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань, а саме повернути кредит в розмірі 495000,00 доларів США еквівалентом у гривні 2500000,00грн., проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених генеральним кредитним договором в повному обсязі (п.1.2).

Згідно п.1.9.1 кредитних договорів, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором, та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

За умовами договору поруки, поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржниками боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок банку (п.2.5). Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від банку відповідної вимоги. така вимога вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою за адресою, вказаною в договорі поруки (п.2.6).

Відповідно до п.10.6 генерального кредитного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальниками умов договору та додаткових кредитних договорів до нього (зокрема, неповернення чи несвоєчасного повернення одержаних кредитних коштів, несплати відсотків за користування ними, а також несплати штрафних санкцій), кредитор має право погасити заборгованість в порядку, передбаченому чинним законодавством України, шляхом звернення стягнення на майно чи кошти (в т.ч. третіх осіб), передані в забезпечення виконання взятих на себе позичальником зобов'язань.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. по справі №5015/4807/12 встановлено, що заборгованість за кредитом по генеральному кредитному договору №102 від 01.08.2007р. та кредитному договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. становить 617515,35грн., а по генеральному кредитному договору №102 від 01.08.2007 року та кредитному договору №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р. - 1669136,09грн. Зазначені суми, серед іншого, присуджено до солідарного стягнення, в тому числі й з відповідача.

Вказане рішення залишено судами апеляційної та касаційної інстанцій без змін та набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною виконавчою службою України відкрито виконавче провадження із примусового виконання вказаного рішення.

Позивач стверджує, станом на 19.02.2015р. загальний розмір заборгованості за вказаними договорами склав 3145697,03грн., оскільки відповідачем, як поручителем, не виконано умови генерального кредитного договору, кредитних договорів №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. та №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р., а також договору поруки щодо сплати кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом.

Так, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», листом №140-5-1-00/8-3567 від 27.10.2014р. зверталось до відповідача із вимогою про усунення порушень про погашення заборгованості за генеральним кредитним договором, а також укладеними в його межах кредитними договорами, та виконання протягом 3 банківських днів з моменту отримання вимоги зобов'язань та в погашення заборгованості за нарахованими відсотками та пенею згідно вказаних кредитних договорів за період з 01.10.2012р. по 22.10.2014р. в сумі 1413571,51грн. ТзОВ «Аро-пласт-плюс» вказану вимогу залишено без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини зумовили звернення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 288202,24грн. заборгованості по відсотках, 41701,55грн. пені за тілом кредиту, 26095,58грн. пені за відсотками по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 01.08.2007р. №010/08-3/3076, та 565866,15грн. заборгованості по відсотках, 112722,74грн. пені за тілом кредиту та 51742,16грн. пені за відсотками по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 29.09.2011р. №010/42-0-1/116, за період з 01.10.2012р. по 19.02.2015р.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як встановлено ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Так, ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника, в тому числі й поручителів, та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 14.11.2011 року по справі №3-116гс11.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

При розподілі господарських витрат між сторонами, суд зазначає, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Враховуючи подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1258/15 від 25.03.2015р.), ціна позову становить 1086060,42грн. Відтак, до сплати підлягав судовий збір в розмірі 21721,21грн., в той час, як позивачем сплачено судовий збір в розмірі 40460,50грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відтак, суд приходить до висновку, що судовий збір в розмірі 18739,29грн. підлягає поверненню позивачу як такий, що сплачений надмірно.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі в розмірі 21721,21грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс» (Львівська область, Сокальський район, с.Жвирка, вул.Львівська, буд.1; код ЄДРПОУ 33572694) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м.Львів, вул.Матейка, буд.8; код ЄДРПОУ 20846070) заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 01.08.2007р. №010/08-3/3076 в розмірі 355999,37грн., з яких заборгованість по відсотках 288202,24грн., пеня за тілом кредиту 41701,55грн., пеня за відсотками 26095,58грн., та заборгованість по генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та кредитному договору від 29.09.2011р. №010/42-0-1/116 в розмірі 730061,05грн., з яких заборгованість по відсотках 565866,15грн., пеня за тілом кредиту 112722,74грн., пеня за відсотками 51742,16грн. та 21721,81грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» (м.Київ, вул.Лєскова, буд.9; код ЄДРПОУ 14305909) з Державного бюджету України 3874,85грн. судового збору, доказом сплати якого є платіжне доручення №358857 від 20.11.2014р., та 14864,44грн. судового збору, доказом сплати якого є платіжне доручення №388016 від 25.02.2015р.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 05.05.2015р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Сухович Ю.О.