Рішення

від 27.04.2015 по справі 916/846/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2015 р.Справа № 916/846/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОСТІНТЕРБУД";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР"

про стягнення 29460,46 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Карабан Є.П.- довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 27.04.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОСТІНТЕРБУД" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" про стягнення заборгованості в сумі 29460,46грн., яка складається з основного боргу в сумі 23874,58грн., 3% річних в розмірі 290,42грн., пені в сумі 2715,16грн., інфляційних витрат в розмірі 2580,30грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. було порушено провадження по справі №916/846/15-г

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65000, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, офіс 30

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 27.04.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

24.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШОСТІНТЕРБУД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (покупець) був укладений договір поставки №497/15Р (далі - договір).

Згідно пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до Замовлень покупця, поставляти товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплачувати його вартість, за цінами, вказаними у Специфікаціях. Сторони погоджують асортимент, кількість та термін поставки товару в замовленнях покупця.

Право власності на поставлений товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою (товаротранспортною накладною) (п.1.3 договору).

Товар вважається поставленим у разі підписання сторонами товарної накладної (п.1.4 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується постачати товар за цінами, погодженими сторонами в Специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного договору. Ціна на товар в специфікації повинні бути погодженими сторонами на більше, ніж за 14 робочих днів до дати початку поставки відповідного товару (п.4.2 договору).

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору та вказаних у накладних (п.4.6 договору). Ціни встановлюється у національній валюті України (п.4.9 договору).

Розділом 8 договору передбачений порядок розрахунків, так пунктом 8.1 договору встановлено, що оплата здійснюється у розмірі вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договору. Сторони погодили, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в додатковій угоді до даного договору (п.8.2 договору). Сторони щомісячно за необхідністю протягом 14 днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку розрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки (п.8.3 договору). Сторони домовились, що датою виконання грошового зобов'язання покупця (оплати за поставлений товар) вважається дата платіжного доручення покупця (п.8.5 договору).

Додатковою угодою №1 від 24.10.2012р. до договору, передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар один раз на тиждень в розмірі реалізованого товару за останній тиждень (п.1 додаткової угоди). Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника вказаний в реквізитах даного договору (п.2 додаткової угоди).

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, поставив відповідачу товар на суму 140766,53грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 13300,07грн. та частково оплачено поставлений товар в розмірі 103591,88грн. в зв'язку з чим сума заборгованості за поставлений товар склала 23874,58грн. яка на теперішній час відповідачем не сплачена.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язання за договором №497/15Р від 24.10.2012р. щодо розрахунку за отриманий товар, змусило Товариство з обмеженою відповідальністю "ШОСТІНТЕРБУД" звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №497/15Р від 24.10.2012р. в сумі 23874,58грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором №497/15Р від 24.10.2012р..а саме не сплатив позивачу вартість поставленого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 2715,16грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.6 договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, визначеного у додатках даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовна Товариства з обмеженою відповідальністю „СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2715,16грн. за порушення грошових зобов'язань за договором №497/15Р від 24.10.2012р. підлягають задоволенню

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Розглянувши здійснені позивачем розрахунки суми індексу інфляції та 3% річних, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ШОСТІНТЕРБУД" в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 2580,30грн. та 3% річних в сумі 290,42грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (65000, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, офіс 30; код:35115285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""ШОСТІНТЕРБУД"" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Марата, 30-а, кв.200; код:33095656) 23874 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят чотири)грн. 58 коп. - основного боргу, 2715 (дві тисячі сімсот п'ятнадцять)грн. 16коп. - пені, 2580 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят)грн. 30 коп. - інфляційних витрат, 290 (двісті дев'яносто)грн. 42коп. - 3% річних та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 травня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна