Рішення

від 27.04.2015 по справі 916/5045/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2015 р.Справа № 916/5045/14

За позовом: Квартирно експлуатаційного відділу міста Одеси

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос"

про стягнення 30908,71 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Єрємєєва К.С. довіреність;

Кривулько М.В. довіреність;

Від відповідача: не з`явився;

В судовому засіданні 27.04.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Єрємєєва К.С. довіреність;

Від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Позивач, Квартирно експлуатаційного відділу міста Одеси звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" про стягнення заборгованості в сумі 30908,71грн., яка складається з заборгованості з орендної плати в розмірі 24533,66грн., заборгованості з компенсації податку на землю в сумі 950,76грн., пені в розмірі 1714,79грн. та штрафу в сумі 3709,50грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2014р. суддею Степановою Л.В. було порушено провадження по справі №916/5045/14.

Приймаючи до уваги перебування судді Степанова Л.В. з 26.02.2015р. на лікарняному, згідно автоматизованої системи документообігу суду та розпорядженням керівника апарату суду №262 від 03.03.2015р., справу №916/5045/14 передано на розгляд господарського суду Одеської області Погребній К.Ф., яка своєю ухвалою від 04.03.2015р. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення від 18.03.2015р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.04.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України "Про збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Згідно ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних силах України майно, з моменту надходження до Збройних сил України і закріплення його за військовою частиною. Набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних сил України.

Так, будівлі та споруди загальною площею 249кв.м розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 є нерухомим військовим майном, яке належить державі в особі Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.

КЕВ м. Одеси є державною установою Міністерства оборони України, до повноважень якої належить здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення, відповідно до наказу МОУ від 03.07.2013р. №448 „Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України, Положення про КЕВ м. Одеси та Свідоцтва про реєстрацію військової частини, як суб`єкта господарської діяльності у Збройних силах України №350 від 31.10.2001р.

25.07.2006р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКОС"(Орендар) було укладено договір оренди нерухомого військового майна №5/06-2, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме будівлі та споруди, розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248.

Згідно п.2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, та за результатами конкурсу і домовленості становить без ПДВ за базовий місяць (липень 2005року) 1800грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

За умовами п. 3.3 договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами п. 3.5 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.5.12 договору, орендар зобов`язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі та споруд земельна ділянка площею 1,9га, на яку орендарю відповідно до ст. 796 ЦК України надається право користування для досягнення мети оренди.

Пунктом 10.1. встановлено, цей договір діє з 25 липня 2006р. по 25 липня 2016р.

Відповідно до п. 11.3 договору, плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п. 5.3 понад три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.

10.09.2007р. між КЕВ м. Одеси та ТОВ „НІКОС, у зв`язку з прийняттям на бухгалтерський облік (баланс) КЕВ м. Одеси будівель та споруд, а також з метою приведення умов договору у відповідність до вимог діючого законодавства, було укладено додаткову угоду №172д-с/2007/КЕВ м. Одеси до договору оренди №5/06-2 від 25.07.2006р., відповідно до умов якої: „Орендодавець (КЕВ м. Одеси) передав, а Орендар (ТОВ „НІКОС) приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме будівлі та споруди, які складають в цілому: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полупідвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси військового містечка №248, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248.

Відповідно до умов договору №5/06-2 від 25.07.2006р. сторонами було підписано розрахунок орендної плати державного нерухомого майна за результатами конкурсу, акт інвентаризації орендованого майна від 01.07.2006р. та акт приймання-передачі орендованого майна від 15.09.2006р.

На виконання умов договору, позивач за період з травня 2014р. по серпень 2014р., включно, виставляв відповідачу рахунки на компенсацію податку на землю на загальну суму 950,76грн. та рахунки за орендну плату на загальну суму 24533,66грн.

Керуючись п. 9.2 договору, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією з метою врегулювання спору у досудовому порядку, однак ці звернення були проігноровані та залишені відповідачем без задоволення.

Ввідповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконав свої зобов`язання належним чином, та не розрахувався у повному обсязі за виставленими рахунками у період з травня 2014р. по серпень 2014р., включно, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за рахунками на компенсацію податку на землю на загальну суму 950,76грн. та за рахунками за орендну плату на загальну суму 27925,42грн.

Крім того позивач зазначає, що в зв`язку з неналежним виконання відповідачем свої зобов`язань за договором звернувся до суду. Рішенням господарського суду Одеської області від 26.08.2014р. по справі №916/2354/14 позовні вимоги Квартирно експлуатаційного відділу міста Одеси щодо розірванні договору оренди повернення майна та стягнення заборгованості з орендної плата, компенсації з земельного податку, пені та штрафу за період з грудня 2013р. по квітень 2014р. були задоволенні.

Посилаючись на вищенаведені обставини Квартирно експлуатаційний відділ міста Одеси звернувся з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 цього кодексу є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.759 цього кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.762 вказаного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, судом встановлено порушення відповідачем умов договору №5/06-2 від 25.07.2006р., щодо своєчасної сплати орендних платежів та компенсації податку на землю, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 24533,66грн. та відшкодування податку на землю у розмірі 950,76 грн., у зв`язку з чим дані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 1714,79грн. та штрафу у розмірі 3709,50грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.3 договору, за прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п. 5.3 понад три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.

Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, зробленого відповідно до п.11.3 договору оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р., суд дійшов висновку, що він здійснений належним чином, а тому сума пені, заявлена до стягнення підлягає задоволенню у розмірі 1714,79грн.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, зробленого відповідно до п.11.3 договору оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р., суд дійшов висновку, що він здійснений належним чином, а тому сума штрафу, заявлена до стягнення підлягає задоволенню у розмірі 3709,50грн.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Також, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У даній справі, договором оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу, а отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань із оплати орендної плати, є правомірним одночасне стягнення з останнього штрафу та пені.(Аналогічна позиція викладена у Постановах ВГСУ від 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС" (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 29-а, кв. 52, код ЄДРПОУ 20921512, р/р НОМЕР_2 в ПАТ „Банк Восток, МФО 307123) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м.Одеса, вул. Єврейська,13, код ЄДРПОУ 08038284) 24533(двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять три)грн.66коп. - заборгованість з орендної плати; 950(дев`ятсот п`ятдесят)грн.76коп. - заборгованість з компенсації податку на землю., 1714(одну тисячу сімсот чотирнадцять)грн.79коп. - пені, 3709(три тисячі сімсот дев`ять)грн.50коп. штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 травня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна