Постанова

від 05.05.2015 по справі 922/2912/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2015 р. Справа № 922/2912/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Козуб В.А. (довіреність б/н від 14.04.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2472Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 березня 2015 року у справі №922/2912/14

за позовом Приватного підприємство "Група компаній Спарта", м. Київ;

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України", с. Кутузівка Харківського району Харківської області;

про стягнення 169360,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2015 року у справі №922/2912/14 (суддя Жигалкін І.П.) в задоволенні заяви Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" про розстрочення виконання рішення по справі № 922/2912/14 відмовлено.

Відповідач з оскаржуваною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з неповним з'ясуванням обставин справи. Просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26 березня 2015 року у справі №922/2912/14, та прийняти постанову, якою задовольнити заяву та надати розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року у справі №922/2912/14 на 12 місяців зі сплатою щомісячно в розмірі 14471,73 грн. боргу по періодах погашення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочення боргу, послався на недоведеність належними доказами наявності обставин, які ускладнюють для боржника виконання рішення або роблять його неможливим. З такими висновками суду він не погоджується, оскільки відповідач у якості обставин, що ускладнюють для боржника виконання рішення, послався на загальновідомі обставини проведення сільськогосподарськими виробниками посівної у весінньо-літній період та уборочної у літньо-осінній період. Зазначає, що ці обставини не потребують доказування.

Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки була винесена за відсутністю відповідача, який належним чином не був повідомлений про місце засідання, що в будь-якому випадку є підставою для скасування відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.05.2015 року.

05.05.2015 року через канцелярію суду представник відповідача надав копію балансу відповідача станом на 31.03.2015 року (вх.№7128) для долучення до матеріалів справи.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку представника в судове засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника позивача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 26.03.2015 р. місцевим господарським судом винесено оскаржувану ухвалу, з якої вбачається, що представники сторін у судовому засіданні 26.03.2015 р. були відсутні.

Як зазначає заявник апеляційної скарги, однією з підстав для скасування оскаржуваного рішення є те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції, що в силу приписів ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Так, статтею 22 ГПК України, зокрема, передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, у тому числі мають право брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Представник відповідача у апеляційній скарзі вказує на те, що ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.2015 року він отримав 26.03.2015 року об 11:00 год., тоді як судове засідання було призначено на 10:30 ранку. Зазначене підтверджується також зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.159). У зв'язку з викладеним, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у нього не було об'єктивної можливості направити свого представника та взяти участь в господарському засіданні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2015 року про прийняття до розгляду заяви відповідача на 26.06.2015 року отримано представником Приватного підприємство "Група компаній Спарта" 26.03.2015 року, тобто в день судового засідання, що позбавило позивача об'єктивної можливості забезпечити участь свого представника в судовому засіданні суду. (т.2 а.с. 158).

За змістом пункту 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відтак, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

За змістом ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення.

Відповідні роз'яснення містяться в п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Місцевий господарський суд, розглянувши справу за відсутності представників сторін, не встановив чи були особи, що не з'явилися у судове засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. В той же час вручення відповідної ухвали суду в день судового засідання в даному випадку не може вважатися належним повідомленням сторони.

Вищезазначене свідчить про те, що господарський суд Харківської області виніс ухвалу від 26.03.2015 року, порушивши принципи змагальності та процесуальної рівності сторін, оскільки всі сторони по справі не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 26.03.2015 року підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

За змістом ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Щодо розгляду матеріалів справи, по суті яких прийнято оскаржувану ухвалу, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2014р. по справі №922/2912/14 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України" на користь Приватного підприємства "Група компаній Спарта" 169360,00 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок), а також суму судового збору за подання позову у розмірі 3387,20 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.01.2015 р. рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2014 р. по справі №922/2912/14 змінено в частині стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України" на користь Приватного підприємства "Група компаній Спарта" 169360,00 грн. та судового збору за подання позову у розмірі 3387,20 грн.; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України" на користь Приватного підприємства "Група компаній Спарта" 125843,61 грн. та судовий збір за подання позову в сумі 2516,87 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 04.03.2015 р. скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.01.2015 р., а рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2014 р. по справі № 922/2912/14 залишено в силі; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" на користь Приватного підприємства "Група компаній Спарта" 913,50 грн. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору при подачі касаційної скарги.

19.03.2015 р. від Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" надійшла заява про розстрочення виконання рішення по справі №922/2912/14 (вх. № 10887 від 19.03.2015 р.), в якій заявник просить суд надати розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2014 р. по справі № 922/2912/14 на 12 місяців зі сплатою щомісячно в розмірі 14471,73 грн. боргу по періодах погашення. В обґрунтування поданої заяви посилається, зокрема, на сезонний характер діяльності його підприємства, відсутність власних фінансових можливостей. Заявник зазначає, що вилучення з обігу одночасно 173660,70 грн. неодмінно ускладнить фінансове становище господарства, перешкодить здійсненню необхідних поточних розрахунків з постачальниками. Істотним, на думку заявника, є також факт того, що ДП ДГ "Кутузівка" є єдиним в м.Харкові господарством, яке постачає молочну продукцію на всі дитячі молочні кухні міста.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року №9 розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, заявник як у заяві так і у апеляційній скарзі посилається на те, що ДП ДГ "Кутузівка" є державним сільськогосподарським підприємством і тому єдиним джерелом надходжень для нього є виручка від реалізації власно виробленої сільськогосподарської продукції. Зазначає, що на сьогодні господарством здійснюються заходи по проведенню весінньо-літніх посівних робіт, для чого залучаються необхідні кредитні кошти при відсутності у господарства власних фінансових можливостей. Вилучення з обігу одночасно 173660,70 грн. неодмінно ускладнить фінансове становище господарства, перешкодить здійсненню необхідних поточних розрахунків з постачальниками за придбаванні для забезпечення безперебійного проведення весінньо-літніх посівних робіт палива, насіння, добрив, запчастин, залучення техніки, розрахунків по зарплаті та податках до бюджету і обов'язкових платежів, тощо та призведе до збоїв посівної кампанії. Істотним також є факт, що ДП ДГ „Кутузівка" є єдиним в м. Харків господарством, яке постачає молочну продукцію на всі дитячі молочні кухні міста. Вартість відпускаємої молокопродукції контролюється органами місцевого самоврядування та не збільшилася з аналогічного періоду попереднього року незважаючи на значну інфляцію та ріст цін на матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу. В умовах фінансової кризи будь-які не передбачені поточним кошторисом стягнення безпосередньо впливають на погіршення фінансового стану господарства, і, відповідно порушують інтереси держави та місцевої громади, зацікавлених в безперебійному забезпеченні міста якісною сільськогосподарською продукцією.

Оцінюючи встановлені по справі обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно встановив відсутність підстав до надання розстрочки.

Так, рішення про розстрочку виконання рішення суду є перш за все судженням суду, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього розстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Колегія суддів, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, вважає, що обставини, на які посилається відповідач, а саме скрутне фінансове становище та відсутність у господарства власних фінансових можливостей не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду. Крім того, твердження відповідача, що борг утворився внаслідок винних дій позивача є необґрунтованими, та непідтвердженими жодними доказами.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, є правомірним та обґрунтованим.

Натомість, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідач всупереч приписів вищевказаної статті не навів та не обґрунтував наявності обставин, у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження в матеріалах справи.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми процесуального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26 березня 2015 року у справі №922/2912/14 скасувати.

В задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у справі №922/2912/14 відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 06.05.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.