Постанова від 24.04.2015 по справі 817/896/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/896/15

24 квітня 2015 року 12год. 24хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кибукевич В.В.,

відповідача: представник Махаринець М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод"

до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» (по тексту постанови - ПрАТ «Рокитнівський скляний завод») звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області форми «Р» №0001702200 від 06.01.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Вказує, що факт здійснення поставки ТОВ «Союзстекло» товарно-матеріальних цінностей - склобою змішаного очищеного як і факт відповідності первинних документів по даним операціям в період з 01.09.2014 по 30.09.2014 підтверджено відповідними письмовими доказами.

На думку позивача, податковим органом було надано неналежну оцінку Додатковій угоді № 5 від 01.07.2014 року до Договору 2012 року, в якій зазначено, що ціна 1 тони товару складає: - склобій змішаний очищений - 950,00 грн. включаючи ПДВ та вартість витрат на поставку автомобільним та залізничним транспортом та інші витрати.

При цьому, зазначає, що дефектність (наявність недоліків) документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою для сумніву щодо здійснення господарських операцій.

Тим самим, оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав про що представником було подано відповідне письмове заперечення.

У запереченні вказує, що ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» до перевірки не надано первинних бухгалтерських документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та його контрагента ТОВ «Союзстекло», не підтверджують фактичного постачання товарів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 19 грудня 2014 року Сарненською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області було складено Акт № 73/22/00293462 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» (код за ЄДРПОУ 00293462) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Созстекло» (код ЄДРПОУ 33905824) за період липень та вересень місяці 2014 року.

ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» було подано заперечення № 4900 від 25.12.2014 року до Акту перевірки № 73/22/00293462 від 19.12.2014 року.

За результатами розгляду вказаного заперечення 31.12.2014 року Листом № 1214/17-13-22-05 від 31.12.2014 року «Відповідь на заперечення до акту перевірки від 19.12.2014 р. № 73/22/00293462» було надано відповідь, згідно якого відповідач з мотивами, що зазначені в останньому не погоджується.

Актом перевірки № 73/22/00293462 від 19.12.2014 року встановлено наступні порушення:

- п.185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), встановлено завищення податку на додану вартість на загальну 140651,27 грн., в тому числі за вересень місяць 2014 року у сумі 101756,52 грн. та за липень місяць 2014 року у сумі 38894,75 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» №0001702200 від 06.01.2015 року.

На оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення було подано скаргу № 131 від 15.01.2015 року до Головного управлінь ДФС у Рівненській області.

13 березня 2015 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято Рішення про результати розгляду скарг № 110/10с/1700-10-04-04/10111 від 13.03.2015 року, згідно якого скаргу позивача залишено без задоволення.

На думку суду висновки Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, викладені в Акті № 73/22/00293462 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0001702200 від 06.01.2015 року є протиправними.

Матеріалами справи встановлено, що висновки про порушення вимог податкового законодавства зроблено на підставі наступного.

Так, згідно наданих під час перевірки податкових накладних (ПН), реєстру податкових накладних за липень 2014 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних на отриманий склобій від ТОВ «Союзстекло» (код ЄДРПОУ 33905824) встановлено, що податкові накладні в ЄРПН не зареєстровані, крім ПН № 74 від 27.07.2014 року так як сума ПДВ становить 10576,71 грн.

Крім того, згідно даних ЄРПН встановлено що за 01.01.2013-31.07.2014 року ТОВ «Союзстекло» в ЄРПН зареєстровані податкові накладні (47 ПН) на отримання ТМЦ, на загальну суму ПДВ 44,8 тис. грн.., зокрема, автошини, дизпаливо, розетки, вимикачі, інші. Податкові накладні на отримання склобою ТОВ «Союзстекло» в ЄРПН не зареєстровані, що свідчить про невідоме походження склобою. Походження отриманого у липні місяці 2014 року склобою змішаного очищеного ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» не відомо.

Податковим органом констатовано, що згідно проведеного аналізу основних постачальників (ланцюги постачання) ТОВ «Союзстекло» (декларація по ПДВ за липень місяць 2014 року, поданого до декларації з податку на додану вартість додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту» за липень місяць 2014 року) встановлено, що загальна сума податкового кредиту згідно вищевказаній декларації становить 448,5 грн., де 328,9 тис. грн. становлять підприємства, які мають стан, відмінний від «0» (73,33 відсотки).

Тим самим, порушення позивачем вимог чинного законодавства полягає у порушенні ПП «Креон-Д» (код ЄДРПОУ 39005650), ПП «Крістон» (код ЄДРПОУ 38836362), ДП «УТЛЦ» (код ЄДРПОУ 34619229), ДТГО «Львівська залізниця» (код ЄДРПОУ 1059900), ПП «Террастрой- Д» (код ЄДРПОУ 39005509) вимог чинного законодавства при здійсненні ними їх господарської діяльності, не підтверджується фактичне постачання товарів ТОВ «Союзстекло» на адресу ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» , що свідчить про відсутність взаєморозрахунків останнього з його постачальником, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

Однак, суд не погоджується з такими доводами.

Як встановлено судом, у ході проведення перевірки виявлено, що за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293462) здійснювало взаєморозрахунки із ТОВ «Союзстекло» (код ЄДРПОУ 33995824 ІПН 339058204088) відповідно до Договору № 16 від 17.04.2012 року.

Згідно поданого ПрАТ « Рокитнівський скляний завод» до декларації з податку на додану вартість додатку «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту» за липень місяць 2014 року по вищевказаному контрагенту мав взаємовідносини, що віднесено до рядку 10.1 декларації з ПДВ, а саме: ТОВ «Союзстекло» (код ЄДРПОУ 33995824, ІПН 339058204088) обсяг поставки (без ПДВ) 194473,75 грн. та сума ПДВ 38894,75 грн., або 1,02% від усього податкового кредиту.

Вказані взаємовідносини стверджено наступними доказами:

- видатковими накладними: за №№РН-: 0000664 від 07.07.2014; 0000675 від 15.07.2014; 0000676 від 15.07.2014; 0000680 від 18.07.2014; 0000681 від 21.07.2014; 0000682 від 17.07.2014; 0000692 від 31.07.2014;

- податковими накладними: №11 від 07.07.2014; №34 від 15.07.2014; №33 від 15.07.2014; №50 від 18.07.2014; №56 від 21.07.2014; №74 від 27.07.2014; №82 від 31.07.2014;

- товарно-транспортними накладними ТТН: №664 від 07.07.2014; №675 від 07.07.2014; №676 від 07.07.2014; №680 від 18.07.2014; №681 від 21.07.2014; №681 від 31.07.2014;

- залізно-дорожними накладними: жд №38155305 від 27.07.2014.

Оплата за Товар здійснювалась шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платіжними дорученнями: № 9144 від 11.07.2014 року - 26609,62 грн., № 9270 від 22.07.2014 року -31331,14 грн., № 9300 від 25.07.2014 року -27616,62 грн., № 9299 від 25.07.2014 року - 29051,12 грн., № 9328 від 29.07.2014 року - 25194,11 грн.

Згідно ч. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що жодного зауваження з боку перевіряючих до оформлення фінансово-господарської документації (їх юридичної сили і доказовості факту проведення господарських операцій) відсутні, фактів невідповідності їх вимогам чинного Закону не виявлено.

Тим самим, факт здійснення поставки ТОВ «Союзстекло» товарно-матеріальних цінностей - склобою змішаного очищеного як і факт відповідності первинних документів по даним операціям в період з 01.07.2014 по 31.07.2014 підтверджено відповідними письмовими доказами.

Щодо проведеної перевірки правильності визначення податкового кредиту за вересень місяць 2014 року суд зазначає наступне.

У ході проведення перевірки встановлено, що за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293462) здійснювало взаєморозрахунки з ТОВ «Союзстекло» (код ЄДРПОУ 33995824, ІПН 339058204088) відповідно до Договору № 16 від 17.04.2012 року.

Згідно поданого ПрАТ « Рокитнівський скляний завод» до декларації з податку на додану вартість додатку 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту» за липень місяць 2014 року по вказаному контрагенту мав взаємовідносини, що віднесені до рядку 10.1 декларації з ПДВ: ТОВ «Союзстекло» (код ЄДРПОУ 33995824, ІПН 339058204088) обсяг поставки (без ПДВ) 508782,55 грн. та сума ПДВ 101756,52 грн., або 3,38% від усього податкового кредиту.

Вказані взаємовідносини стверджено наступними доказами:

- видатковими накладними: за №№РН-: 0000693 від 01.08.2014; 0000695 від 01.08.2014; 0000699 від 05.08.2014; 0000760 від 14.08.2014; 0000761 від 14.08.2014; 0000765 від 25.08.2014; 0000766 від 25.08.2014; 0000768 від 27.08.2014; 0000769 від 27.08.2014; 0000767 від 27.08.2014;

- податковими накладними: №1 від 01.08.2014, №7 від 01.08.2014, №10 від 05.08.2014, №42 від 14.08.2014, №53 від 14.08.2014, №97 від 25.08.2014, №96 від 25.08.2014, №76 від 27.08.2014, №77 від 27.08.2014, №75 від 27.08.2014;

- залізно-дорожними накладними: жд №38228672 від 01.08.2014, жд №38228730 від 01.08.2014, жд №38282299 від 05.08.2014, жд №38403721 від 14.08.2014, жд №38403739 від 14.08.2014, жд №38555868 від 25.08.2014, жд №38555850 від 25.08.2014, жд №38293919 від 27.08.2014.

Оплата за Товар здійснювалась шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платіжними дорученнями: № 9376 від 01.08.2014 року - 63460,27 грн., № 9528 від 13.08.2014 року - 58805,24 грн., № 9529 від 13.08.2014 року - 57190,24 грн., № 9530 від 13.08.2014 року - 30105,62 грн., № 9623 від 21.08.2014 року - 59470,25 грн., №9642 від 22.08.2014 року - 60752,76 грн.

Факт здійснення перевезення вантажу залізницею, відправником якого є ТОВ «Союзстекло», в період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року, підтверджується Листом ст. Рокитне-Волинське Львівської залізниці № 24/12 від 24.12.2014 року та наданих додатково ст. Рокитне-Волинське документів «Інформація з перевізного документа» згідно програми АС Робочий стіл АСК ВП УЗ.

Рух матеріальних цінностей, в тому числі складське зберігання також стверджується відповідними картками складського обліку матеріалів, роздруківками Оборотно-сальдової відомості та аналізу рахунку 63.1.1 за липень-вересень 2014року.

Тим самим, факт здійснення поставки ТОВ «Союзстекло» товарно-матеріальних цінностей - склобою змішаного очищеного як і факт відповідності первинних документів по даним операціям в період з 01.09.2014 по 30.09.2014 підтверджено відповідними письмовими доказами.

Крім того, на думку суду, відповідачем було надано неналежну оцінку Додатковій угоді № 5 від 01.07.2014 року до Договору 2012 року, в якій зазначено, що ціна 1 тони товару складає: - склобій змішаний очищений - 950,00 грн. включаючи ПДВ та вартість витрат на поставку автомобільним та залізничним транспортом та інші витрати.

При цьому, відповідачем під час перевірки не було взято до уваги Додаткової угоди № 7 від 02.07.2014 року до Договору № 16 від 17.04.2012 року.

Суд погоджується з твердженням позивача, що дефектність (наявність недоліків) документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою для сумніву щодо здійснення господарських операцій.

Як вбачається із товарно-транспортних накладних, які були надані відповідачу на підтвердженя господарських операцій із ТОВ «Союзстекло», всі накладні містять підписи осіб, які брали участь у даних операціях.

Також у ході судового розгляду встановлено, що Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Союзстекло» за період липень-вересень 2014 року.

За результатами перевірки Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області складено Довідки про результати проведення перевірки ТОВ «Союзстекло» № 98/222/33905824 від 18.12.2014 року, №99/222/33905824 від 18.12.2014 року та №100/220/33905824 від 18.12.2014 року, що підтверджується листом ТОВ «Союзстекло» за №24/12/1 від 24.12.2014 року. Порушень в ході проведення вказаної перевірки не встановлено.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд також врахував наступне.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання встановлений ст.138 Податкового кодексу України, зокрема, у п.п.138.1.1 п.138.1 вказаної норми передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених норм законодавства, вбачається, що необхідною умовою для включення витрат платником податків, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків та підтвердження відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Враховуючи вищенаведене, податковий кредит позивача за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Союзстекло» підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Суд бере до уваги й те, що на момент здійснення господарських операцій контрагент ТОВ «Союзстекло» зареєстроване платником податку на додану вартість.

При цьому, вказані податкові накладні сформовані відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних. Вказані обставини не заперечуються сторонами. Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст та обсяг. Отже, вказані первинні документи, за дослідженими господарськими операціями, є підставою для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Також суд зазначає, що посадові особи позивача не було визнано винними вироком суду, щодо проведення удаваних фінансово-господарських операцій без мети реального настання правових наслідків.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено про умисне укладення угод позивача з ТОВ «Союзстекло» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується, як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, отриманням економічних вигод, що описані вище, та підтверджують обґрунтованість визначення сум витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд частково відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України/

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленя-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області №0001702200 від 06.01.2015.

Присудити на користь позивача Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 421, 95 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.