Постанова

від 07.05.2015 по справі 820/875/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2015 р. № 820/875/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучма Ю.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіофіс" про стягнення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіофіс" з вимогою про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий борг у відповідача в розмірі 6870,92 грн. утворився внаслідок несплати у встановлений Податковим Кодексом України строк узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була направлена відповідачеві та отримана ним.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів. Надав, через канцелярію суду, заяву про визнання позову, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіофіс" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова з 05.09.2002 року № 13822.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем по справі по податку на додану вартість подано податкові декларації № 9068000233 від 20.11.2014 року на суму 3066,19 грн. та № 9073791350 від 19.12.2014 року на суму 2576,00 грн.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, судовим розглядом встановлено, що позивачем винесено по податку на прибуток приватних підприємств податкове повідомлення-рішення № 0001702204 від 01.04.2014 року на суму 972,84 грн.

Пунктом 57.3. ст..57, п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Із зворотного боку облікових карток платника податків станом на момент подачі позову вбачається, що загальна сума несплачених відповідачем у встановлений законом строк грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням наявної несплаченої суми пені у розмірі - 177,16 грн.) складає 6870,92 грн.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На виконання зазначеної норми позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 2987-25 від 31.03.2014 року, про що свідчить корінець поштового відправлення.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що податковим органом вжиті всі можливі заходи з погашення податкового боргу з відповідача, проте згідно облікової картки платника податку сума заборгованості не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податкові заставі, що передбачено п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у розмірі 6870,92 грн. є обґрунтованими, отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіофіс" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіофіс" (61072, м. Харків, просп. Леніна, буд. 58, оф. 112 "Г", код ЄДРПОУ 32133945) податковий борг у загальному розмірі 6870 (шість тисяч вісімсот сімдесят) грн. 92 коп., з яких:

- податок на додану вартість - 5720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 92 коп. на користь державного бюджету, одержувач - УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова, код - 37999654, МФО - 851011, код бюджетної класифікації - 14010100, на р/р № 31118029700003;

- податок на прибуток приватних підприємств - 1150 (одна тисяча сто п'ятдесят) грн. 00 коп. на користь державного бюджету, одержувач - УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова, код - 37999654, МФО - 851011, код бюджетної класифікації - 11021000, на р/р № 31116009700003.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Кучма Ю.В.