Постанова

від 14.01.2015 по справі 804/20586/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 р. Справа № 804/20586/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

12.12.14 року Державна податкова інспекція в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» (далі - відповідач) в якому просить:

- зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат» (код ЄДРПОУ 25524359);

- зобов'язати ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат» виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме, допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 84849,95 грн., активи відповідача перебувають у податковій заставі на підставі вимог Податкового кодексу України, проте, відповідач не надав документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу та відсутній за місцем реєстрації. Зазначені обставини є підставою для звернення позивача до суду з вимогою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. маршала Малиновського, буд. 14-а, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За викладених обставин, у відповідності до ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» (код ЄДРПОУ 25524359) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

25.10.2014 Державною податковою інспекцією в АНД районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу № 4878-25, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 84849,95 грн.

25.10.2014 заступником начальника ДПІ у АНД районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №194/04-61-25, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат».

05.11.2014 р. податковим керуючим Каптарь О.Т. складено Акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу № 9/25524359, яким засвідчено, що платник податків ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису та Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого № 9/25524359, яким підтверджено факт перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого у зв'язку із відсутністю платника за місцезнаходженням та недопущенням податкового керуючого Каптарь О.Т. до виконання своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як свідчать матеріали справи податкова вимога Форми «Ю» від 25.10.2014 р. № 4878-25 була направлена на адресу відповідача 28.10.2014 р.

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.1 та 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пунктів 89.3 та 89.4 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно з пунктом 91.4 статті 91 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Таким чином у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, яке діє до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 року №642/12/13-13 "Щодо застосування адміністративного арешту коштів" роз'яснено, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" .

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" . Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України , можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України , пунктом 89.4 Податкового кодексу України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.

У вказаному вище листі Вищого адміністративного суду України наголошено на тому, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Як було зазначено раніше, 05.11.2014 р. податковим керуючим Каптарь О.Т. були складені Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 9/25524359 та Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого № 9/25524359 .

Судом також було встановлено, що позивач був зареєстрований за адресою: м. 49026, м.Дніпропетровськ, вул. маршала Малиновського, буд. 14-а. Згідно Акту перевірки відповідності місцезнаходження платника № 780/25 від 05.11.2014 року ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат» за зареєстрованою адресою не знаходиться.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем не було надано позивачу документів необхідних для складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, про що було складено акт № 9/25524359 від 05.11.2014 та відповідач відсутній за адресою місцезнаходження, суд дійшов висновку про те, що наявні всі правові підстави для зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат».

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністратвний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро- горілчаний завод «Карат» (код ЄДРПОУ 25524359, адреса: 49026, м. Дніпропетровськ, вул. маршала Малиновського, буд. 14-а) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) шляхом накладення арешту на кошти ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат»» у сумі податкового боргу 84849,95 грн., що знаходяться на рахунках у банках до дня складення акту опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Зобов'язати ТОВ «Лікеро- горілчаний завод «Карат» виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме, допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева