ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" травня 2015 р. Справа № 809/1647/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Візінському М.В.
за участю:
представника позивача - Борсука Д.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: ТзОВ "Фомич"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6646,78 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фомич" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6646,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню інвалідів та в строк до 16 квітня 2015 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, в сумі 6640,14 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачу нарахована пеня в розмірі 6,64 гривень. Загальна сума адміністративно - господарських санкцій та пені складає 6646,78 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином. Однак, 28.04.2015 року на адресу суду повернулася поштова без вручення у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє. Оскільки поштове відправлення повернене, не вручене адресату з незалежних від суду причин, у відповідності до ч.11 ст. 35 КАС України, вважається, що останнє вручене належним чином. У встановлений ч.3 ст. 183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Фомич" подало до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма 10-ПІ) у якому самостійно зазначили, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 особа.
У зв'язку з чим, сума адміністративно-господарських санкцій, яку відповідач повинен перерахувати до Державного бюджету, було встановлено відповідачем в розмірі 14724,00 грн. Відповідачем вищезазначена сума була сплачена частково у розмірі 8084,00 грн . Утворилася заборгованість у розмірі 6640, 14 грн., яка підтверджується розрахунком заборгованості по адміністративно-господарських санкціях по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Розмір пені в сумі 6,64 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій (а.с. 8).
Отже, підприємством відповідача не було виконано вимогу ст. 19 Закону України
«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Відповідач, у визначений законодавством термін, не сплатив узгоджену суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6640,14 грн., та пеню у сумі 6,64 грн.
Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкцій підтверджується звітом відповідача за формою 10-ПІ за 2014 рік, розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій (а.с. 7-8).
Розмір пені у сумі 6,64 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що згідно листа Івано-Франківського центру зайнятості за № 1270-05/10-15 від 23.04.2015 року відповідач інформацію про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості в 2014 році не подавав.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гаранти, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що адміністративний позов Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальність "Фомич" (ідентифікаційний код 37952794) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 6646 (шість тисяч шістсот сорок шість) гривень 78 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 08.05.2015 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2015 |
Оприлюднено | 13.05.2015 |
Номер документу | 44066484 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Матуляк Я.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні