Ухвала

від 30.04.2015 по справі 817/1203/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30 квітня 2015 року Справа № 817/1203/15 м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову прокурора Гощанського району Рівненської області в інтересах держави в особі Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігертранс» про стягнення податкового боргу, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора Гощанського району Рівненської області в інтересах держави в особі Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігертранс» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 54690 грн. 84 коп., в тому числі: по податку на додану вартість в розмірі 45668 грн. 99 коп., по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5008 грн. 78 коп., по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4013 грн. 07 коп.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; 5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Даний позов прокурором Гощанського району Рівненської області пред'явлено з метою виконання положень статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», за змістом яких представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом; підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Питання участі прокурора в адміністративному процесі врегульовано статтею 60 КАСУкраїни, якою, зокрема передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

При цьому, прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частин 3, 6 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва (звернення до суду з позовами (заявами, поданнями); вступ у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; участь у розгляді справ), передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Судом встановлено, що прокурор Гощанського району Рівненської області звернувся до суду з даним позовом в якості позивача, однак він не зазначив, в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту.

Крім того, прокурор не зазначає в позові причин, які зумовлюють неможливість самостійного звернення вказаного суб'єкта владних повноважень (фіскального органу) до адміністративного суду з відповідною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Так, підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України регламентоване право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 41.1, 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи (органи доходів і зборів), уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отож, відповідно до приписів даних норм, орган фіскальної служби наділений самостійними повноваженнями на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу з платника податків.

Крім того, позовна заява, подана прокурором, не містить будь-якої інформації про уповноваження прокурора Гощанського району Рівненської області на звернення до суду від імені Гощанської ОДПІ ГУ ДФС в Рівненській області.

Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини щодо ролі прокурорів поза межами кримінального права, Суд в ряді справ роз'яснював, що сама лише присутність прокурора або іншої службової особи з аналогічними функціями, чи то «активна» чи то «пасивна», може розглядатись як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, Європейський суд вказує, що «лише сам той факт, що прокурори діяли як захисники суспільних інтересів не можна вважати таким, що надає їм юридичний статус незалежних та безсторонніх учасників» (рішення від 15.06.2006 у справі «ТОВ «Злінсат» проти Болгарії», заява № 57785/00, п. 78).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив позицію про те, що присутність прокурора у судовому процесі на боці однієї із сторін ставить під загрозу принцип рівності і справедливого балансу між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (п. 30-33 Рішення у справі «Менчинська проти Росії», п. 53 рішення у справі «Мартини проти Франції»).

Враховуючи зазначене, відсутність у позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави та необхідність їх захисту є недоліком позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 № 1237/12/13/13.

Крім того, відповідно до частин 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Судом встановлено, що позовна заява підписана прокурором району радником юстиції ОСОБА_1, однак до позову не долучено будь-якого документу на підтвердження його повноважень.

Крім того, суд зазначає, що Наказом Генерального прокурора України 15.01.2013 № 3 затверджено Інструкцію з діловодства в органах прокуратури України (далі - Інструкція). Зокрема, згідно пунктом 9.8.1 Інструкції копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника прокуратури або керівника відповідного структурного підрозділу. Орган прокуратури може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються у ньому. Пунктом 9.8.2 передбачено, що копія документа виготовляється засобами автоматизованого копіювання (ксерокс) і засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка «Копія» або «Витяг» зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається зі слів «З оригіналом згідно», що завірений печаткою, з найменуванням відповідної прокуратури (негербовою) або її структурного підрозділу (канцелярії), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «Підпис».

Натомість, на противагу вимогам щодо належного оформлення копій документів, позивачем - прокурором Гощанського району Рівненської області до позовної заяви надано ксерокопії/фотокопії документів, не засвідчені у встановленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Тому, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву; інформації про зміст порушення інтересів держави в особі Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області; відсутності чи не наділення Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області повноваженнями на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, в тому числі щодо самостійного звернення до суду за захистом своїх прав; копій документів, доданих до позовної заяви, оформлених належним чином.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву прокурора Гощанського району Рівненської області в інтересах держави в особі Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігертранс» про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Надати прокурору Гощанського району Рівненської області строк для усунення недоліків позовної зави до 21 травня 2015 року .

Роз'яснити прокурору Гощанського району Рівненської області, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію даної ухвали надіслати прокурору Гощанського району Рівненської області.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська