Постанова

від 05.05.2015 по справі 823/865/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року справа № 823/865/15

м. Черкаси

14 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламара П.Г.,

при секретарі Овсієнку О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський цегляний завод» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський цегляний завод» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти на користь бюджету через Золотоніську ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 77297 грн. 88 коп.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач станом на час розгляду справи має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість в сумі 77297 грн. 88 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. ст. 71, 128 КАС справу вирішено на підставі наявних в ній доказів.

Відповідач зареєстрований, як юридична особа 13.03.2003, ідентифікаційний код 32218211 та перебуває на обліку в Золотоніській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Згідно зі ст. 41 ПКУ органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 94 222 грн. (без урахування часткової сплати боргу), яка виникла згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за 2014 рік: від 19.09.2014 № 9054036164 на суму 24164 грн.; від 20.10.2014 № 9060459244 на суму 43730 грн.; від 20.11.2014 № 9067757530 на суму 1870 грн.; від 18.12.2014 № 9073316302 на суму 24458 грн.

Згідно з пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в сумі 849 грн. 78 коп.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ відповідач як платник податків та зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем вжито всі передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості, а саме: направлена податкова вимога № 230-25 від 12.11.2014 на суму 67872 грн. 10 коп., яка отримана уповноваженою особою товариства 26.11.2014.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідно до ст. 89 ПКУ майно ТОВ «Золотоніський цегляний завод» знаходиться у податковій заставі, реєстраційний номер в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15268225 від 20.03.2015.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПКУ органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський цегляний завод» (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Обухова, 60, ідентифікаційний код 32218211) на користь бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 39494512) податковий борг в сумі 77 297 (сімдесят сім тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 88 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. ст. 185 - 187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 07 травня 2015 року.