Постанова

від 06.05.2015 по справі 826/2488/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2015 року                     № 826/2488/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Компанія "Дан"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУоловного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Компанія «Дан» (далі по тексту - позивач, ПП «Компанія «Дан») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12 вересня 2014 року № 127326552206 та від 15 вересня 2014 року № 128626552206.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними, необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо терміну проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами не було, на підтвердження чого надано договори про проведення взаємозаліку зустрічних вимог, підписані між позивачем та його контрагентами - нерезидентами.

Відповідач проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зауважив, що висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а залік зустрічних вимог відповідно проведений позивачем із порушенням вимог пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631.

Суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 08 серпня 2014 року №1673/26-55-22-06, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Компанія «Дан» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 17 лютого 2014 року №17/02/2014 з компанією Firma «Bracia Tokarscy» (Польша), згідно листа ПАТ «Платинум Банк» від 03 червня 2014 №10-08-03/16010 та ПАТ «Платинум Банк» від 04 липня 2014 року №10-08-03/18230, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2014 року № 791/26-55-22-06/35429387 (далі по тексту - Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП «Компанія «Дан» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України від 23.09.1994р. №185/94-ВР) що призвело до несвоєчасного надходження валютних коштів на суми 7883,50 євро (еквівалент 125496,95 грн.) та 9584,75 євро (еквівалент 167641,99 грн.) за контрактом від 17 лютого 2014 року №14/02/2014 з компанією «Alt Capital Limited» (Литва). Також перевіркою встановлено порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93 (далі по тексту - Декрет №15-93).

Висновки, викладені в Акті перевірки, стали підставою для винесення податкових повідомлень - рішень:

- від 12 вересня 2014 року №127326552206, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР за порушення статті 1 названого Закону нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 27106,41 грн.;

- від 15 вересня 2014 року №128626552206, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР за порушення пункту 2 статті 16 Декрету №15-93 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - штрафні санкції за порушення валютного законодавства у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу платник податків оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду у задоволенні скарг позивача відмовлено, а податкові повідомлення – рішення від 12 вересня 2014 року № 127326552206 та від 15 вересня 2014 року №128626552206 - залишено без змін.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР.

Статтею 1 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (стаття 2 Закону).

Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (стаття 4 Закону).

У той же час, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до приписів статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» закріплено, що імпортна операція резидента вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; - подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Перевіряючи дотримання позивачем наведених вище вимог чинних нормативно-правових актів, суд приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 17 лютого 2014 року між ПП «Компанія «Дан» (покупець) та компанією Firma «Bracia Tokarscy» (Польша) (продавець) було укладено контракт №17/02/2014, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах даного контракту деревне вугілля агломероване термічно, яке призначено для грилей та камінів.

Платником по даному контракту виступає Компанія «Alt Capital Limited» (Литва) (пункт 3.5 Контракту №17/02/2014).

Так, перевіркою встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №17/02/2014, на користь компанії Firma «Bracia Tokarscy» (Польша) було експортовано товар на загальну суму 17468, 25 євро (еквівалент 244083,88 грн.)

Валютні кошті від нерезидента компанії Firma «Bracia Tokarscy» (Польша) надійшли на поточний рахунок ПП «Компанія «Дан» в сумі 7883, 50 (еквівалент 125496,95 грн.), що призвело до дебіторської заборгованості позивача у розмірі 9584,75 євро (еквівалент 167641,99 грн.)

У той же час, 25 жовтня 2012 року між ПП «Компанія «Дан» (покупець) та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) укладено контракт №1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує деревне вугілля.

Пунктом 3.1 контракту №1 закріплено, що загальна кількість товару складає 300 т.

Ціна продукції становить 210 євро за одну тонну (пункт 4.1 Контракту №1).

01 травня 2014 року між ПП «Компанія «Дан» та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) укладено додаткову угоду про розірвання контракту від 25 жовтня 2012 року №1, відповідно до умов якого позивач зобов'язується повернути грошові кошти у розмірі 47253,20 євро, які були сплачені Компанії «Alt Capital Limited» (Литва) в якості попередньої оплати.

У зв'язку з існуванням у позивача кредиторської заборгованості перед Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) за поставлений згідно контракту від 25 жовтня 2012 року №1 товар, а також дебіторської заборгованості компанії Firma «Bracia Tokarscy»(Польша) за контрактом від 17 лютого 2014 року №17/02/2014, позивачем (первісний кредитор) та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) (новий кредитор) укладено договір від 01 травня 2014 року, відповідно до якого позивач відступив новому кредитору у повному обсязі права та зобов'язання за Контрактом від 17 лютого 2014 року, укладеного між первісним кредитором та компанією Firma «Bracia Tokarscy» (Польша).

У зв'язку з переуступкою права вимоги, новий кредитор зобов'язується сплатити первинному кредитору 17468,25євро.

Укладення зазначеного договору стало підставою для підписання 05 травня 2014 року між позивачем та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) угоди про проведення взаємозаліку однорідних вимог №1, згідно з якою проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог ПП «Компанія «Дан» по контракту від 25 жовтня 2012 року №1 та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) в розмірі 17468,25євро.

За результатами дослідження зазначених договорів, судом встановлено, що позивачем дотримано необхідних умов для проведення зарахування зустрічних вимог, а саме: вимоги за контрактом від 25 жовтня 2012 року №1 та договором переуступки права вимоги від 01 травня 2014 року були зустрічними (тобто такими, що випливали зі взаємних зобов'язань між позивачем та нерезидентом - Компанією «Alt Capital Limited» (Литва), зазначені вимоги є однорідними (взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); на момент проведення зарахування настав строк виконання за обома зустрічними вимогами.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що уповноваженим банком ПП «Компанія «Дан» за контрактом від 17 лютого 2014 року №17/02/2014 з компанією «Alt Capital Limited» (Литва) є ПАТ «Платинум Банк». При перевірці дотримання вимог «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, порушень не встановлено.

З огляду на положення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України», які не містять заборони щодо припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами, суд приходить до висновку щодо помилковості тверджень податкового органу про наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам із нерезидентом - компанією Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) за контрактом від 17 лютого 2014 року №17/02/2014, що підставою для визнання податкових повідомлень - рішень протиправними та їх скасування.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 22 жовтня 2013 року № К/9991/76901/12, 29 жовтня 2013 року № К/9991/21696/12, від 05 листопада 2013 року № К/9991/42244/11, від 18 березня 2014 року № К/9991/5337/11, від 18 березня 2014 року № К/9991/5337/11, від 04 вересня 2014 року № К/9991/35141/12.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «Компанія «Дан» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києві від 12 вересня 2014 року № 127326552206 та від 15 вересня 2014 року № 128626552206.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Компанія «Дан» (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13, код ЄДРПОУ 35429387) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 К.Ю. Гарник