Постанова

від 07.05.2015 по справі 826/771/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2015 року № 826/771/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 112426552210,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 112426552210 від 14 серпня 2014 р. в частині визначення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість на суму в розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч) грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 133 333,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 667,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 28.07.2014 р. № 638/26-55-22-08/35573003 прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 112426552210, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 200 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, є необґрунтованими та незаконними.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Згідно наданих письмових заперечень проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених в запереченнях на позов.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АНТ ЯПИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ДП «Волиньске СУ «Стальконструкція» ПАТ «Центрстальконструкція» та ТОВ «ЕР-ЕР Україна» за період з 01.12.2013 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АНТ ЯПИ»:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «АНТ ЯПИ» занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25 Декларації) у грудні 2013 р. всього на суму 133 333,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 28.07.2014 р. № 683/26-55-22-08/35573003 та винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 112426552210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 200 000,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 133 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 667,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 15.10.2014 р. № 10500/10/26-15-10-06-15, яким податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 112426552210 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 18.11.2014 р. № 6953/6/99-99-10-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 112426552210 та рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки податкового органу стали фінансово - господарські взаємовідносини позивача з ДП «Волинське СУ «Стальконструкція» ПАТ «Центрстальконструкція» та ТОВ «Ер-Ер Україна» за період з 01.12.2013 по 31.12.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією. Взято на облік у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. На час проведення перевірки був зареєстрований платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є електромонтажні роботи.

Між ТОВ «АНТ ЯПИ» (замовник) та ТОВ «Ер-Ер Україна» (підрядник) укладено договір підряду № 24/09/2013 від 14.10.2013 р., відповідно до умов якого, підрядник за завданням замовника зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, на свій ризик, самостійно, власними засобами виконати та здати замовнику, в установлений строк, наступні роботи: монтаж, пусконаладка та випробування внутрішньої системи електропостачання, освітлення і слаботочних систем.

Об'єктом на якому виконуються роботи є громадський центр по вул. Шолуденка (пер. Пр. Перемоги і вул. Борщагівської в Шевченківському районі м. Києва).

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду акт приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та банківські виписки за грудень 2013 року на загальну суму 800 000 грн., в т.ч. ПДВ - 133 333,33 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на довідку ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.04.2014р. № 191/26-56-22-01-05/37332798 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕР-ЕР Україна» (код за ЄДРПОУ 37332798) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «АНТ ЯПИ» (код за ЄДРПОУ 35573003) за період з 01.12.2013 по 31.01.2014.

Відповідно до довідки, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ЕР-ЕР Україна» та його посадові особи відсутні за фактичною адресою.

Опитати керівника ТОВ «Ер-Ер Україна» не виявилось можливим у зв'язку з його відсутністю в офісному приміщенні. Громадянка ОСОБА_1, яка діє на цьому підприємстві на підставі доручення, надала пояснення стосовно діяльності підприємства, але встановити факт реального здійснення операцій та причетності посадових осіб до діяльності підприємства не виявилось можливим.

Засновник - Яман Озгюр (Туреччина), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Встановлено, що власником будинку за цією адресою є громадянка. ОСОБА_2, яка письмово пояснила, що останній за вказаною адресою зареєстрований, але фактично ніколи не проживав, а також повідомила, що він працює водієм авто. За результатами відпрацювання підприємства ТОВ «ЕР-ЕР Україна» не виявилось можливим встановити причетність посадових осіб до діяльності та реальності проведення фінансово-господарської операцій.

Також ОСОБА_1 повідомила, що на даний час керівник ОСОБА_3 знаходиться в АР Крим.

Згідно з поданою за 2013 рік податковою декларацією з податку на прибуток підприємства, додаток AM (амортизаційні відрахування) до даної декларації не подавався. Наведений факт ставить під сумнів наявність власних і орендованих складських та офісних приміщень, основних засобів.

Щодо продажу товарів робіт послуг ТОВ «Ер-ЕрУкраїна» за період з 01.12.2013 по 31.01.2014 контрагентам, то встановлено, що у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні (далі - ЄРПН) з номенклатурою товару: «Монтаж, випробування та пусконалагоджувальні роботи системи електропостачання та освітлення».

Щодо купівлі товарів, робіт (послуг) ТОВ «Ер-Ер Україна» за період з 01.12.2013 по 31.01.2014 в контрагентів, то встановлено, що у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні (далі - ЄРПН) з номенклатурою товару: « 36233 Відгалужувач DL 50x50; СМ110800 Гайка ЦБ М8; СМ100600 Гайка М6 з насічкою, що перешкоджає відкручуванню; 63920 Труба жорстка гладка 320Н ПВХ д20/17,6мм довж. 3,0м сірий; 59406 Пластиковий дюбель М6, довжина 36мм; Клема WAGO 3*(0,5-4,0мм2) 222-413; Маркер перманентний чорний; Папір рулонний А0,840*175, 80 g/sm; Стрижні для механічного олівця 0,5мм; Диск DVD-R Verbatim, slim box; Рулетка 5 м х 25 мм; Рукавички плетені білі з вкрапленням, L; Ролик обертальний 200*235; Полоса оцинкованная 40x4 оцинк. 30 мкм (бухта 40 м); Колодка на 3 гнезда 1 х16А, каучук; Костюм зимовий (н/комб.+куртка, хутр.комір.); Куртка утеплена мод. 309225 ULTIMO, синя; Каска захисна "Універсал" тип Б; Монтажні роботи, згідно договору № 30/10/2013-ST від 30.10.201 3р; 25207 Хомут кабельний 2,6x200 білий поліамід 6.6; DT5549J свердло по металу EXTREME2 HSS-G d=6,0 (промисл.) 1шт. DT5549 та ін.»

Крім того, на підприємстві відсутні будь-які власні технологічні можливості та інші умови для ведення фінансово-господарської діяльності, а саме: трудові ресурси, основні фонди, транспортні засоби та ін.».

Операції купівлі-продажу ТОВ «Ер-Ер Україна» та вищезазначених контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року.

На підставі викладеного вище, перевіркою зроблено висновок, що бухгалтерські та податкові документи, складені ТОВ «Ер-Ер Україна» стосовно взаємовідносин з ТОВ «АНТ ЯПИ», не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ «АНТ ЯПИ».

Стосовно посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з такими контрагентами до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

В судовому засіданні позивачем надано суду копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2014 р. по справі № 826/6133/14 за позовом ТОВ «Ер-Ер Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, якою визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві із одностороннього розірвання договору від 03.11.2013 №211020131 відповідно до рішення, викладеного у формі листа від18.04.2014 №3602/10/26-56-10-05.

Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві із анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Ер-Ер Україна» як платника податку на додану вартість.

Визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 16.05.2014 №235 (445/10/26-56-18-05-20) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2014 р. залишена без змін.

При цьому вирішуючи питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту суд виходить з наступного.

Так, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції за період 01.12.2013 по 31.12.2013 не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, наявності трудових ресурсів та інших основних засобів, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Так, з наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між укладеним договором та результатом його виконання: формування основних фондів, отримання економічної вигоди, передачу об'єктів, понесення позивачем витрат.

Також позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про передачу готового до експлуатації об'єкту, не надано проектної документації, технічних рішень, комерційних пропозицій, кошторисів, доказів утримання служби замовника, що включають в себе витрати на технічний нагляд, проведення інших робіт, пов'язаних з їх виконанням, доказів оплати за виконані роботи, наявності відповідного технічного персоналу.

Також суду не надано акту приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, розрахунків об'ємів фактично виконаних робіт, актів прихованих робіт, оформлених відповідно до технічних норм, паспортів, сертифікатів якості на матеріали тощо.

Отже, вартість задекларованих виконаних робіт (наданих послуг) не підтверджується первинними документами позивача.

З огляду на викладене суд вбачає, що надані позивачем первинні документи носять сумнівний та неповний характер, а господарська діяльність товариства спрямована на ухилення від оподаткування.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25 Декларації) у грудні 2013 р. всього на суму 133 333,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 112426552210, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» (код ЄДРПОУ 35573003) решту суми судового збору у розмірі 3 600,00 грн. до Державного бюджету України.

3. Доручити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» (код ЄДРПОУ 35573003) решти суми судового збору у розмірі 3 600,00 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук