Рішення

від 05.05.2015 по справі 908/1350/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/33/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015 Справа № 908/1350/15-г

за позовом Прокурора міста Житомира (10014, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2)

до відповідача Приватного підприємства "Водні ресурси" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41)

про стягнення заборгованості у розмірі 80254,00 грн. та 19808,45 грн. пені

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Мошков-Масинець Д.І., посвідчення №015959 від 04.04.2013р.

03.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор міста Житомира в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир з позовом до Приватного підприємства "Водні ресурси", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 80254,00 грн. та 19808,45 грн. пені.

Ухвалою від 03.03.2015р. порушено провадження у справі № 908/1350/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/33/15, судове засідання призначено на 02.04.2015р., судове засідання відкладалось до 21.04.2015р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 21.04.2015р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.05.2015р.

В судовому засіданні 05.05.2015р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Прокурор в судовому засіданні 05.05.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Законом України "Про прокуратуру", ст. ст. 526, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, договором № 25 від 17.06.2013 р. пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира та мотивовані неналежним виконанням зобов'язань за договором № 25 від 17.06.2013р. в частині внесення пайового внеску, що, в свою чергу, спричиняє шкоду місцевому бюджету. Внаслідок допущення порушень, щодо невиконання зобов'язання зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 80254,00 грн. За порушення строків внесення пайового внеску, позивач, керуючись умовами договору та приписами чинного законодавства, нарахував до стягнення пеню у розмірі 19808,45 грн.

Позивач в судове засідання 05.05.2015р. не з'явився, однак 05.05.2015р. судом від позивача отримано пояснення по справі №908/1350/15-г, в яких позивач зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги прокурора та просив позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства "Водні ресурси", м. Запоріжжя 61344,53 грн. заборгованості у розмірі 80254,00 грн. та 19808,45 грн. пені. Крім того, просив розглянути справу №908/1350/15-г за відсутності уповноваженого представника Виконавчого комітету Житомирської міської ради, у зв'язку з значною віддаленістю місця розташування суду та обмеженим фінансуванням відряджень.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку прокурора з цього приводу, судом клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача задоволено.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.03.2015р., згідно з яким, юридичною адресою Приватного підприємства "Водні ресурси" (код ЄДРПОУ 34771433) є: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 03.03.2015р. про порушення провадження у справі № 908/1350/15-г, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області. Ухвали суду від 02.04.2015р. та від 21.04.2015р. про відкладення розгляду справи № 908/1350/15-г станом на 05.05.2015р. на адресу суду не поверталися.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1350/15-г.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.06.2013 р. між Виконавчим комітетом Житомирської міської ради (позивачем у справі) та Приватним підприємством "Водні ресурси" (відповідачем у справі , Замовник будівництва) був укладений договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира №25 (далі за текстом - Договір).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.

Пунктами 1.1., 1.2, 1.3 Договору визначено, що предметом договору є залучення коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Житомира, Назва та місце розташування об'єкта - «Будівництво комплексу обслуговування автомобілів з кафе та магазином на орендованій земельній ділянці по вул. Старовільській, 23 в м.Житомирі». Цільове призначення об'єкта: магазин продовольчих товарів.

Відповідно до п 2.1. в редакції додаткової угоди №1 від 22.04.2014р. до Договору замовник будівництва перераховує кошти до міського бюджету на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира в розмірі 10% - 80254,00 грн. до 31.12.2014р., але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 5.5. Договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.3 цієї статті, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

24.11.2014р. Виконавчим комітетом Житомирської міської ради на адресу відповідача було направлено лист №17/9172 про сплату заборгованості за договором пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира №25 від 17.06.2013р.

Кім того, 15.01.2015р. Виконавчим комітетом Житомирської міської ради направлено відповідачу лист-вимогу за № 17/392 в якій позивач просив впродовж 10 робочих днів з дня отримання зазначеної вимоги перерахувати кошти пайової участі у розмірі 80254, 00 грн. до міського бюджету.

Зазначені листи були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується фіскальними чеками та реєстрами рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи та залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до довідки департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради №180 від 31.01.2015р. Приватним підприємством "Водні ресурси" кошти на виконання умов договору №25 від 17.06.2013р. не сплачувались.

Відповідно до листа №1006-3-9/1 162/15 від 29.04.2015р. декларація про готовність об'єкта до експлуатації приватним підприємством «Водні ресурси» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області не подавалася.

Таким чином, у разі введення об'єкта в експлуатацію до спливу визначеного в Додатковій угоді строку кінцевий термін виконання зобов'язання відповідача за договором настав би раніше, в залежності від дати прийняття об'єкта в експлуатацію, але в будь-якому разі, не пізніше 31.1 2.2014р.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи Приватним підприємством «Водні ресурси» декларації про готовність об'єкта до експлуатації не зареєстровано, то саме 31.12.2014 року є кінцевим терміном для сплати відповідачем коштів до міського бюджету на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Таким чином, відповідач зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 80254,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п.1.3 Договору замовник будівництва зобов'язується перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в повному обсязі та в терміни, встановлені умовами договору.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором та позивачем надано всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості.

Відповідач доказів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира №25 від 17.06.2013р. суду не надав.

Таким чином, вимога прокурора щодо стягнення за договором №25 від 17.06.2013р. заборгованості в сумі 80254,00 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача за неналежне виконання умов договору 19808,45 грн. пені, за період з 01.01.2014р. по 19.02.2015р.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.4.4 Договору на суму несплаченого пайового внеску за кожен день прострочення нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, позивачем допущено помилку при визначенні початку нарахування пені, за який нараховується пеня. Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь підлягає стягненню 3478,41 грн. пені, яка розрахована за період 31.12.2014р. по 19.02.2015р. та з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в розмірі 3478,41 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурор та позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з Приватного підприємства "Водні ресурси", м. Запоріжжя на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир 80254,00 грн. заборгованості за договором пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира №25 від 17.06.2013р. від 11.02.2009 р. та 3478,41 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора міста Житомира в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир до Приватного підприємства "Водні ресурси", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Водні ресурси" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, код ЄДРПОУ 34771433) на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2, код ЄДРПОУ 04053625) 80254 (вісімдесят тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості та 3478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 41 коп. пені. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Водні ресурси" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, код ЄДРПОУ 34771433) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 1 674 (одну тисячу шістсот сімдесят чотири) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "07" березня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.