Ухвала

від 07.05.2015 по справі 910/11459/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.05.2015Справа № 910/11459/15

Суддя Ломака В.С., розглянувши позовну заяву фізичної особи Ворони Володимира Леонідовича

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор»

2. Стародубцева Сергія Володимировича

про визнання недійсним рішення загальних зборів та нової редакції статуту,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа Ворона Володимир Леонідович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор» та фізичної особи Стародубцева Сергія Володимировича про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор», оформлене протоколом № 14 від 15.12.2010 р.;

- визнання недійсним нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор» від 14.02.2011 р.

Дослідивши матеріали переданої на розгляд суду позовної заяви на предмет наявності правових підстав для прийняття її до провадження, суд звертає увагу на те, що подана фізичною особою Вороною Володимиром Леонідовичем позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., факт надання послуги відділенням зв'язку підтверджує розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до господарського суду міста Києва, подавши разом з позовною заявою як доказ направлення її копії та доданих документів Товариству з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор», - опис вкладення № 0407123923874 від 30.04.2015 р. та поштову квитанцію № 2811 від 30.04.2015 р.

Адресою, на яку було направлено позивачем відповідне поштове відправлення згідно з вказаним описом-вкладенням є: 01135, місто Київ, вулиця Золотоустівська, 23-а.

Водночас, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор» (код ЄДРПОУ 31169986) є: 03110, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5Б.

Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у протилежному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має можливості скористатися приписами ст. ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Ріелтор» не направлено позовну заяву з доданими до неї документами, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач на підтвердження сплати судового збору надав квитанцію № ПН4609 від 30.04.2015 р. на суму 1 218, 00 грн., тобто сплатив судовий збір лише за одну немайнову вимогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у вірному розмірі, оскільки ним заявлено дві немайнових вимоги, а отже судовий збір мав скласти 2 436, 00 грн.

Зазначене також є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої ст. 63 ГПК України.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутись до господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Суддя В.С. Ломака