Рішення

від 21.04.2015 по справі 917/361/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.04.2015р. Справа № 917/361/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баркор-ОЙЛ", вул. Великоснітиська, б. 69, м. Фастів, Київська область,08500

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область,39607

про стягнення 36291,12 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог вх.№ 5374 від 14.04.2015 р.)

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представник сторін:

від позивача: Яковенко К.С. дов. № 12 від 30.03.2015 року

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 36291,12 грн., за договором № 0011-СН від 10.01.2014 року, із яких основний борг - 26064,00 грн., пеня - 2676,73 грн., інфляційні втрати - 6865,94 грн., 3% річних - 684,45 грн.

26.03.2015 року за вхідним № 4278(канцелярії суду) представник відповідача С.І.Гнатенко подав відзив на позовну заяву в якій просить залишити позовну заяву без розгляду з підстав викладених у відзиві. Суд поданий відзив прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

14.04.2015 року за вхідним № 5374(канцелярії суду) директор ТОВ "Баркор -ОЙЛ" С.В.Поплавський подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Суд подану заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

10 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баркор-ОЙЛ" (далі - позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - відповідач, Покупець) було укладено договір № 0011-СН (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договорм товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями), що є додатками до цього договору (п.1.2 договору).

В специфікації № 1 до договору № 0011-СН від10.01.2014 і № 2 у Додатковій угоді до договору та відвантажив відповідачу 1,6 тон концентрату ЗОР "Унізор-М" 1:2 (далі - товар).

Загальна ціна товару за договором становить 26064,00 грн. в тому числі з ПДВ - 41 563,20 грн. (згідно Специфікації).

Згідно з п.6.1, 6.2 договору, розрахунки за товар здійснюються протягом 45 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до п.2.4 договору, датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника.

Продукція була отримана відповідачем у повному обсязі про що свідчить підпис уповноваженої особи Відповідача на видаткових накладних (додаються до матеріалів справи).

Зазначені накладні підписані представниками сторін та довіреності на представника відповідача засвідчена печаткою. Оригінали оглянуті судом у засіданні.

Відповідно до п.6.2 договору, розрахунки за товар здійснюються на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Як зазначає позивач, за отриманий товар відповідач зовсім не розрахувався.

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію з проханням здійснити остаточний розрахунок за договором , однак претензія залишена без задоволення, погашення заборгованості відповідачем вчинено не було.

В зв'язку з порушенням термінів сплати за переданий товар та не виконання умов договору заборгованість відповідача перед позивачем складає 36291,12 грн.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за поставлений товар відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 36291,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.10.6 договору, у випадку порушення покупцем строку остаточного розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня на суму 2676,73 грн. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані 3% річних на суму 684,45 грн. та інфляційні на суму 6865,94 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 2676,73 грн., 3% річних в сумі 684,45 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 6865,94 грн. суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І. Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05756783, ІПН 057567816360, Св. ПДВ № 100327584, п/р 26007057004679 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баркор-ОЙЛ", (вул. Великоснітиська, б. 69, м. Фастів, Київська область,08500, ідентифікаційний код 30309233, р/р 26001000331101 в АКБ "Київ" м. Київ, МФО 300142) заборгованість за Договором №0011-СН від 10.01.2014р. в розмірі 36291,12 грн., за договором № 0011-СН від 10.01.2014 року, із яких основний борг - 26064,00 грн., пеня - 2676,73 грн., інфляційні втрати - 6865,94 грн., 3% річних - 684,45 грн., а також судовий збір - 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 28.04.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.