Рішення

від 07.05.2015 по справі 923/426/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 р. Справа № 923/426/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до Приватного підприємства "ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ", м. Херсон,

про стягнення 23 104,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Пушна Т.М., уповн. представник, довіреність № 2380-К-О від 15.07.2014р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) до Приватного підприємства "ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ" (відповідач) з вимогами про стягнення 23 104,71 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 21.04.2011р., з яких 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7 052,52 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1502,69 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2549,50 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за цим договором. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи. Ухвали суду від 17.03.2015р. та від 09.04.2015р. по справі надіслано поштою, згідно з ст.64 ГПК України, за вказаним у позовній заяві та інших матеріалах справи місцезнаходженням відповідача. Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. Рекомендованого листа з ухвалою суду від 17.03.2015р. повернуто підприємством поштового зв'язку до суду, без вручення відповідачу, з довідкою поштового відділення (ф.20), у якій причиною повернення листа вказано "за закінченням терміну зберігання" (а.с.89-92). Рекомендований лист з ухвалою суду від 09.04.2015р. не повертався до суду, без вручення відповідачу (за його відсутності або ж з інших причин). За таких обставин, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач є належним чином повідомленим судом про місце та час розгляду справи.

Представник відповідача у судові засідання 09.04.2015р. та 07.05.2015р. не прибув. Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та витребувані від відповідача судом, згідно з ухвалами по справі, документи. Про причини цього суду не повідомлено. До суду не надходили заяви та клопотання відповідача щодо судових засідань 09.04.2015р. та 07.05.2015р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/426/15. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 07.05.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Директором Приватного підприємства "ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ" (надалі - відповідач) 21.04.2011р. підписано заяву про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - банк) (а.с.31). Підписання цієї заяви клієнтом банку (у даному випадку відповідачем), як-то вказано за текстом заяви, є виявленням згоди клієнта банку з Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщено в мережі Інтернет на сайті банку (надалі - умови), та з Тарифами банку, а також з тим, що вказані заява, умови та тарифи разом складають договір банківського обслуговування (за обліком банку - договір б/н від 21.04.2011р.). Витяги з цих умов (а.с.32-43) та тарифів (а.с.44-46) надано банком та долучено судом до матеріалів справи. Підписавши вказану заяву відповідач, також, зобов'язався виконувати умови договору банківського обслуговування б/н 21.04.2011р. (надалі - договір).

Відповідно до ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з умовами визначено надання банком відповідачеві грошових коштів в якості кредиту на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання (характеру) цих коштів, шляхом встановлення кредитного ліміту на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача (клієнта за текстом умов - примітка суду ) в межах кредитного ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта в узгодженій між ними (передбаченій умовами - примітка суду ) формі (згідно з п.3.2.1.1.1., п.3.2.1.1.3 умов). Відповідно до договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002060329658 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Згідно з п.3.2.1.1.8 умов строк дії (обслуговування) кредитного ліміту становить один рік з моменту приєднання клієнта до умов (фактично з моменту підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку в банку - примітка суду ), зі сплатою комісії та відсотків річних (у позові - "процентів", примітка суду ) за диференційованою ставкою (її розмір залежить від строку користування кредитом - примітка суду ): за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0,0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1); при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 36,0 % від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.2); починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 56,0 % від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.3). Також, п.3.2.1.1.8 умов передбачено можливість неодноразового продовження строку дії (обслуговування) кредитного ліміту на новий річний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст . 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та в якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. З аналогічних правових підстав, суд застосовує й норму ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому та сплати відсотків за користування кредитом.

Банк свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі: відповідачу був встановлений первинний кредитний ліміт в розмірі 1 000,00 грн., який, в подальшому, поступово був збільшений до 12 000,00 грн. та забезпечене користування цим лімітом. Відповідач отримав доступ до користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту, але в порушення наведених норм закону та умов договору, свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, що підтверджується довідкою банку (а.с.47) та виписками банку по поточному рахунку відповідача за період з 21.04.2011р. по 08.04.2015р (а.с.50, 60-85). Станом на 06.02.2015р. у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором по поточному рахунку відповідача обліковувалося 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7 052,52 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 1 502,69 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, що разом становить 20 555,21 грн. Розрахунок заборгованості (а.с.48-49) судом перевірений. Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної, у розмірі 20 555,21 грн., заборгованості перед банком або ж доказів сплати цієї заборгованості повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч.6 ст. 232 цього ж Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.2.1.5.1. умов при порушенні клієнтом банку будь-якого із передбачених умовами зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, а також передбачених умовами термінів повернення кредиту, сплати винагороди (комісії), клієнт сплачує банку, за кожен випадок порушення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно з п.3.2.1.5.4 умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом, а згідно з п.3.2.1.5.7 умов строк позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені) становить п'ять років.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування цими коштами за договором банк нарахував відповідачеві 2549,50 грн. пені. Розрахунок пені (а.с.48-49) судом перевірений. Відповідач не надав будь-яких заперечень щодо нарахування йому банком 2 549,50 грн. пені або ж доказів її сплати повністю або частково.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банк 28.01.2015р. направив відповідачеві претензію від 21.01.2015р. № 10316НЕН3S04В з вимогами погасити наявну станом на дату складання претензії заборгованість відповідача за договором, разом з пенею, що підтверджується цією претензією, фіскальним чеком № 5715 від 28.01.2015р., описом вкладення у цінний лист, списком № 220 прийнятих від банку до відправлення цінних листів (а.с.52-54). Станом на час розгляду даної справи відповідач цю претензію банку не задовольнив, не надав будь-яких заперечень або іншої відповіді на неї.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1 827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул. Комкова, буд. 87, корп. 2, кв. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 37541649, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570; інші реквізити суду невідомі) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7 052 (сім тисяч п'ятдесят дві) грн. 52 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 502 (одна тисяча п'ятсот дві) грн. 69 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 2 549 (дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн. 50 коп. пені та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.05.2015р.

Суддя К.В. Соловйов