Рішення

від 30.04.2015 по справі 925/1311/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 925/1311/14

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макрченко Н.П.,

за участю представників сторін: від позивача - Андруха О.В. за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, м. Київ, до товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буртаг ЛТД" м. Черкаси,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію від імені Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 3501008 грн. 70 коп. боргу; 719924,09 грн. відсотків за користування кредитними коштами; 239194,75 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків; 175050,44 грн. штрафу за несвоєчасну сплату кредиту; 207566,65 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 60263,34 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за невиконання грошових зобов'язань по кредитному договору від 24.12.2008 № 40-В.

11.09.2014 ухвалою господарського суду Черкаської області провадження у справі № 925/1311/14 було зупинено до набрання законної сили рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Фірма "Буртаг ЛТД" до публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Старокиївський банк" про тлумачення п.3.8 кредитного договору № 40-В від 24.12.2008.

До суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі.

20.04.2015 розгляд справи поновлено.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд заявлені ним вимоги задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Витребуваних судом документів відповідач не надав.

З Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження відповідача: 18007, вул. Дашкевича, 78, м. Черкаси.

Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами та ухвали суду надсилалися відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 18007, вул. Дашкевича, 78, м. Черкаси.

За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд приходить до висновку, що судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку визначеному ст.75 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

24.12.2008 відкрите акціонерне товариство акціонерний банк «Старокиївський банк» (нині змінило назву на публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк», (далі - позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буртаг ЛТД» (далі - відповідач) уклали Кредитний договір №40-В (далі - Кредитний договір), згідно ст.ст.1-2 якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 300000 доларів США строком до 23.01.2009, а відповідач зобов'язувався повернути Позивачу кредит та сплатити 15% річних користування ним (а.с.7-8).

Факт отримання відповідачем кредиту підтверджується меморіальним ордером №1001 від 24.12.2008 на 300000 доларів США в еквіваленті (а.с.9).

01.01.2009 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, якою встановлено 18% річних за користування кредитом (а.с.10).

23.01.2009 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, якою строк користування кредитом продовжено до 23.04.2009 (а.с.11).

31.03.2009 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №3 до Кредитного договору, якою строк користування кредитом продовжено до 30.03.2010 (а.с.12).

30.03.2010 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Кредитного договору, якою строк користування кредитом продовжено до 30.04.2010 (а.с.13).

30.04.2010 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою строк користування кредитом продовжено до 30.03.2011 (а.с.14).

30.03.2011 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою строк користування кредитом продовжено до 29.03.2012 (а.с.15).

29.03.2012 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою строк користування кредитом продовжено до 27.03.2013 (а.с.16).

27.03.2013 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою строк користування кредитом продовжено до 26.03.2014 (а.с.17).

Відповідно до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав та надав Відповідачу грошові кошти згідно умов договору. Відповідач одержав грошові кошти у користування, проте не повернув їх у строк та не здійснив оплати процентів за користування ними своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Постановою Національного банку України від 17.06.2014 №365 Позивача віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) від 17.06.2014 в ПАТ «Старокиївський банк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014 та призначено уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію Пантіну Любов Олександрівну.

Згідно ч.1.ст.36 Закону України «Про фонд систему вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів . правління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Суд бере до уваги, що оригінали документів вилучені у позивача на підставі постанови Соснівського райсуду м. Черкаси про проведення виїмки від 17.05.2010 (а.с.61).

Аналізуючи посилання позивача на різне тлумачення п.3.8 кредитного договору №40-В від 24.12.2008 суд з'ясував наступне

Звертаючись до господарського суду м. Києва з позовом, позивач просив суд розтлумачити п. 3.8, укладеного з відповідачем кредитного договору № 40-В від 24.12.2008, а саме: що мається на увазі під виразом «сплатити Банку одноразово за кожний випадок несвоєчасного платежу штраф у розмірі 5% від неповернутої суми кредиту і несплаченої суми відсотків».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2014, у справі № 925/1527/14 в задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.51-52).

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем не надано конкретних доказів наявності різного тлумачення сторонами п. 3.8 кредитного договору № 40-В від 24.12.2008 та не надано доказів наявності спору між сторонами щодо тлумачення умов вказаного пункту.

Також суд першої інстанції зазначив про те, що позивач не навів обґрунтування своєї позиції щодо заявленого позову, а саме, яким чином і що повинен розтлумачити суд, яке саме різне уявлення щодо свого волевиявлення мають сторони за договором.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буртаг ЛТД» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 та розтлумачити зміст п. 3.8 кредитного договору № 40-В від 24.12.2008, а саме: що мається на увазі під виразом «сплатити Банку одноразово за кожний випадок несвоєчасного платежу штраф у розмірі 5% від неповернутої суми кредиту і несплаченої суми відсотків».

В постанові від 17.12.2014 по справі №925/1527/14 Київського апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що вказані обставини мають бути досліджені судом під час розгляду по суті позовних вимог про стягнення з товариства, як позичальника, суми штрафу, передбаченого п. 3.8 Договору, шляхом, в тому числі, викладення позивачем правової позиції та доданням власного розрахунку штрафу. Правові підстави для з'ясування зазначених обставин в окремому провадженні відсутні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 рішення суду І інстанції залишено без змін (а.с.53-54).

24.02.2015 ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ТОВ «Буртаг ЛТД» повернено без розгляду (а.с.55).

Відтак рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2014 набрало законної сили і відповідно до приписів ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення.

Досліджуючи обставини укладання договору і, зокрема, змісту п. 3.8 договору, суд приходить до таких висновків.

24.12.2008 Банк та відповідач, як позичальник, уклали кредитний договір № 40-В (далі-Договір), відповідно до умов якого відповідач надає позивачу короткостроковий кредит в іноземній валюті для здійснення статутної діяльності, а позивача зобов'язується повернути відповідачу кредит на умовах і в термін, передбачений Договором.

За умовою п. 2.1 Договору, Банк надає відповідачу кредит в сумі 300000 доларів США терміном з 24.12.2008 по 23.01.2009 з виплатою 15% річних за користування кредитом.

Відповідно до умов п. 3.8. Договору, при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків відповідач зобов'язується сплатити позивачу одноразово за кожний випадок несвоєчасного платежу штраф у розмірі 5% від неповерненої суми кредиту і несплаченої суми відсотків. Позичальник повинен сплатити суму штрафу на рахунок Банку № 63978901 в АБ «Старокиївський банк» в десятиденний термін з моменту порушення строку оплати відсотків та повернення кредиту (а.с.8).

Внаслідок порушення строків повернення кредитних коштів за Договором Банк звернувся до суду з відповідним позовом, заявивши до стягнення, серед іншого, й вимоги про стягнення штрафу за несвоєчасну сплату відсотків на підставі п. 3.8 Договору, розрахувавши його шляхом додавання суми відсотків за кожен наступний період та вираховуючи з нього 5% (а.с.18).

За приписами ст. 213 ЦК України:

1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд приходить до висновку, що тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення нез'ясованостей та суперечностей у трактуванні його положень. Відповідно, тлумачення може тільки роз'яснювати вже існуючі умови правочину, не змінюючи їх і не створюючи нових.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та поданих сторонами доказів вбачається, що при дослівному читанні спірного пункту, відсутні будь-які незрозумілі слова, поняття або терміни, які не дають змоги з'ясувати дійсні наміри сторін.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд бере до уваги, що всупереч приписам ст. 33 ГПК України і, незважаючи на висновки Київського апеляційного господарського суду викладені в постанові від 17.12.2014 по справі №925/1527/14, ТОВ «Фірма «Буртаг ЛТД» не надало до суду: заяви про тлумачення умов договору чи п. 3.8; належних і допустимих доказів своєї правової позиції щодо тлумачення п. 3.8. договору; власного розрахунку штрафів; письмового пояснення із обґрунтуваннями своєї правової позиції.

За таких обставин суд приходить до висновку, що правових підстав для тлумачення чи то п. 3.8 Договору чи Договору в цілому не виявлено.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3501008 грн. 70 коп. боргу; 719924,09 грн. відсотків за користування кредитними коштами; 239194,75 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків; 175050,44 грн. штрафу за несвоєчасну сплату кредиту; 207566,65 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 60263,34 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором від 24.12.2008 № 40-В

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 73080 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути 3501008,70 грн. боргу; 719924,09 грн. відсотків за користування кредитними коштами; 239194,75 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків; 175050,44 грн. штрафу за несвоєчасну сплату кредиту; 207566,65 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 60263,34 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 73080 грн. витрат по сплаті судового збору з товариства з обмеженою відповідальністю «Буртаг ЛТД» (код 21350342, вул. Дашковича, 78, м. Черкаси, 18007) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію (код 19024948, вул. Миколаївсько-Ботанічна, 6/8, м. Київ, 01033).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення і підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено і

підписано 05.05.2015.

Суддя В.В.Єфіменко