Рішення

від 28.04.2015 по справі 925/541/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 925/541/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Тихенко Л.М. - за довіреністю,

відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом приватного підприємства "Увесь Світ"

до фермерського господарства "Деметра"

про стягнення 5 476 грн. 40 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 5 476 грн. 40 коп., зокрема 3 820 грн. 74 коп. 30 процентів річних за прострочення виконання сплати основного боргу за поставлений позивачем товар (насіння сільськогосподарських культур) відповідно до договору поставки № УС-18 від 30.01.2013 в період з 01.10.2013 по 21.01.2014 та 1 655 грн. 66 коп. пені за цей же період.

Відповідач не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, ухвала суду від 30.03.2015 надіслана за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є підтвердженням належного надсилання відповідачу копії ухвали суду. У справі є доказ вручення 04.04.2015 ухвали суду від 30.03.2015 повноважному представнику відповідача. Суду не надіслано заперечень проти позовних вимог позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез'явлення представника у судове засідання. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов з підстав, заявлених у позовній заяві, просила задовольнити позов у заявленій сумі 5 476 грн. 40 коп., що підтверджена поданими доказами, просила прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.04.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Увесь Світ" (Продавець за договором, позивач у справі) та фермерське господарство "Деметра" (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № УС-18 від 30 січня 2013 року, далі - Договір, за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити відповідно до умов Договору сільськогосподарську продукцію (далі - Товар), відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент, ціна, вартість та кількість Товару визначаються специфікаціями, які складаються на кожну окрему поставку та є невід'ємними частинами даного Договору.

В пункті 4.2 Договору вказано. що умови оплати визначаються специфікаціями на кожну окрему поставку.

Відповідно до специфікації № 1 від 01.02.2013 Покупець зобов'язався сплатити Продавцю 100% від суми, що складає 172800 грн., до 15.03.2013;

по специфікації № 2 від 05.03.2013 Покупець зобов'язався сплатити Продавцю 50% від суми, що складає 51414 грн., до 25.03.2013, 50% від суми, що складає 51414 грн., до 01.10.2013;

по специфікації № 3 від 05.03.2013 Покупець зобов'язався сплатити Продавцю 50% від суми, що складає 71080 грн., до 25.03.2013, 50% від суми, що складає 71080 грн., до 01.10.2013;

по специфікації № 4 від 30.01.2013 Покупець зобов'язався сплатити Продавцю 50% від суми, що складає 14175грн., до 25.03.2013, 50% від суми, що складає 14175 грн., до 01.10.2013.

Таким чином, до 15.03.2013 відповідач зобов'язався сплатити позивачу кошти в сумі 172 800 грн., до 25.03.2013 - в сумі 136 669 грн. та до 01.10.2013 - в сумі 136 669 грн.

Строк поставки товару відповідно до специфікації № 3 - 24.04.2013, по решті специфікацій - 26.04.2013.

Позивач поставив відповідачу Товар 24.04.2013 на суму 142 160 грн. та 26.04.2013 на суми 102 828 грн., 172 800 грн., 28 350 грн. відповідно до вказаних специфікацій, а також видаткових накладних та актів приймання-передачі, підписаних представниками сторін за Договором та скріплених печатками підприємств.

Відповідач розрахувався з позивачем повністю: 11.03.2013 перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 368 175 грн., 22.10.2013 - в сумі 45 728 грн., 21.01.2014 - в сумі 32 235 грн., тобто, із порушенням вказаних у специфікаціях строків, у зв'язку з чим позивач пред'явив даний позов.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Договір поставки № УС - 18 від 30 січня 2013 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав товар відповідно до специфікацій № 1, 2, 3, 4 по видаткових накладних на загальну суму 446 138 грн., що підтверджується вказаними накладними та актами приймання-передачі відповідно до п. 3.6. Договору поставки № УС-18 від 30.01.2013. Товар прийнятий представником відповідача, його вартість повністю відповідачем оплачена. Однак, строки перерахування коштів, вказані у специфікаціях, відповідачем не дотримані.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань в строки, встановлені у специфікаціях.

В статті 611 Цивільного кодексу України вказано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що розмір процентів річних від простроченої суми, які оплачує сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу) встановлюється в розмірі 30%.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30% річних від простроченої суми є законною і обґрунтованою, виходячи із такого:

- судом встановлено порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого у позивача товару в установлений Договором та специфікаціями строк;

- оплата за отриманий товар є грошовим зобов'язанням відповідача;

- пунктом 5.1. Договору встановлено інший розмір процентів річних від простроченої суми, ніж в статті 625 Цивільного кодексу України, що вказаною нормою прямо дозволено;

- відповідно до припису статті 627 ЦК України, в якому викладений принцип свободи договору, вказано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

- вимога до відповідача про сплату цих сум заявлена позивачем у позовній заяві і подання окремих вимог законом не вимагається.

В результаті належного перерахунку заявленої позивачем суми 30% річних суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню позивачу сума 3 730 грн. 17 коп. за прострочення сплати боргу з 01.10.2013 по 20.01.2014.

Вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В статті 548 ЦК України вказано, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При укладенні договору поставки № УС-18 від 30 січня 2013 року сторони не встановили розмір пені за невиконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару. Тому вимога позивача про стягнення пені є безпідставною.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 3730 грн. 17 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1244 грн. 43 коп. Вказане правило розподілу судових витрат відповідає рекомендації в пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", в якому вказано, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Деметра" (Черкаська область, Драбівський район, с. Золотоноша, ідентифікаційний код 32883449) на користь приватного підприємства "Увесь Світ" (м. Черкаси, бул. Шевченка, 268/2, оф. 13, ідентифікаційний код 35755040) - 3 730 грн. 17 коп. (три тисячі сімсот тридцять гривень 17 копійок) процентів річних, 1 244 грн. 43 коп. (тисячу двісті сорок чотири гривні 43 копійки) витрат на сплату судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05.05.2015 (перший робочий день після вихідних).

Суддя А.Д. Пащенко