Постанова

від 27.04.2015 по справі 817/839/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року 13 год. 10 хв. Справа № 817/839/15 м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; представника позивача - не прибув; представника відповідача - Матвіїва В.М. (довіреність від 15 квітня 2015 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ідна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області (далі іменується - позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ідна» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонеру ОСОБА_2 за період січень-лютий 2015 року у розмірі 1242 грн. 06 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон України №1058-IV), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі іменується - Закон України №1788-XII), проте такого обов'язку відповідач не виконує. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Позивач зазначає у позові, що відповідач не виконує вказані зобов'язання, в результаті чого витрати за нараховані та виплачені пенсії колишньому працівникові підприємства, за період з 01.01.2015 по 28.02.2015, у розмірі 1242 грн. 06 коп., залишились невідшкодованими.

Ухвалою судді від 31.03.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 27.04.2015, не прибув.

До суду прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях проти адміністративного позову, правову позицію щодо предмета спору, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі іменується - Інструкція №21-1), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV. Оскільки, як зазначив представник відповідача, ОСОБА_2 працювала на СТОВ «Ідна» лише 8 місяців 16 днів, то відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії у розмірі, що відповідає кількості відпрацьованого в товаристві часу. ОСОБА_2 призначена пенсія на пільгових умовах на підставі пункту «ж» частини 1 статті 13 Закону України №1788-XII, норма даного пункту не потребує необхідної наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку для призначення жінці пенсії на пільгових умовах. На думку відповідача, до порядку відшкодування витрат на виплату та доставку вищевказаної пенсії слід застосувати за аналогією закону положення пункту 6.2 Інструкції №21-1. Тому, з метою дотримання принципу пропорційності відшкодовувати витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 повинні всі суб'єкти господарювання, в яких остання здобула трудовий стаж. За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги контролюючого органу необґрунтованими, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Керуючись приписами частини 2 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 27.04.2015.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ідна», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що колишній працівниці Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ідна» ОСОБА_2 призначена та виплачується пенсія відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу про призначення пенсії. Судом досліджено розпорядження про перерахунок пенсії та трудову книжку ОСОБА_2

У Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі іменується - Розрахунок) містяться відомості: дата призначення пенсії: 07.10.2011; дата досягнення особою пенсійного віку: 16.06.2023; щомісячна сума відшкодування: 621 грн. 03 коп.; частка сплати підприємства: 100%.

Даний Розрахунок надісланий на належну адресу відповідача, що підтверджується відповідною копією розрахунку та доказами його надіслання. Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 1242 грн. 06 коп. (621 грн. 03 коп. + 321 грн. 03 коп. = 1242 грн. 06 коп.).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України №1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400-97-ВР (далі іменується - Закон України №400-97-ВР). Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №4-6 від 03.06.1999, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 05.07.1999, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №998/6189 від 29.11.2001, які наразі втратили свою чинність.

Тобто, механізм відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, був врегульований та закріплений на законодавчому рівні ще до набрання чинності Законом України №1058-ІV.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України №400/97-ВР, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII.

Статтею 13 Закону України №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України №400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Даний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився із набранням чинності Законом України №1058-ІV.

Закон України №1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28.12.2014, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, платники (суб'єкти підприємницької діяльності), які перебували на фіксованому сільськогосподарському податку, віднесені до платників єдиного податку 3 та 4 групи.

Отже, платники збору, які сплачували фіксований сільськогосподарський податок, були звільнені від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-XII.

Сільськогосподарське ТОВ «Ідна» було платником фіксованого сільськогосподарського податку. З 1 січня 2015 року підприємство стало платником єдиного податку 4 групи, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області (а.с. 11).

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Тому, з 01.01.2015 у платників єдиного податку виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій, а тому відповідач підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ.

Згідно з пунктом «ж» статті 13 Закону України №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» №244 від 16 травня 1992 року, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форми власності та господарювання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що на призначення пенсії на пільгових умовах мають право жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працювала у Сільськогосподарському ТОВ «Ідна». При цьому вона, як матір, що виховала п'ятеро і більше дітей та працювала у сільськогосподарському виробництві, набула права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII з 07.10.2011.

В пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, яке не було ним виконано.

Зазначений розрахунок складений з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1 та вручений відповідачу у встановленому порядку (а.с. 4-5). Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаній пенсіонерці визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції №21-1. Фактична виплата пенсії підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою Центру поштового зв'язку № 2 м. Дубно Рівненської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (а.с.6).

Відповідач не оскаржив розрахунок у встановленому законом порядку, а тому він є узгодженим та обов'язковим для виконання, тобто вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Щодо посилань представника відповідача на пункт 6.2 Інструкції № 21-1, відповідно до якого витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Принцип пропорційності покриття витрат, визначений у пункті 6.2 Інструкції №21-1, ґрунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії. Однак, право на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII у ОСОБА_2, як жінки, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, виникло незалежно від віку і трудового стажу. Тобто, стаж з попередніх підприємств, як і тривалість стажу на останньому місці роботи не мають правового значення в даному випадку, оскільки вирішальним фактором є сам факт роботи у сільськогосподарському виробництві. Тому, застосування до порядку покриття витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», принципу пропорційності, передбаченого пунктом 6.2 Інструкції 21-1, за аналогією закону, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, безпідставне. Норма пункту 6.2 Інструкції 21-1 чітко врегульовує пропорційний порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені саме за умов набуття певного пільгового стажу, який ніяким чином не є визначальним при призначенні пільгової пенсії відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню судом, оскільки відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ідна» (код ЄДРПОУ 32263374; індекс 35113, Рівненська область, Млинівський район, село Острожець, вулиця Центральна, будинок №30) на користь Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) 06 (шість) коп., яку зарахувати на р/р №256033014374, банк: ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 333368, код ЄДРПОУ 22554035.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська