Постанова

від 09.05.2015 по справі 813/2383/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2015 року справа № 813/2383/15 05 год. 10 хв. зал судових засідань № 3

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Гулика А.Г.,

судді Грень Н.М.,

судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Думич Х.М.

за участю:

представника позивача Гринихи Х. А.,

представників відповідачів Гулея А.Б., Стахіва О.,

представника третьої особи Здинянчина Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Львівської міської ради до Громадської організації «Ідея Нації», Громадської організації «Львівська міська рада організації ветеранів України», Громадської організації «УНСО» у Львівській області, Громадської організації у Львівській області «Правий сектор - Захід», Громадської організації «Новий Львів», Громадської організації «Центр соціальних технологій», Львівської міської молодіжної громадської організації «Бандерівець», Громадської організації «Допомога Армій України - Жовква», ЛОО «Українська національна асамблея», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське міське управління Головного управління МВС України у Львівській області про встановлення обмеження права на проведення масових заходів,-

встановив:

Виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 08 травня 2015 року, просить заборонити відповідачам, а також будь-яким іншим політичним партіям, громадським організаціям та окремим громадянам проводити 09 травня 2015 року у м.Львові масові заходи (збори, мітинги, походи, демонстрації чи інші зібрання), окрім тих, які ініційовані державними органами влади.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до міського голови м.Львова Садового А.І. звернулися відповідачі з повідомленнями про намір провести масові заходи 09 травня 2015 року. Із повідомлень слідує, що масові заходи заплановані в основному в одному і тому ж місці в однаковий проміжок часу. Намір проведення масових заходів за участі представників різних ідеологічних спрямувань, у яких існує різне бачення історичних подій, приблизно у один і той самий час та в одному і тому ж місці дає підстави стверджувати та передбачати, що між учасниками запланованих масових заходів може виникнути непорозуміння, що, в свою чергу, може призвести до порушень прав та свобод інших людей, а тому, ймовірність виникнення конфліктів на ідеологічному грунті є реальною.

Зазначає, що проведення відповідних масових заходів згідно із поданими заявами, на думку позивача, унеможливить виконання вимог Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», та не дасть змоги забезпечити належне піклування про ветеранів Великої вітчизняної війни та жертв нацизму. У зв'язку із викладеним, в місцях проведення мирних заходів існує висока вірогідність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій та особами, які не беруть у них участь, що може призвести до різкого загострення ситуації, внаслідок чого можуть бути заворушення чи вчинені злочини, що, в свою чергу, загрожує охороні здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Крім того, не виключена можливість участі в зазначених заходах представників інших об'єднань та громадських організацій з різнополярними поглядами щодо мети проведення масового заходу.

Також, в обґрунтування позовних вимог посилається на лист Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області від 06 травня 2015 року №16/4392, в якому зазначено, що провівши моніторинг публікацій в засобах масової інформації, інтернет-виданнях та проаналізувавши коментарі до них, і беручи до уваги оперативну інформацію, а також досвід минулих років та останні події в південно-східній Україні, що пов'язані із сепаратистськими діями, спрямовані на порушення цілісності України, можна впевнено стверджувати, що будь-які акції, які можуть проводитись представниками політичних партій і громадських організацій лівого спрямування із використанням партійної символіки, символіки колишнього СРСР та так-званих «Георгіївських стрічок» на території м.Львова будуть викликати певний спротив і негативний резонанс в мешканців міста, насамперед, пов'язаний із несприйняттям ідеології лівих сил та їхнього історичного минулого, а використання «Георгіївських стрічок» буде асоціюватися із сепаратистським рухом, який категорично не сприймається мешканцями обласного центру.

Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське міське управління Головного управління МВС України у Львівській області заяви про визнання позову чи письмові заперечення на позовну заяву до суду не подали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - Львівської міської молодіжної громадської організації «Бандерівець», в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що зазначена організація відповідно до статуту має на меті проведення сприяння розвитку інтелектуального, творчого, громадянського, духовного та фізичного потенціалу молодих людей, проведення оздоровчих заходів серед молоді, організації відпочинку та змістовного дозвілля молоді. Також пояснив, що 09 травня 2015 року відповідач має намір поширювати серед жителів м.Львова інформаційні листівки щодо подій Другої світової війни. Члени зазначеної громадської організації до адміністративної чи кримінальної відповідальності у звязку із участю в цій організації не притягувалися. Жодних агресивних чи насильницьких дій по відношенню до осіб з числа ветеранів, які прийдуть на Пагорб Слави та Солдатське кладовище для покладання квітів не вчинятимуть.

Представник відповідача - ГО «Ідея нації» в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що на 09 травня 2015 року запланована екологічна акція, яка має на меті забезпечити належний рівень чистоти в місцях її проведення. Пояснив, що учасники акції не мають наміру вдаватися до агресивних чи насильницьких дій по відношенню до інших осіб, які перебуватимуть в місцях проведення такої.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівське міське управління Головного управління МВС України у Львівській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених позивачем у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог від 08 травня 2015 року, надав додаткові пояснення, суть яких зводиться до того, що результати проведеного моніторингу публікацій в засобах масової інформації, інтернет-виданнях та аналіз коментарів до них, з урахуванням отриманої оперативної інформації, а також досвіду минулих років та останніх подій в східній частині України, що пов'язанні із сепаратистськими діями спрямованими на порушення цілісності України, дає підстави для висновку про можливе виникнення сутичок між політичними партіями і громадськими організаціями, створення небезпеки масових заворушень і, як наслідок, спричинення загрози особистій безпеці мешканців міста і свободам інших громадян. Також пояснив, що по мірі надходження повідомлень про проведення мирних заходів, третьою особою вживалися заходи щодо коригування плану дій для забезпечення охорони громадського порядку, а тому третя особа має в розпорядженні достатньо сил та засобів для цього. З цих підстав просив позов задовольнити.

Інші відповідачі участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча повідомлялись належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

Львівську міську раду повідомили про проведення масових заходів такі громадські організації:

-19.03.2015р. (вх.№2-5057) Львівська міська організація ветеранів України звернулася з повідомленням про проведення покладання квітів на Пагорбі Слави та Солдатському кладовищі та урочисте проходження військових підрозділів. Час проведення акції - 09.05.2015р. об 11 год.00 хв. Мета проведення: вшанування памяті воїнів, які віддали своє життя за Батьківщину. Відповідальні особа - О.Я.Грубий;

-06.05.2015р. (вх.№2-8035) звернулась громадська організація «Ідея Нації» з повідомленням про проведення 09.05.2015р. з 09:00 до 20:00 год. екологічної акції під гаслом - «Львів - європейське місто». Захід планується проводити: Пагорб Слави по вул. Пасічна, Монумент Слави по вул.Стрийській, а також Марсове Поле по вул.Мечникова. Приблизна кількість учасників - 300 осіб. Мета акції (відповідно до інформації зазначеної у заявці): оскільки у цей день для громадян Уккраїни не має жодного національного чи релігійного свята, тому громадська організація «Ідея Нації» вирішила зорганізувати мешканців Львова для екологічної діяльності. Відповідальна особа - Остап Стахів;

-07.05.2015р. (вх.№ 2-8095) надійшло повідомлення від керівника відокремленого підрозділу громадської організації «УНСО» у Львівській області - Д.Ферцовича про проведення організацією (Львівська обл., Перемишлянський район, с.Серники, вул. Кругляка, 11, ЄДРПОУ 39395252, тел. 0981310638) 09.05.2015 року з 10:00 по 16:00 год. пішої ходи та вшанування загиблих в роки ІІ-ої світової війни в місті Львові. Приблизна кількість учасників - 100-500 учасників. Місце проведення акції: вул.Пасічна - пагорб Слави; вул.Мечникова, Личаківський цвинтар - Братська могила жертв репресій; вул.Стрийська - Монумент Слави. Маршрут пішої ходи: пл.Митна - вул. Личаківська - пагорб Слави - вул. Мечникова - Личаківський цвинтар - вул.К.Левицького - вул.Шота Руставелі - вул. Стрийська - Монумент Слави. Відповідальна особа - Ферцович Дмитро Михайлович;

-07.05.2015 року (вх.№2-8108) надійшло повідомлення від громадської організації у Львівській області «Правий сектор - Захід» (79000, м.Львів, пл. Міцкевича, 8/2, ЄДРПОУ 39189329, тел. 0677682779) про проведення 09.05.2015 року з 09:00 по 19:00 год. мирної акції - «Вшанування пам'яті загиблих у Другій Світовій війні». Акція буде відбуватись на «Марсовому полі» - вул.Мечнікова, біля «Монументу Слави» - на розі вул.Стрийська та гвардійська, «пагорба слави» - вул.Пасічна. Приблизна кількість учасників - 200 учасників. Мета проведення акції - вшанування пам'яті загиблих у Другій Світовій війні та підтримка правопорядку у м.Львові. Відповідальна особа - Тарас Хамер;

-07.05.2015 року (вх.№2-8102) надійшло повідомлення від громадської організації «Новий Львів» (79000, м.Львів, вул. Козельницька,4, ЄДРПОУ 39651526, тел. 0963898745) про проведення 09.05.2015 року з 09:00 по 18:00 год. масової акції пам'яті жертв Другої Світової війни - «Україна - мати, навчи перемагати». Акція буде відбуватись у м.Львові на «Пагорбі Слави» та «Марсовому полі» Приблизна кількість учасників - 100 учасників. Мета проведення акції - вшанування пам'яті загиблих у Другій Світовій війні. Відповідальна особа - Іващенко Аркадій Іванович;

-07.05.2015 року (вх.№ 2-8101) надійшло повідомлення від громадської організації «Центр соціальних технологій» (79000, м.Львів, вул. Козельницька,4, ЄДРПОУ 39662065, тел. 0673403702) про проведення 09.05.2015 року з 09:00 по 18:00 год. масової акції - «Ми пам'ятаємо...» . Акція буде відбуватись у м.Львові на «Пагорбі Слави» та «Марсовому полі». Приблизна кількість учасників - 85 учасників. Мета проведення акції - вшанування жертв Другої Світової війні. Відповідальна особа - Семенюк Андрій Олександрович;

-07.05.2015 року (вх.№ 2-8129) надійшло повідомлення від Громадської організації «Допомога Армій України - Жовква» (79000, м.Львів, вул..Фурманська, 5/14, ЄДРПОУ 38583192, тел. 0976938796) про проведення 09.05.2015 року з 09:00 по 20:00 год. масової акції в підтримку воїнів АТО. Акція буде відбуватись у м.Львові: вул.Пасічна, Пагорб Слави), вул.Стрийська (Монумент Слави), вул.Мечнікова (Марсове Поле). Відповідальна особа - Муравський І.В.

-08.05.2015 року (вх.№ 2-8145) надійшло повідомлення від керівника Львівської міської молодіжної громадської організації «Бандерівець» (79000, м.Львів, вул.Фурманська, 5/14, ЄДРПОУ 38583192 тел. 0976938796) про проведення 09.05.2015 року з 09:00 по 21:00 год. масової акції просвітницького характеру щодо подій II-ої Світової війни серед населення м.Львова. Акція буде відбуватись у м.Львові: «Холм Слави» (вул.Пасічна), вул.Мечнікова на «Марсовому полі», вул.Стрийська - Монумент Слави. Приблизна кількість учасників - 60 учасників. Мета проведення акції - поширення достовірної інформації про події Другої Світової війні серед населення м.Львова. Відповідальна особа - Гулей Андрій Богданович;

-08.05.2015 року (вх.№ - 2-8223) надійшло повідомлення від ЛОО «Українська національна асамблея» (79000, м.Львів, вул.Г.Чупринки,5, код ЄДРПОУ 34028804, про проведення 09.05.2015р. з 09:00 до 18:00 год. масової акції на Марсовому полі (вул.Мечникова) - вшанування памяті невинних жертв Сталінського режиму 1941р.; Пагорб Слави (вул.Пасічна) - засудження загарбницької політики РФ; Монумент Слави (перехрестя вул.Стрийська і Гвардійська) - вимоги про заміну Монументу Слави на пам'ятник Воїнам УПА. Відповідальна особа - Петро Байса.

Крім того, 06.05.2015р. на адресу Львівської міської ради надійшло звернення Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області (вх.№ - 1.7-6536), в якому просить звернутися з поданням до судових органів м.Львова для вирішення питання про обмеження проведення 09.05.2015р. будь-яким політичним партіям та громадським організаціям, а також окремим громадянам на території м.Львова будь-яких масових заходів, за винятком тих, які ініційовані органами державної влади.

Вважаючи, що існують підстави для заборони проведення 09.05.2015р. у м.Львові масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації чи інші зібрання), окрім тих, які ініційовані державними органами влади, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд, вирішуючи справу по суті, виходить з наступного.

Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Частиною першою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (надалі- Конвенція), гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання.

Частиною другою статті 11 Конвенції встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до ст. 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII, передбачено право на мирні збори. Крім цього, зазначена стаття визначає, що користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується також Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої, вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст.39 Конституції України встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Статтею 315 Цивільного кодексу України передбачено право фізичних осіб на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Відповідно до ч.2 зазначеної статті обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина, а відповідно і право на мирні зібрання, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам; охорони здоров'я населення; захисту прав і свобод інших людей.

Вказані положення Конституції України кореспондуються з нормами Конвенції та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, із врахуванням особливостей та сфери застосування статті 11 Конвенції виправданість втручання у право на мирні зібрання можливе за наявності сукупності трьох умов: по-перше, воно встановлене законом; по-друге, переслідує законну мету, зокрема, застосовуються в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб, і по-третє, є необхідними в демократичному суспільстві.

В цьому контексті доцільно застосувати висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) викладені у рішенні "Шмушкович проти України" від 14 листопада 2013 року (SHMUSHKOVYCH v. UKRAINE, заява № 3276/10) згідно з яким "вислів "встановлено законом" у статті 11 Конвенції вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість - за необхідності шляхом надання відповідної інформації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити його дія (така ж позиція викладена у рішеннях від 26 квітня 1979 року у справах "Санді Таймз проти Сполученого Королівства (№ 1)" (The Sunday Times v. the United Kingdom) (no. 1), Series A № 30, С. 31, п. 49; "Реквені проти Угорщини" (Rekvйnyi v. Hungary) [ВП], заява № 25390/94, п. 34, ECHR 1999; "Ротару проти Румунії" (Rotaru v. Romania) [ВП], заява № 28341/95, п. 55, ECHR 2000та "Маестрі проти Італії" (Maestri v. Italy) [ВП], заява № 39748/98, п. 30, ECHR 2004).

Конституція України передбачає певні загальні правила щодо можливих обмежень свободи зібрань, але ці правила вимагають подальшого розвитку у національному законодавстві.

Парламентом України не було введено в дію жодного закону, який би регулював порядок проведення мирних демонстрацій.

Хоча ЄСПЛ погоджується з тим, що державі може знадобитися певний час для прийняття законодавчих актів протягом перехідного періоду, він не може погодитися з тим, що затримка у понад двадцять років є виправданою, особливо коли йдеться про таке фундаментальне право як свобода мирних зібрань. Таким чином, Суд дійшов висновку, що втручання у право заявника на свободу мирних зібрань не було встановлено законом".

Така позиція ЄСПЛ по справі "Шмушкович проти України" (SHMUSHKOVYCH v. UKRAINE, заява № 3276/10) узгоджується з висновками суду у справі "Вєренцов проти України" (Vyerentsov v. Ukraine).

Отже, для правильного вирішення справи необхідно виходити з того, що обмеження у реалізації права на мирне зібрання можливе тільки у разі створення дійсної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 року № 964-IV національна безпека визначається як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

При цьому, об'єктами національної безпеки згідно з ст.3 зазначеного Закону є: людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

В свою чергу, громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому - інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами. Нормативне визначення терміну громадський порядок міститься у Положенні про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року № 550, згідно з яким громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Сіракузькі принципи тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй у 1985 році містять тлумачення понять "національна безпека", "громадський порядок", "громадська безпека" та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав.

Так, "громадський порядок" визначається як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави. Громадська безпека означає захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснення повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян під час проведення мирних зібрань покладено на органи місцевого самоврядування. Так, відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 38 названого Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю є одними з провідних функцій місцевої державної адміністрації на виконання її повноважень у галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян.

Основними завданнями міліції відповідно до статті 2 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 10 вказаного Закону одним з основних обов'язків міліції є виконання та контроль за рішеннями сільських, селищних, міських рад з питань охорони громадського порядку.

Отже, виконавчі комітети місцевих рад здійснюють повноваження щодо організації та контролю за забезпеченням охорони громадської безпеки, громадського порядку під час проведення мирних зібрань, а органи міліції безпосередньо забезпечують громадський порядок, безпеку дорожнього руху, безпеку громадян тощо на таких заходах.

В обґрунтування необхідності обмеження права на мирні заходи позивачем долучено до матеріалів справи наступні докази:

- лист Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області від 06 травня 2015 року № 16/4392, адресованого міському голові м.Львова п.Садовому А.І.;

- розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 182/0/5-15 від 29 квітня 2015 року «Про підготовку заходів з відзначення у 2015 році Дня пам`яті та примирення, 70-річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та програму заходів з нагоди відзначення Дня пам`яті та примирення, погодженої Головою Львівської обласної державної адміністрації та Головою Львівської обласної ради;

- добірку публікацій з інтернет-ресурсів щодо програми проведення заходів по відзначенню Дня пам`яті та примирення та Дня перемоги, а також аналізу поглядів різних політичних сил у м.Львові на історичні події Другої Світової війни;

- інформаційну довідку Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області щодо вжитих упереджувальних заходів органами внутрішніх справ для забезпечення громадського порядку у м.Львові під час проведення масових заходів 08 та 09 травня 2015 року;

Даючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає таке.

Зі змісту листа Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області від 06 травня 2015 року № 16/4392 слідує, що підставою для обмеження проведення масових заходів 09 травня 2015 року у м.Львові є висновок щодо можливого негативного сприйняття мешканцями м.Львова ідеології політичних партій та громадських організацій лівого спрямування та можливого використання ними символіки колишнього СРСР під час проведення масових заходів. Вказане, на думку правоохоронних органів, буде асоціюватись із «сепаратистським рухом», який категорично не сприймається мешканцями міста та може призвести до виникнення суперечок між політичними силами з різними поглядами на історичне минуле та створює небезпеку масових заворушень.

Такий висновок зроблений за результатами моніторингу публікацій в засобах масової інформації, інтернет-видань та коментарів до них, з урахуванням останніх подій на Сході України.

Розпорядженням Голови Львівської обласної державної адміністрації № 182/0/5-15 від 29 квітня 2015 року затверджено план заходів з підготовки та відзначення у 2015 році Дня пам`яті та примирення, 70-річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни.

Крім цього, Головою Львівської обласної державної адміністрації та Головою Львівської обласної ради погоджено Програму заходів з нагоди відзначення Дня пам`яті та примирення 07 та 08 травня 2015 року.

Згідно з вказаними документами 09 травня 2015 року не заплановано проведення офіційних заходів у місцях, де виявили бажання проводити масові заходи відповідачі у справі.

За інформацією прес-служби Головного управління МВС України у Львівській області під час святкувань 8 та 9 травня 2015 року правопорядок у м.Львові забезпечуватимуть більше тисячі правоохоронців. http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/lviv/uk/publish/printable_article/154303.

Так, 07 травня 2015 року проведено спільну нараду за участю керівництва міліції Львівщини, представників Служби безпеки України та громадських формувань, зокрема й тих, хто подав заявки на проведення акцій. Під час наради правоохоронці домовились про співпрацю з громадськими організаціями та розподілили між ними маршрути патрулювання, щоб активісти могли спільно з працівниками міліції взяти участь у забезпеченні правопорядку у Львові в святкові дні.

Заступник начальника Головного управління МВС України у Львівській області полковник міліції Сергій Маруняк повідомив, що у «міліції є достатньо сил для того щоб забезпечити охорону громадського порядку у святкові дні».

Вказане підтверджується також долученою до матеріалів справи інформаційною довідкою Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області щодо вжитих правоохоронними органами упереджувальних заходів для забезпечення громадського порядку у м.Львові під час проведення масових заходів 08 та 09 травня 2015 року.

Оцінка засобами масової інформації запланованих заходів 09 травня 2015 року зводиться до припущень щодо можливих масових заворушень, які можуть бути спровоковані різними політичними силами та громадськими організаціями.

Як зазначалось вище, відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження неможливості організації і вжиття належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення відповідачами анонсованими ними заходів.

Водночас з наданих представником Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області пояснень та інформації прес-служби Грорвного управління МВС України у Львівській області, з посиланням на керівництво правоохоронних органів, міліція готова до виконання основних завдань, покладених на нею ст.2 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку тощо.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до переконання, що за відсутності на законодавчому рівні підстав обмеження права на мирні заходи, належними та допустимими доказами не підтверджено вказаних позивачем цілей для обмеження проведення масових заходів 09 травня 2015 року. Тому мета такого обмеження не може бути визнана обґрунтованою.

При оцінці доказів суд виходив з дотримання справедливого балансу між забезпеченням інтересів громадського порядку та дотримання прав громадян, гарантованих Конституцією на свободу мирних зібрань.

Згідно з усталеною практикою ЄСП держава зобов'язана не лише захистити право на мирні зібрання, але також повинна утриматись від безпідставного непрямого обмеження цього права. При цьому у випадку, коли існує серйозна загроза насильницької контрдемонстрації, ЄСПЛ надає урядам широкі можливості вибору засобів для мирного проведення таких заходів. Лише однієї вірогідності порушення порядку недостатньо для заборони заходу: аналізуючи ситуацію, влада повинна оцінити потенційний масштаб загрози для того, щоб застосувати ресурси, необхідні для врегулювання небезпеки. Інакше, вважає ЄСПЛ, якби кожна вірогідність напруги між опозиційними групами під час демонстрацій була підставою заборонити такі демонстрації, суспільство було б позбавлене можливості чути різні думки щодо певних питань.

Щодо позовних вимог про заборону будь-яким іншим політичним партіям, громадським організаціям та окремим громадянам проводити 09 травня 2015 року у м.Львові масові заходи (збори, мітинги, походи, демонстрації чи інші зібрання), окрім тих, які ініційовані державними органами влади, то така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Предметом розгляду в цій адміністративній справі щодо встановлення обмеження реалізації громадянами права на мирні зібрання може бути лише масовий захід, про проведення якого позивач одержав повідомлення. Позивачем також не надано жодного доказу, який би свідчив про намір проведення таках заходів іншими політичними партіями, громадськими організаціями чи окремими громадянами.

Судом, на підставі доказів поданих сторонами, встановлено характер, мету, кількість учасників, дійсну можливість органів виконавчої влади та місцевого самоврядування виконати свої повноваження щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення мирних зібрань, вжиті заходи до погодження спірних питань проведення мирного зібрання з його організаторами до звернення з позовом про його заборону чи інше обмеження, оцінивши наявність реальної небезпеки їх проведення інтересам національної безпеки та громадського порядку.

Із врахуванням викладеного суд вважає, що єдиною правовою підставою для задоволення позову у цій справі може бути встановлення судом того факту, що проведення масових заходів може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. Така небезпека не повинна бути уявною, а повинна грунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку. При цьому, позивач зобов'язаний не просто повідомити про реальні загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягенню із сторін не підлягають.

Керуючись наведеним та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Львівської міської ради до Громадської організації «Ідея Нації», Громадської організації «Львівська міська рада організації ветеранів України», Громадської організації «УНСО» у Львівській області, Громадської організації у Львівській області «Правий сектор - Захід», Громадської організації «Новий Львів», Громадської організації «Центр соціальних технологій», Львівської міської молодіжної громадської організації «Бандерівець», Громадської організації «Допомога Армій України - Жовква», ЛОО «Українська національна асамблея», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське міське управління Головного управління МВС України у Львівській області про встановлення обмеження права на проведення масових заходів відмовити повністю.

Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 09 травня 2015 року.

Головуючий суддя А.Г. Гулик

Суддя Н.М. Грень

Суддя Р.І. Кузан