Рішення

від 12.02.2007 по справі 26-12/541-06-12007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26-12/541-06-12007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2007 р.Справа  № 26-12/541-06-12007

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Євроізол”

до відповідача : Одеської залізниці

про стягнення 435557,06 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників :  

від позивача : Лужецький  О.В. за довіреністю;

від відповідача : Бєлоусова С.В., Шинкаренко Ю.В. за довіреністю;

Суть спору : заявлена вимога про стягнення з відповідача сум основного боргу в розмірі 431040 грн., пені в розмірі 4517 грн. 06 коп. за порушення умов договору поставки  №  ОД/НХ -833/120, та судових витрат.

Представник позивача вимоги підтримує. На час розглядання справи надав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно яких відповідачем частково, в сумі                  361040 грн.,  погашено основний борг, та станом на 09.02.2007 р. сума основного боргу відповідача складає 70 000 грн. При цьому сума пені збільшено та становить 9848грн 90 коп.

Представник відповідача заперечуючи проти вимог зазначає у доповненнях до відзиву на позов, що заборгованість відповідача складає 70 000 грн., та надав суду  платіжні доручення №№ 523 від 07 лютого 2007р. на суму 20 000 грн.; 559 від 08 лютого 2007 р. на суму 10 000 грн.; 481 від 06 лютого 2007 р. на суму 10 000 грн.; 421 від 02 лю.того 2007 р. на суму 30 000 грн., - сплати боргу по договору від 11.07.2006 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

11 липня 2006 р. між сторонами укладений договір поставки № ОД/НХ-833/120.

Відповідно до п.1.1 договору відповідач зобов'язався поставити відповідачеві товар, а відповідач прийняти та оплатити його.

На виконання умов договору позивач, по накладній № 883 від 07.08.2006 р. та  довіреності до неї ЯМИ № 552594 від 07.08.2005 р. відпустив  відповдачеві товару на суму 431040 грн. Факт приймання відповідачем товару на вказану суму підтверджується актом приймання –передачі товару № 11 від 07.08.206 р.

Згідно п.7.2 договору відповідач здійснює оплату за поставлений товар протягом                  30 банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до п. 11.2 договору, у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Станом на 03 листопада 2006 р. пеня за прострочення оплати товару складає               4517 грн. 06 коп., згідно наданого  позивачем розрахунку, який суд вважає правильним.

В судовому засіданні представником позивача надано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого відповідачем частково, в сумі 361040 грн.,  погашено основний борг, та станом на 09.02.2007 р. сума основного боргу відповідача складає                             70 000 грн. При цьому суму пені збільшено та становить 9848грн 90 коп. Крім того, представник позивача пояснив, що в погашену відповідачем суму 361 040 грн., яка зазначена у  даному клопотані  входить і сума, яка погашена відповідачем, згідно наданих у судовому засіданні платіжних доручень №№ 523 від 07 лютого 2007р. на суму 20 000 грн.; 559 від 08 лютого 2007 р. на суму 10 000 грн.; 481 від 06 лютого 2007 р. на суму 10 000 грн.; 421 від 02 лю.того 2007 р. на суму 30 000 грн.

Проти даних уточнень щодо основного боргу представника позивача представник відповідача не заперечує.

Таким чинлом, залишок основного боргу відповідача по даному договору складає 70000 грн.

        Крім того, на думку суду позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені, яку було збільшено у клопотанні позивача про уточнення позовних вимог  від 30.01.2007р. до 6571, 03 грн., та клопотанням про уточнення позовних вимог від 12.02.2007р. до 9848,90 грн., підлягають задоволенню частково, лише на суму пені зазначену у позові, тобто на 4517,06грн., на решту суми пеня задоволенню не підлягає, так як позивач збільшував позивні вимоги, а державне мито у визначеному законом розмірі не сплатив.Таким чином пеня підлягає стягненню у розмірі  4517,06грн.

Дотепер вказані суми відповідачем не сплачено.

Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язания сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений  договором  або  законом.

Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково з урахування вже сплаченої сми боргу.

Враховуючи сплату відповідачем суми боргу в сумі 361 040 грн., господарський суд вважає можливим в цієї частині стягнення суми основного боргу провадження по справі припинити з підстав пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв*язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976р. „Про судове рішення”, із змінами та доповненнями, судам необхідно  враховувати, що у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивній частини рішення висновків з питань, не пов*язаних з вирішенням справи по суті. Тому в ній  неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог в самостійне провадження або про закриття провадження по них, залишення заяви без розгляду тощо. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з Одеської залізниці ( 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19;                            р/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк»в м. Одесі, МФО 328801,                          код ЄДРПОУ 01071315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євроізол”               ( 01103, м. Київ, вул.Остапа Вишні, 7;  р/р 26004164259001 в КРУ КБ „ПриватБанк”,               МФО 321842, кодж ЄДРПОУ 24083445) : суму основного боргу в розмірі - 70 000 грн.; суму пені в розмірі 4517,06грн., державного мита в сумі 4355 грн. 57 коп. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.