Ухвала

від 08.05.2015 по справі 805/1726/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 травня 2015 року Справа № 805/1726/15-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної телерадіокомпанії про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

встановив:

06 травня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, датований 05 травня 2015 року і того ж дня надісланий на адресу суду, до Донецької обласної державної телерадіокомпанії, в якому позивач просила зобов'язати відповідача сплатити на її користь суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації у загальному розмірі 95 000,00 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви крім іншого з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ч.ч.1-2 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. При цьому суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.п.7, 9 ч.1 ст.3 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена ст.17 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

На підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запровадженого Міністерством юстиції України, встановлено, що Донецька обласна державна телерадіокомпанія (ідентифікаційний код 02841407) зареєстрована у якості юридичної особи 16 березня 2004 року, про що 20 жовтня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 266 120 0000 021620.

За своєю організаційно-правовою формою Донецька обласна державна телерадіокомпанія є державним підприємством, засновником якого є Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

ОСОБА_1 працює у Донецькій обласній державній телерадіокомпанії та з 01 вересня 2010 року обіймає посаду директора творчо-виробничого об'єднання телевізійних та радіопрограм, що підтверджено відповідними записами у трудовій книжці позивача серії БТ-І № 9654914.

Як зазначено вище, відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Позивач не є державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування.

Відповідач не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції.

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати.

Наведене зумовлює висновок, що спір, за вирішенням якого позивач звернулася до суду, виник з трудових відносин та не є публічно-правовим.

Згідно з п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, якою визначена компетенція судів щодо розгляду цивільних справ, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин.

Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні ч.1 ст.6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).

У справі «Zand v. Austria» Європейський суд з прав людини вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на справедливий суд в частині розгляду та вирішення справи судом, встановленим законом, та керуючись ст.55 Конституції України, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.ч.1-2 ст.2, п.п.7, 9, 15 ч.1 ст.3, ч.1 ст.6, ст.17, п.4 ч.1, ч.2 ст.107, п.1 ч.1, ч.ч.2-6 ст.109, ст.160, ст.165, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 805/1726/15-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної телерадіокомпанії про стягнення заборгованості із заробітної плати.

2. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що спір, який виник між нею та відповідачем, є трудовим і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

3. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

4. Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка звернулася з позовною заявою.

5. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.